Справа № 302/518/26
Провадження № 1-кс/302/120/26
24 квітня 2026 року селище Міжгір'я
Слідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатської області, стосовно невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
23 квітня 2026 року до слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла через систему «Електронний суд» скарга ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатської області, стосовно невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обґрунтована тим, що 21 квітня 2026 року о 02:55 год адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до ВП № 2 Хустського РУП ГУНП у Закарпатській області з заявою в порядку ст. 214 КПК України про вчинення службовими особами: військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 і військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, ч. 5 ст. 426-1 КК України, а саме 20.04.2026 близько 13:00 год на блокпості у с. Сойми Хустського району Закарпатської області вони незаконно позбавили волі громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого незаконно утримували до 20:30 год цього ж дня на цьому блокпості, хоча ОСОБА_3 має відповідні підтверджуючі документи про те, що по стану здоров'я є особою з інвалідністю третьої групи та має відстрочку від мобілізації.
Зазначав, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 неналежно поставилися до своїх обов'язків військової служби, що визначені Статутами Збройних Сил України, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 за № 154 та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 за № 560 та всупереч цим нормативно-правовим актам 20.04.2026 незаконно утримували на блокпості у с. Сойми Хустського району громадянина України ОСОБА_3 , що свідчить про грубе порушення конституційних прав останнього. За таких обставин в діях зазначених вище посадових є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Звертав увагу і на те, що подана ним заява була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) ВП № 2 Хустського РУП ГУНП у Закарпатській області за № 1506 від 21.04.2026, проте після спливу 24 години, усупереч імперативним вимогам ст. 214 КПК України, жодних дій спрямованих на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового слідства, цим органом досудового розслідування не здійснено, що свідчить про те, що працівники ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, які відповідальні за внесення відомостей до ЄРДР, протиправно вчиняють бездіяльність.
З урахуванням наведеного вище просив слідчого суддю зобов'язати уповноважену особу ВП № 2 Хустського РУП ГУНП у Закарпатській області невідкладно внести відомості про вчинення службовими особами: військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 і військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 кримінальних правопорушень, які маю ознаки складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 426-1 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 (талон-повідомлення ЄО № 1506 від 21.04.2026) та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства.
Ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 від 23.04.2026 відкрито провадження за цією скаргою ОСОБА_3 .
У судове засідання скаржник ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 не з'явилися, проте останнім було подано до суду через «Електронний суд» заяву від 24.04.2026, в якій він просив подану ним скаргу розглянути за його та ОСОБА_3 відсутності, скаргу підтримав повністю та просив її задовольнити.
Уповноважена особа ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області в судове засідання теж не з'явилася, хоча повідомлялася належним чином про дату, час і місце розгляду скарги. При цьому відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, яка згідно з ч. 2 цієї ж статті розглядається не пізніше сімдесят двох годин із моменту її надходження до суду.
За приписами ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши подані матеріали скарги, слідчий суддя доходить таких висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
За положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора - бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Зі скарги і доданих до неї матеріалів вбачається, що 21.04.2026 адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до ВП № 2 Хустського РУП ГУНП у Закарпатській області з заявою в порядку ст. 214 КПК України про вчинення службовими особами: військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 і військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, ч. 5 ст. 426-1 КК України, оскільки ними 20.04.2026 близько 13:00 год на блокпості населеного пункту с. Сойми Хустського району Закарпатської області було незаконно позбавлено волі громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого вони незаконно утримували до 20:30 год цього ж дня на цьому блокпості, хоча ОСОБА_3 має підтверджуючі документи про те, що по стану здоров'я є особою з інвалідністю третьої групи та має відстрочку від мобілізації.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Аналіз положень ч. 5 ст. 214 КПК України, яка зазначає зміст відомостей, що вносяться до ЄРДР, дає можливість дійти висновку про те, що особа, яка звернулась з відповідною заявою, зобов'язана викласти в ній обставини таким чином, щоб орган, до якого надійшла така заява, мав можливість переконатись у тому, що дійсно було вчинено кримінальне правопорушення і вчинено саме кримінальне правопорушення, а не лише таке існує в уяві особи, яка звернулась з повідомленням.
Слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік, визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у пункті 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18.
Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
З матеріалів зареєстрованих в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку прийняття та реєстрації заяв та повідомлень) ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області за № 1506 від 21.04.2026 вбачається, що листом заступника начальника слідчого відділу ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 24.04.2026 за № 60114-2026 повідомлено адвоката ОСОБА_4 про те, що за заявою (повідомленням) № 156 від 20.04.2026 /ЄО № 1506 від 21.04.2026/, яка надійшла від адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 відносно вчинення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 і військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, ч. 5 ст. 426-1 КК України, не вносилися до ЄРДР у зв'язку з тим, що у матеріалах доданих до заяви про вчинення кримінальних правопорушень відсутні докази, що свідчили б про вчинення відносно ОСОБА_3 неправомірних дій, зокрема фото/відео фіксація, які б свідчили про дану подію.
З долученої до скарги заяви вбачається, що скаржник порушував питання про необхідність реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за фактом вчинення посадовими особами військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 і військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, ч. 5 ст. 426-1 КК України, з приводу того, що вони, на переконання заявника, незаконно позбавили волі ОСОБА_3 , якого незаконно утримували проти його волі на блокпосту у с. Сойми Хустського району Закарпатської області, тобто скарга фактично зводиться до незаконних мобілізаційних заходів. Водночас з електронного військово-облікового документа «Резерв+», сформованого 20.04.2026 лише о 20:05 год на ім'я ОСОБА_3 , вбачається, що він є військовозобов'язаним, звання рядовий, потребує проходження БЗВП, є солдатом резерву, особою з інвалідністю третьої групи загальне захворювання, відстрочка до 01.08.2026.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан задля протидії військовослужбовцям російської федерації, який продовжено і на теперішній час.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, пунктів 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації.
Статтею 64 Конституції України визначено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Отже, на даний час на території України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань проводяться заходи з загальної мобілізації.
Органом, який проводить загальну мобілізацію, у тому числі є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Порядок проведення мобілізації визначений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому скарга на дії працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи прикордонної служби подається до вищестоящого органу в порядку підпорядкованості, а в разі незгоди з рішенням вищестоящого органу до суду в порядку адміністративного судочинства.
Заява адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано повідомлення про злочини, які містять достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст. 11 КК України, відповідно до якої злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
При цьому ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції Верховного Суду, що викладалася вище.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Дослідивши подану скаргу та долучені до неї заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення, а також додані до них документи, слідчий суддя вважає, що в них відсутні відомості, які би могли об'єктивно свідчити про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, а заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування, у зв'язку з чим слідчий суддя доходить висновку про необґрунтованість доводів скарги, а відтак у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 214, 303, 306, 307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатської області, стосовно невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 24.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1