Справа № 308/1950/26
(заочне)
23 квітня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Авдєєвої К. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник адвокат Усенко Михайло Ігорович, звернулось з позовом в Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 102854461 від 27.09.2023, згідно з яким просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 10667,45 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2645,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків - 7452,45 грн та прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 570,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.09.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 102854461, згідно з умовами якого відповідач отримав 3000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Позивач стверджує, що відповідач обов'язку щодо повернення кредиту у встановлений кредитним договором строк не виконав.
26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги, зокрема, і за кредитним договором № 102854461 від 27.09.2023.
Позивач вказує, що заборгованість відповідача перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» складає 10667,45 грн, що складається: 2645,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 7452,45 грн - заборгованість за сумою відсотків, 570,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту.
Позивач наводить, що ним було вжито заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача претензії про погашення кредитної заборгованості вих. № 23454787/5071 від 23.01.2026, однак претензія залишилася без задоволення.
Враховуючи наведене, просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 102854461 від 27.09.2023 у загальному розмірі 10667,45 грн., а також судовиого збору в розмірі 2662,40 грн та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 12.02.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Постановлено витребувати від Монобанк, емітент AT «Універсал Банк» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 3000,00 грн в період з 27.09.2023 по 02.10.2023.
Ухвалою суду від 20.03.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Постановлено витребувати від Монобанк, емітент AT «Універсал Банк» інформацію про надходження на рахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , банківської картки № НОМЕР_1 коштів в розмірі 3000,00 грн. в період з 27.09.2023 по 02.10.2023
У судове засідання представник позивача не з'явився. Подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення в справі не заперечує, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку та вважається належно повідомленим про судовий розгляд на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.
За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою у клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, судом встановлено таке.
З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 102854461, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит - сума: 3000,00, строком на 95 днів з 27.09.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 5 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 02.10.2023. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 31.12.2023 (дата остаточного погашення заборгованості).
Комісія за надання кредиту: 570,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 300,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8100,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за договором: фіксована.
Договір про споживчий кредит № 102854461 від 27.09.2023, Графік платежів за договором, паспорт споживчого кредиту та заява на отримання кредиту, відповідно до довідки № б/н від 10.09.2025 підписані ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 625171, відправленим відповідачу 27.09.2023 о 16:05:03 на номер телефону НОМЕР_3 . Таким чином відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування.
Згідно даних платіжного доручення 73314727 від 27.09.2023 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок отримувача ОСОБА_1 НОМЕР_1 кошти згідно з договором № 102854461 в розмірі 3000,00 грн, призначення платежу: Кошти згідно договору 102854461.
Перерахування коштів на картку відповідача за 27.09.2023 на суму 3000,00 грн підтверджується відповіддю АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 20.03.2026. Згідно листа АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-12377 від 07.04.2026, на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , був зарахований платіж у сумі 3000 грн у період з 27.09.2023 по 02.10.2023.
26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги, зокрема, і за кредитним договором № 102854461 від 27.09.2023.
З витягу з реєстру боржників за договором відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т від 26.03.2024 вбачається, що від ТОВ «Мілоан» до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 102854461 від 27.09.2023 на загальну суму 10667,45 грн, з них: 2645,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 7452,45 грн - заборгованість за сумою відсотків, 570,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту.
Перехід права вимоги також підтверджується долученими актом приймання-передачі з реєстром боржників від 26.03.2024 до договору відступлення прав вимоги 106-МЛ/Т та копією платіжної інструкції № 407 від 26.03.2024 на суму 1665964,71 грн плати за відступлення права вимоги згідно договору відступлення прав вимоги 106-МЛ/Т від 26.03.2024.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 102854461 від 27.09.2023 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» станом на 28.01.2026 складає 10667,45 грн, з них: 2645,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 7452,45 грн - заборгованість за сумою відсотків, 570,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту.
Позивачем вжито заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача претензії про погашення кредитної заборгованості вих. № 23454787/5071 від 23.01.2026, однак вказана претензія залишилася без відповіді та задоволення.
Відповідач у встановлений кредитним договором строк грошові кошти не повернув, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. Означена заборгованість не спростована відповідачем.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми права.
Відповідно до ст. 6, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитним договору.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості виконаний ТОВ «МІЛОАН», враховує щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 76-78 ЦПК України.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, сплачуючи заборгованість за кредитом, відповідач фактично визнав і факт укладення договору і його умови.
Наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до фінансової установи та отримання ним кредитних коштів, що, у свою чергу, свідчить про виникнення між сторонами прав і обов'язків, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».
Факт отримання коштів позичальником підтверджується даними платіжного доручення 73314727 від 27.09.2023 та відповіддю АТ «Універсал Банк».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитора вимагати їх повернення.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги, зокрема, і за кредитним договором № 102854461 від 27.09.2023.
Відповідач, будучи повідомленим про зміну кредитора, що підтверджується письмовими доказами, долученими до позовної заяви, платежів на погашення заборгованості за вказаним кредитним договором не здійснив.
Досліджені судом докази підтверджують та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» за договором про споживчий кредит № 102854461 від 27.09.2023, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Випискою з особового рахунку за кредитним договором № 102854461 від 27.09.2023 встановлено, що станом на 28.01.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за договором становить 10667,45 грн, яка складається з: 2645,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 7452,45 грн - заборгованість за сумою відсотків, 570,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, як і презумпція правомірності його не спростована.
Враховуючи наведене, те що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, наявну заборгованість за договором про надання кредиту в добровільному порядку не погасив, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за кредитом та відсотками підставний та підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд виснує про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» та стягнення із відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит № 102854461 від 27.09.2023 в розмірі 10097,45 грн, яка складається з: 2645,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 7452,45 грн - заборгованість за сумою відсотків.
Щодо вимоги про стягнення простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21) виснував, якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).
Так, договором про споживчий кредит № 102854461 від 27.09.2023 передбачена комісія за надання кредиту.
Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.
Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту (позики) є нікчемними, та такими, яка суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії слід відмовити.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 10097,45 грн є правомірними та обґрунтованими, відтак підлягають частковому задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, детальний опис наданих послуг від до акту № Д/15361 від 28.01.2026, Акт № Д/15361 наданих послуг від 28.01.2026, в якому зазначено перелік наданих послуг та вартість таких становить 8000,00 грн.
Водночас стороною позивача не надано суду документального підтвердження, що витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн було сплачено на рахунок Адвокатського об'єднання «Апологет», а тому вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат в сумі 8000,00 грн, пов'язаних з правничою допомогою, до задоволення не підлягає, оскільки понесення позивачем таких витрат не підтверджено документально.
Задовольняючи позовні вимоги, суд, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує із відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2520,14 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 280-284, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором про споживчий кредит № 102854461 від 27.09.2023 в розмірі 10097,45 (десять тисяч дев'яносто сім гривень 45 копійок), з них: 2645,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 7452,45 грн - заборгованість за сумою відсотків.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) 2520,14 грн (дві тисячі п'ятсот двадцять гривень 14 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у відшкодуванні витрат за надання професійної правової допомоги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 23.04.2026.
Суддя В. В. Чепка