Справа № 333/4992/22
Провадження № 1-кс/333/1416/26
Іменем України
16 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_5 , на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування (в порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303, ст. 304 КПК України) в межах кримінального провадження № 62019000000000080 від 14.02.2019 року, -
Скаржник звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із скаргою на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування (в порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303, ст. 304 КПК України) в межах кримінального провадження № 62019000000000080 від 14.02.2019 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що першим СВ (з дислокацією у м. Мелітополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000080 від 14.02.2019 року за фактом завідомо незаконного затримання ОСОБА_5 та перевищення службових повноважень детективами Національного антикорупційного бюро України та співробітниками Управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро України, яке супроводжувалося насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 371 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Запорізької обласної прокуратури. Потерпілим у кримінальному провадженні визнано ОСОБА_5 . З огляду на те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється з 2019 року, понад 7-м років, поза межами розумних строків, сторона потерпілого була вкотре вимушена звернутись до керівника Запорізької обласної прокуратури зі скаргою про недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування, в порядку ст. 308 КПК України. 26.03.2026 року заступник керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 виніс постанову про відмову у задоволенні скарги. Зазначене рішення було винесено необґрунтовано, без повного та всебічного розгляду мотивів скарги та обставин кримінального провадження, є таким, яке винесено незаконно, без дотримання вимог ст. 110 КПК України, а тому підлягає скасуванню. Так, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється тривалий час поза межами розумних строків, а щодо осіб, які причетні до вчинення кримінальних правопорушень, до теперішнього часу не вчинено дій щодо повідомлення про підозру цих осіб, хоча кримінальне провадження не є складним та багатоепізодним, а зібрані докази дають підстави на вчинення таких процесуальних дій та прийняття відповідного процесуального рішення. З огляду на зазначене, та те, що з 2019 року не вчиняється жодних дій на притягнення до відповідальності причетних осіб, стороною потерпілого було ініційовано ряд клопотань до процесуального керівника у кримінальному провадженні, однак останній безпідставно відмовляє у їх задоволенні. На систематичні, неодноразові звернення представників потерпілого щодо недотримання розумних строків у кримінальному провадженні та необхідності здійснити одну із дій, передбачену ч. 2 ст. 283 КПК України, у розумні строки, що становлять два місяці, керівником прокуратури надавались листи з формальними відмовами у їх задоволенні та із зазначенням, що у провадженні триває процес збору доказів. 08.03.2024 року представником потерпілого, за результатами ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, було встановлено, що органом досудового розслідування, щонайменше з липня 2022 року, було проведено лише дві слідчі/процесуальні дії, а саме: у лютому 2023 року - здійснено дії на отримання тимчасового доступу до матеріалів судової справи щодо обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , які вже і так були раніше долучені до матеріалів кримінального провадження; у липні 2023 року - проведено повторний допит свідка ОСОБА_7 13.10.2025 року представником потерпілого, за результатами ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, було встановлено, що прокурором були надані вказівки в порядку ст. 36 КПК України, за вих. № 10475-25/мп від 23.09.2025 року. Згідно зі змістом вказаного листа, вбачається, що прокурорами у провадженні неодноразово надавались письмові вказівки, зокрема 04.01.2021 року, 02.07.2021 року, 02.02.2022 року, 31.05.2024 року та 02.04.2025 року. Однак, остаточне та законне рішення дотепер не прийнято, вказівки прокурора у повному обсязі не виконано. У зв'язку із чим були надані наступні вказівки: 1. Виконати раніше надані вказівки прокурора у повному обсязі; 2. Доручити оперативному підрозділу ужити заходів на встановлення додаткових свідків подій 15.01.2019 року, їх допит, у тому числі щодо наявності у них відповідних відеозаписів; 3. Скерувати запит до власників заміського клубу чи звертались до них будь-які особи за отриманням копій записів подій 15.01.2019 року; 4. Скерувати запит до ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо наявності відео записів за матеріалами ЖЄО № 347 від 15.01.2019 