Справа № 302/496/26
Провадження № 2-н/302/8/26
24 квітня 2026 року селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Повідайчик О.І., розглянувши подану в порядку наказного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (далі Заявник) (адреса: вул. Коновальця Євгена, 2, м Ужгород, 88015, код ЄДРПОУ 45365917) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчн мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 2800,52 грн та 266,24 грн сплаченого судового збору,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося 17.04.2026 до Міжгірського районного суду Закарпатської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчн мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 2800,52 грн та 266,24 грн сплаченого судового збору.
У поданій до суду заяві про видачу судового наказу заявник вказує про те, що боржник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, відтак, з врахуванням положень ч. 5-7 ст. 165 ЦПК України, наступного робочого дня після надходження заяви судом подано до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи запит щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника
На вказаний запит 23.04.2026 на адресу Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла відповідь за підписом секретаря Міжгірського селищної ради, в якій наявні відомості, що за повідомленням Соймівського старостинського округу Міжгірської селищної ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вивчивши подану заяву про видачу судового наказу та документи, додані до вказаної заяви й матеріали справи, вважаю за необхідне відмовити заявнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу (частина 1); із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 2).
Статтею 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до вимог п.4 ч.1ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч.1 ст.186 ЦПК України.
Пунктом 6 ч.1 ст.186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до відомостей листа Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області за вих.№ 16-06/588 від 23.04.2026, ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Частиною 2 ст.167 ЦПК України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з приписами п.4 ч.1 ст.165 ЦПК України в системному взаємозв'язку з п.6 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства».
Подібні правові висновки викладено також Верховним Судом у постановах: від 16 травня 2018 року в справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 року в справі №185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), від 05 квітня 2021 року в справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19), від 09 жовтня 2023 року в справі № 688/181/23 (провадження № 61-8186св23) та від 03 квітня 2025 року в справі № 336/13115/23 (провадження № 61-8108св24).
Судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Чинним ЦПК України не передбачено можливості видачі судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з боржника після його смерті та залучення правонаступників боржника до участі у справі.
На підставі вищенаведеного та враховуючи, що боржник ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 - суддя доходить висновкупро відмову у видачі судового наказу на підставі п.4 ч.1 ст.165 та п. 1 і 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Керуючись ст. 165 ч.1 п.4, ст.167 ч.2, 258-261, 353 ч.1 п.1, 353 ч.1 п.1, ст.354 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 2800,52 грн та 266,24 грн сплаченого судового збору, - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3-6 ч.1 ст.165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду.
Суддя О.І. Повідайчик