Справа № 308/7370/25
23 квітня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Шепетко І.О.,
за участю секретаря судового засідання - Фітас А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики, -
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на йо го користь заборгованість за договором позики № 77456447 в розмірі 24 973,59 грн., з яких :10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 973,59 грн. - сума заборгованості за відсотками та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.09.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позичальником ОСОБА_1 укладено договір позики №77456447.
Згідно з п.1 даного договору позикодавець взяв на себе зобов'язання передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Підписанням цього Договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license, їх зміст, суть об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладання даного договору йому зрозумілі.
Відповідно до п.20 договору позики, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого позивач прийняв належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24 973,59 грн., з яких 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 973,59 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу з відповідними змінами внесеними Додатковою угодою N?2 від 28.07.2021, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов?язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», у спосіб, передбачений договором пах ст.ст. про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
Згідно п. 3.7 Договору факторингу, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується перерахувати на банківський рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ» будь-які грошові кошти, отримані від Боржників на виконання ними зобов'язань за Договорами позики, Право вимоги за якими відступлено Фактору, після передачі Права вимоги до Фактора.
Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення існуючої заборгованості.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики №77456447 в розмірі 24 973,59 грн. з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 973,59 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Вважає, що первісним кредитором було в повному обсязі виконано договірні зобов'язання, а оскільки відповідач зобов'язання за договором позики не виконує, заборгованість не сплачує, позивач просить суд стягнути суму заборгованості у загальному розмірі 24 973,59 грн.
30.05.2025 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач на адресу суду 05.02.2026 направив відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за Договором позики. В якому він не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими та недоведеними.
Зокрема, вказує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є одностороннім документом, який не підтверджує фактичне здійснення фінансових операцій та не може вважатися належним доказом існування боргу без підтверджуючих первинних бухгалтерських документів.
Також відповідач вказав, що позивач не довів належного переходу до нього права вимоги, оскільки не надано договору факторингу з додатками, реєстру боржників, акту приймання-передачі права вимоги та інших документів, які підтверджують обсяг і склад переданих прав.
Крім того, відповідач заперечив факт укладення договору позики та отримання коштів, зазначивши, що надані матеріали не підтверджують вчинення відповідних дій саме ним.
Також відповідач зазначає, що нарахування відсотків та інших платежів має підтверджуватися детальним розрахунком із зазначенням періоду нарахування, бази розрахунку, формули та врахуванням здійснених платежів, а за відсутності такого розрахунку заявлені суми є спірними.
У підсумку відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладення договору, отримання коштів, перехід права вимоги та правильність розрахунку заборгованості, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики.
Разом з тим, відповідачем подано клопотання про витребування доказів у Позивача, а саме:
-Первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт перерахування коштів Відповідачу за Договором позики (платіжні доручення, банківські виписки, інші документи).
-Документи, що підтверджують факт отримання Відповідачем коштів.
-Договір факторингу / відступлення права вимоги з усіма додатками та реєстром боржників, у якому зазначено Відповідача.
-Акт приймання-передачі права вимоги.
-Документи, що підтверджують ідентифікацію Відповідача при укладенні електронного договору, належність банківської картки/рахунку та використання електронних засобів ідентифікації.
-Деталізований розрахунок заборгованості із зазначенням періодів нарахування, бази та формули розрахунку, а також врахування здійснених платежів (за наявності)
10.02.2026 від Позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що кредитні кошти були надані відповідачу в безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківську картку, реквізити якої були зазначені позичальником при оформленні кредитного договору.
Позивач вказав, що первинні банківські документи перебувають у первісного кредитора та становлять банківську таємницю, у зв'язку з чим не можуть бути надані ним самостійно. Разом з тим повідомив про направлення запиту до первісного кредитора та подав частково отримані документи, зокрема розрахунок заборгованості.
Щодо переходу права вимоги позивач зазначив, що таке право набуте на підставі договору факторингу, на підтвердження чого надано витяг із реєстру боржників та платіжну інструкцію. Вказав, що реєстр боржників є невід'ємною частиною договору, а його підписання підтверджує перехід права вимоги.
Та на підставі чого просить суд, витребувати від АТ «Ощадбанк» такі докази:
- інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) карткового рахунку, відкритого у банку 28.09.2021;
-інформацію щодо належності йому карткового рахунку № НОМЕР_2 ;
-виписку по рахунку за вказаною карткою;
-інформацію про надходження 28.09.2021 на зазначений картковий рахунок грошових коштів у сумі 10 000,00 грн.
Щодо переходу права вимоги позивач зазначає, що відповідно до ст.ст. 512, 514, 1077 ЦК України право вимоги перейшло до нового кредитора на підставі договору факторингу, при цьому зобов'язання зберігається в повному обсязі, змінюється лише кредитор.
12.03.2026 відповідач направив додаткові пояснення у справі, в яких повторно зазначив про недоведеність позовних вимог та відсутність належних доказів на їх підтвердження.
У зв'язку з цим відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
18.03.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області витребувано докази від АТ «Ощадбанк», а саме інформацію:
- щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку відкритого у банку 28.09.2021;
- щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку НОМЕР_2 ;
- виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_2 , що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).
- інформацію про надходження 28.09.2021 року на картковий рахунок НОМЕР_2 , що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 10 000,00 грн.