року за повідомленням ОСОБА_7 щодо вчинення кримінального правопорушення, а ЖЄО № 1957 від 14.03.2019 року щодо виявлення у потерпілого тілесних ушкоджень у ізоляторі тимчасового тримання у м. Києві; 5. Провести із складанням стенограми огляд відео файлів долучених до провадження та містять інформацію про обставини затримання ОСОБА_5 , а також його особистого обшуку та складання протоколу затримання відповідно до ст. 208 КПК України; 6. Призначити судову експертизу указаних відеозаписів; 7. Ужити заходів до пошуку у мережі Інтернет, соціальних мереж та месенджерів інформації щодо обставин затримання 15.01.2019 року ОСОБА_5 06.03.2026 року листом прокурора ОСОБА_8 повідомлено, що на виконання вказівок прокурора у провадженні призначено та проведено експертизу відеозаписів затримання ОСОБА_5 , проведено їх огляд та інші слідчі (розшукові) дії. 05.03.2026 року листом слідчого ОСОБА_9 за вих. № 17-02-3470/2026 повідомлено, що усі вищезазначені вказівки Запорізької обласної прокуратури були виконані, зокрема, проведено такі слідчі (процесуальні) дії: огляд матеріального носія інформації (DVD-R) з відеозаписами затримання ОСОБА_5 (протокол огляду від 20.10.2025 року); отримано висновок судової експертизи відео-, звукозапису від 12.12.2025 року. Тобто, в матеріалах кримінального провадження містяться усі докази, які підтверджують час, місце, спосіб вчинення кримінальних правопорушень та винуватість осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 371 КК України, форма вини, мотив і мета вчинення яких також підтверджена зібраними доказами у ході досудового розслідування. Крім того, в матеріалах кримінального провадження наявні усі докази, які підтверджують, що вчинення кримінальних правопорушень відносно потерпілого ОСОБА_5 були вчиненні встановленими особами, а саме: детективом НАБУ ОСОБА_10 , детективом НАБУ ОСОБА_11 , оперативним працівником НАБУ ОСОБА_12 , оперативним працівником НАБУ ОСОБА_13 . Тобто, в матеріалах кримінального провадження проведені усі слідчі (процесуальні) дії, після чого органом досудового розслідування будь-яких дій на притягнення осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, до теперішнього часу не вчинено. У зв'язку з викладеним, сторона потерпілого вчергове звернулась зі скаргою до керівника Запорізької обласної прокуратури про недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування, в порядку ст. 308 КПК України, за результатами розгляду якої, 26.03.2026 року заступник керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 виніс постанову про відмову у задоволенні зазначеної скарги, яка за своїм змістом та формою не відповідає вимогам ст. 110 КПК України. З мотивувальної частини оскаржуваного рішення не вбачається повного змісту обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття та їх обґрунтування, оскільки воно складається лише з цитуванням положень статей КПК України та висновків щодо дискреційних повноважень прокурора у кримінальному провадженні. Більш того, зі змісту оскаржуваної постанови, в чергове вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а текст і зміст є ідентичним постановам, які приймались за результатами розгляду скарг представника потерпілого, які подавались ще у 2022 році. Таке рішення лише підтверджує доводи сторони потерпілого про те, що тривалий час поза межами розумних строків не здійснюється одна із дій, передбачена ч. 2 ст. 283 КПК України. У зв'язку з викладеним, скаржник просить слідчого суддю постанову заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_14 від 26.03.2026 року про відмову у задоволенні скарги представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_15 від 25.03.2026 року скасувати, встановити в межах кримінального провадження № 62019000000000080 від 14.02.2019 року розумний строк тривалістю не більше 2 місяців для закриття кримінального провадження у порядку та спосіб, що передбачений ст. 284 КПК України або вручення письмового повідомлення про підозру причетним до вчинення злочину особам/особі в порядку ст. 278 КПК України.
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав у повному обсязі, а також зазначив, що у даному кримінальному провадженні досудове розслідування триває з 2019 року, на даний час зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру, однак ці дії безпідставно не вчинюються, що порушує права потерпілого. Вважає відмову прокурора необґрунтованою, просить вимоги скарги задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, у зв'язку з її необґрунтованістю, а також пояснив, що заступником керівника Запорізької обласної прокуратури під час розгляду скарги представника потерпілого на недотримання розумних строків вивчено матеріали кримінального провадження та не встановлено підстав для задоволення скарги, про що винесено відповідну постанову.
