Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/2438/26
Провадження №: 1-кс/332/205/26
24 квітня 2026 р. м. Запоріжжя
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , старшого слідчого СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 погодженого прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 поданого в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082320000696 від 03 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лозанівка Приморського району Запорізької області, українця, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовец військової частини НОМЕР_1 , перебуваючого на посаді командира 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, затриманого в порядку ст. 208 КПК України, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
Старший слідчий СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив наступне.
У провадженні СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082320000696 від 03 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді командира 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.04.2026, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, всупереч вимог діючи всупереч вимог п. 12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, відповідно до якого, придбання, зберігання та носіння бойових припасів, здійснюється на підставі дозволу відповідного органу Національної поліції, маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим слідством спосіб придбав 15 (п'ятнадцять) ручних наступальних осколкових гранат М67, промислового виготовлення, які є вибуховими пристроями військового призначення, відносяться до бойових припасів та містять в собі заряд бризантної вибухової речовини - Composition В (композиція В), яка явлює собою суміш тротилу (TNT) та гексогену (RDX) масою 180-185 г, кожна, чим здійснив придбання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.04.2026, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, переніс знайдені ним 15 (п'ятнадцять) ручних наступальних осколкових гранат М67, промислового виготовлення, які є вибуховими пристроями військового призначення, відносяться до бойових припасів та містять в собі заряд бризантної вибухової речовини - Composition В (композиція В), яка явлює собою суміш тротилу (TNT) та гексогену (RDX) масою 180-185 г кожна, за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до 15 квітня 2026 року.
15 квітня 2026 року приблизно о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись з тильного боку будинку № 37 по вулиці Історична в місті Запоріжжі, діючи умисно з метою збуту бойових припасів без передбаченого законом дозволу, маючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, незаконно збув шляхом продажу за 20 000 гривень ОСОБА_8 , персональні дані якого змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні» 15 (п'ятнадцять) ручних наступальних осколкових гранат М67, промислового виготовлення, які є вибуховими пристроями військового призначення, відносяться до бойових припасів та містять в собі заряд бризантної вибухової речовини - Composition В (композиція В), яка являє собою суміш тротилу (TNT) та гексогену (RDX) масою 180-185 г кожна.
22.04.2026 року о 15-45 годині ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23.04.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному, слідчий зазначив, що під час проведення досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вважає необхідністю запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обрати підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки менш суворі запобіжні заходи аніж тримання під вартою не достатні запобігти вищевказаним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі, пояснили, що підозра є обґрунтованою, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів, застосованих до підозрюваного не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Захисник підозрюваного заперечував проти застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника, слідчому судді пояснив, що сім'ї у місті Запоріжжі не має, мати проживає на тимчасово окупованій території, та сестра проживає за кордоном.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши доводи клопотання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що 03.04.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості № 12026082320000696 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
22.04.2026 року о 15-45 годині ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23.04.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені у ході розгляду слідчим суддею клопотання:
- протоколами допиту свідків;
- протоколами оглядів;
- висновками судових експертиз;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. За наявності обґрунтованих даних, які спростовують всі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий за погодженням із прокурором має право змінити раніше повідомлену підозру чи за наявності для цього підстав прийняти рішення про закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме:
-переховування від органу досудового розслідування та суду, що полягає у тому, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
-незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні;
-- вчинення інших кримінальний правопорушень, оскільки ОСОБА_5 у період дії воєнного стану вже вчиняв інше кримінальне правопорушення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України, за фактом того, що ОСОБА_5 , починаючи з 15 січня 2025 року, в умовах воєнного стану без поважних причин був відсутній на військовій службі та самовільно залишив місце тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 . Незважаючи на усвідомлення протиправності своєї поведінки та наявність щодо нього вказаного кримінального провадження, підозрюваний на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, у зв'язку з чим знову вчинив тяжке кримінальне правопорушення, що свідчить про стійку зневагу до вимог закону та наявність реального ризику вчинення ним нових кримінальних правопорушень у разі незастосування до нього найсуворішого запобіжного заходу. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який зареєстрований на тимчасово окупованій території, не одружений, на утриманні дітей або інших осіб не має, як і не має міцних соціальних зв'язків. Також, приймаючи до уваги підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 тяжкість покарання, що йому загрожує за інкриміноване кримінальне правопорушення, у разі визнанням його винуватим, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, сам характер його скоєння, при цьому слідчий суддя ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване діяння, однак погоджується із заявленими слідчим та прокурором ризиками і визнає наявність існування цих ризиків доведеними стороною обвинувачення у повній мірі та приходить до висновку, що вищеперераховані обставини, дають достатні підстави вважати, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Разом із тим, слідчим суддею не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 у зв'язку з чим слід визначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3328 гривень), що складає 199680 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного до 15-45 години 20.06.2026 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193 - 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 погодженого прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про проведення обшуку в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082320000696 від 03 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лозанівка Приморського району Запорізької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з дня фактичного затримання в порядку ст. 208 КПК України - з 15-45 години 22 квітня 2026 року і до 15-45 години 20 червня 2026 року, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Одночасно встановити розмір застави у межах 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 199680 гривень 00 копійок, і яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № UA378201720355249002000001205 , відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу обов'язково зазначати інформацію про ПІБ підозрюваного, номер справи і суд в якому обрано запобіжний захід.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , 07 листопада 1999 року такі обов'язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з міста Запоріжжя та Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Копію ухвали вручити слідчому, прокурору, підозрюваному, захиснику та надіслати до Запорізького СІЗО для виконання.
Встановити строк дії даної ухвали до 15 години 45 хвилин 20.06.2026 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1