10.04.2026 від АТ «Ощадбанк» надійшла витребувана інформація.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві представника позивача просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому просить врахувати подані відповідачем відзив та інші пояснення і заяви у справі.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.09.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позичальником ОСОБА_1 укладено договір позики №2284822332, згідно умов якого позикодавець зобов'язався передати у власність позичальнику грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000 грн. (п. 2.1. Кредитного договору); Строк позики 9 днів (п. 2.2. Договору позики). Процентна ставка (базова)/ день 1.9% (фіксована), дата повернення позики 07.10.2021, денна процентна ставка/день, 0,6955% (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності протягом первісного строку кредитування), процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день 2,70% (не застосовується в період карантину), пеня 2,70% (не застосовується в період карантину), орієнтована річна процентна ставка 1077,2%, орієнтована загальна вартість позики 10 626,85 грн. (п.2.3. Договору позики).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання перед відповідачем за договором позики виконало та надало йому кредит в сумі 10 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку.
Підписавши 28.09.2021 договір про надання договору позики, відповідач взяв на себе зобов'язання одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №77456447 від 28.09.2021.
Згідно з витягом з Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 973,59 грн., з яких
-10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-14 973,59 грн. - сума заборгованості за відсотками
Дані суми заявлені позивачем до стягнення.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Доказів того, що вищевказаний договір відступлення прав вимог визнаний недійсним, суду не надано.
Таким чином, після підписання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, відповідного Акту приймання-передачі Реєстру Боржників №11 від 27.10.2023, відбулось одиничне, тобто сингулярне правонаступництво. З цього часу ТОВ «ФК «ЄАПБ» стало новим кредитором відповідача.
Позивач вважає, що відповідачем порушено умови кредитного договору № 77456447 від 28.09.2023, заборгованість за яким підлягає стягненню в примусовому порядку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Як свідчить тлумачення ст. 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 1 і ч. 2 ст. 207 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, згідно із ст. 3 вищевказаного Закону, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що договір позики № 77456447 від 28.09.2021 укладено між відповідачем та фінансовою установою в електронній формі, шляхом накладання електронного підпису (КЕП).
Суд дійшов висновку, що при укладенні вищевказаного кредитного договору його сторонами було погоджено усі істотні умови.
Щодо доводів відповідача про відсутність доказів укладення договору та отримання коштів, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та витребуваної судом інформації від АТ «Ощадбанк», на ім'я відповідача було відкрито картковий рахунок, а також підтверджено належність йому платіжної картки № НОМЕР_2 .
З наданої банком виписки вбачається, що 28.09.2021 на зазначений рахунок надійшли грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, що підтверджує факт отримання відповідачем кредитних коштів.
Таким чином, доводи відповідача про неукладення договору та неотримання коштів є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Разом з тим, суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності належних доказів переходу права вимоги.
Надані позивачем документи, зокрема витяг з реєстру боржників та платіжні документи, свідчать про укладення договору факторингу та перехід права вимоги до позивача, у зв'язку з чим підстави вважати, що позивач не є належним кредитором, відсутні.
Щодо доводів відповідача про недоведеність розрахунку заборгованості, суд зазначає наступне.
Наданий позивачем розрахунок є одностороннім документом, однак у сукупності з іншими доказами у справі (умовами договору, випискою банку, інформацією про здійснені платежі) дозволяє встановити наявність заборгованості.
Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача про надмірність нарахованих відсотків.
Як встановлено судом, сума кредиту становила 10 000,00 грн, строк користування - 9 днів, а загальна вартість кредиту відповідно до умов договору становила 10 626,85 грн. Натомість позивачем нараховано понад 20 000,00 грн відсотків, що більш ніж удвічі перевищує суму отриманого кредиту. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково виконано зобов'язання та сплачено 5 264,26 грн.
Суд враховує, що нарахування позивачем відсотків та інших платежів після закінчення строку кредитування призвело до істотного збільшення розміру заборгованості, яка не була погоджена сторонами як умова основного зобов'язання.
Оцінюючи характер нарахованих сум, суд виходить із того, що проценти у межах строку кредитування є договірними, тоді як нарахування після його спливу має характер відповідальності за порушення зобов'язання та підлягає перевірці на предмет співмірності а розумності відповідно до положень цивільного законодавства.
Суд виходить із того, що надмірні нарахування, заявлені позивачем, не відповідають принципам добросовісності, справедливості та розумності, встановленим Цивільним кодексом України.
Враховуючи погоджену сторонами вартість кредиту у розмірі 10 626,85 грн та фактично здійснені відповідачем платежі у сумі 5 264,26 грн, суд дійшов висновку, що розмір заборгованості підлягає визначенню як різниця між зазначеними сумами.
Таким чином, до стягнення підлягає заборгованість у розмірі 5 362,59 грн.
Водночас, відповідно до ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
У ч. 1 та ч. 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно принципу змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Відповідно до статті 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються.
Враховуючи встановлені судом правовідносини та характер укладеного договору, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».
Так, частиною 1 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що споживач, який порушив своє зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають компенсації витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 650,90 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 247, 259, 263-265, 268, ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610,625, 1049, ч. 2 ст.1050,1054 ЦК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 77456447 від 28.09.2021 в загальному розмірі 5 362,59 (п'ять тисяч триста шістдесят дві гривні 59 копійок) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 650,90 (шістсот п'ятдесят гривень 90 копійок) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 23 квітня 2026 року.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Свалявським РВ УМВС України у Закарпатській області 07.04.2026, місце проживання: АДРЕСА_1 Д
Суддя І.О. Шепетко