Заслухавши пояснення представника скаржника, прокурора, дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що першим СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000080 від l4.02.2019 року за фактом завідомо незаконного затримання ОСОБА_5 та перевищення службових повноважень детективами Національного антикорупційного бюро України та співробітниками Управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро України, що супроводжувалося насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. l ст. 371 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Запорізької обласної прокуратури, старший групи прокурорів - прокурор відділу обласної прокуратури ОСОБА_4 .
Потерпілим у кримінальному провадженні № 62019000000000080 від l4.02.2019 року визнано ОСОБА_5 .
25.03.2026 року представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_15 звернулася до керівника Запорізької обласної прокуратури із скаргою про недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування, в якій просила надати відповідному прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62019000000000080 від l4.02.2019 року, обов'язкові для виконання вказівки щодо необхідності завершити досудове розслідування з прийняттям одного із рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, в межах кримінального провадження № 62019000000000080 від 14.02.2019 року, у розумний строк, що становить не більше двох місяців.
Постановою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 від 26.03.2026 року відмовлено у задоволенні скарги представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_15 від 25.03.2026 року про недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування та наданні відповідному прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62019000000000080 від l4.02.2019 року, обов'язкових для виконання вказівок щодо необхідності завершити досудове розслідування з прийняттям одного із рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, в межах кримінального провадження № 62019000000000080 від 14.02.2019 року, у розумний строк, що становить не більше двох місяців.
В обґрунтування постанови зазначено, що доводи скарги зводиться фактично до того, що на думку заявниці з 2019 року зібрано достатні докази для повідомлення про підозру конкретним особам. Згідно з положеннями ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Аналогічним чином закріплено і дискреційні повноваження слідчого. Відповідно до ч. ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у т.ч. у випадках наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Положення ч. 2 ст. 36 КПК України дійсно уповноважують прокурора на повідомлення особі про підозру, але це є його дискреційними повноваженнями. Законодавцем визначено, що прокурор, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Ця норма, а також те, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, закріплено у ст. 94 КПК України. Крім цього, ухвалення рішення відповідно до п. 2 ст. 283 КПК України, як того вимагається у скарзі, можливо у кримінальних провадженнях, у яких особі (особам) повідомлено про підозру, тому задоволення скарги у цій частині також не можливо. Процесуальним керівником 04.01.2021 року, 02.07.2021 року, 02.02.2022 року, 31.05.2024 року, 02.04.2025 року та 22.09.2025 року слідчому надавались вказівки в порядку ст. 36 КПК України. Керівництву слідчого відділу ТУ ДБР неодноразово обласною прокуратурою направлялись листи про необхідність активізації досудового розслідування та прийняття остаточного процесуального рішення. На теперішній час досудове розслідування триває.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
Однією з форм такого контролю є розгляд скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора у порядку ст. 303 КПК України.
Пунктом 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
01.01.2024 року набрав чинності Закон України № 3509-IX від 08.12.2023 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури», яким змінено редакцію ч. 1 ст. 219 КПК України та встановлено, що строки досудового розслідування обчислюються з моменту повідомлення особі про підозру. У подальшому такі строки можуть бути продовжені в межах встановлених законом строків досудового розслідування відповідно до параграфу 4 глави 24 цього Кодексу.
При цьому, згідно з п. 20-8 Перехідних положень КПК України, положення ч. 1 ст. 219 цього Кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання ним чинності.
Також були виключені із КПК України норми ч. 2 ст. 219, ч. 1 ст. 294 КПК України та ч. 8 ст. 615 КПК України, що врегульовували питання строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, у яких жодній особі не повідомлено про підозру.
Після внесених законодавцем змін до КПК України, граничні строки досудового розслідування у кримінальних провадження, у випадку, де жодній особі не повідомлено про підозру, фактично законом не встановлені.
При цьому чинним КПК України передбачена можливість оскарження недотримання розумних строків на стадії досудового розслідування прокурору вищого рівня у спосіб та порядок, що визначений ст. 308 КПК України,
Згідно з ч. 1 ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КПК України прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Згідно зі ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема, належать розумність строків.
Відповідно до положень ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частиною другою ст. 28 КПК України визначено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Частиною другою ст. 9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення, серед інших, прокурора, які відповідно до ч. 3 цієї статті приймаються у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Отже, за змістом ч. 5 ст. 110 КПК України процесуальне рішення органу досудового розслідування повинно бути вмотивовано, тобто містити відомості про обставини, які є підставами для прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення норм КПК.
У своїй скарзі на ім'я керівника Запорізької обласної прокуратури представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_15 порушувала питання про недотримання розумних строків слідчим та прокурором під час досудового розслідування, навівши свої аргументи про це.
Проте, як убачається з оскаржуваної постанови від 26.03.2026 року про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків, заступником керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 фактично не надано належної оцінки доводам, викладеним у скарзі представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_15 , поданій в порядку ст. 308 КПК України, та в повній мірі не обґрунтовано мотивів її прийняття. Заступником керівника не було надано оцінку дотриманню розумних строків під час досудового розслідування кримінального провадження № 62019000000000080, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 14.02.2019 року, а лише зазначено про дискреційні повноваження прокурора і слідчого.
Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває понад 7 років. За умов значної тривалості досудового розслідування належне мотивування процесуальних рішень прокурора має передбачати, зокрема, посилання на конкретні обставини складності провадження, обсяг та характер проведених і запланованих слідчих дій, а також інші фактори, які впливають на строки його здійснення. Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення прокурора випливає, що наведене ним обґрунтування має загальний характер і не містить детальної конкретизації обставин, які б пояснювали таку тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000080, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2019 року.
Таким чином, у зв'язку з тим, що заступником керівника в мотивувальній частині постанови про відмову у задоволенні скарги представника потерпілого, поданій в порядку ст. 308 КПК України, не викладено обставин, які є підставою для її прийняття, а також відсутні мотиви прийняття постанови, їх належне обґрунтування, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_5 , на рішення прокурора та скасувати постанову заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 від 26.03.2026 року про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування кримінального провадження № 62019000000000080, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2019 року.
Водночас, слідчий суддя не наділений відповідними процесуальними повноваженнями для вирішення питання про встановлення в межах кримінального провадження № 62019000000000080 від 14.02.2019 року розумного строку тривалістю не більше 2 (двох) місяців для закриття кримінального провадження у порядку та спосіб, що передбачений ст.284 КПК України або вручення письмового повідомлення про підозру причетним до вчинення злочину особам/особі в порядку ст. 278 КПК України, оскільки з аналізу кримінальних процесуальних норм вбачається, що такий предмет оскарження виходить за межі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, здійснення якого покладається на слідчого суддю.
Системний аналіз Конституцій України та зазначених норм процесуального закону в сукупності з положеннями пунктів 10, 18 ч. 1 ст. 3, статей 7, 9, 28, 303, 306, 307 КПК України дає підстави вважати, що слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки лише при розгляді конкретної слідчої чи процесуальної дії.
Чинний КПК України не надає права слідчому судді перебирати на себе повноваження слідчого, прокурора, приймати замість останніх осіб будь-які процесуальні рішення, віднесені виключно до компетенції уповноважених осіб органу досудового розслідування.
Відтак, слідчий суддя не вправі у запропонований представником потерпілого спосіб встановлювати строк органу досудового розслідування вчинити процесуальні дії необхідні та достатні для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 62019000000000080 від 14.02.2019 року, зазначене питання орган досудового розслідування вирішує на власний розсуд шляхом оцінки фактичних обставин кримінального провадження, зібраних доказів і співставлення їх з положеннями Закону, враховуючи, що в кримінальному провадженні тривають слідчі дії.
Наведене вище узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який знайшов відображення у постанові від 16.05.2019 року за № 761/20985/18 (провадження № 51-8007км18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
У зв'язку з викладеним, скарга в іншій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_5 , на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування (в порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303, ст. 304 КПК України) в межах кримінального провадження №62019000000000080 від 14.02.2019 року - задовольнити частково.
Постанову заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_14 від 26.03.2026 року про відмову у задоволенні скарги представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_15 від 25.03.2026 року - скасувати.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, однак проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1