Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/47/26
16.04.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,
Позивач ОСОБА_1 ,в інтересах якої діє адвокат Продан О.В., звернулася із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після смерті батька позивача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,50 га. До смерті спадкодавець залишив заповіт, згідно якого все його майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося він заповів своїй доньці - ОСОБА_1 . З часу відкриття спадщини весь ризик та тягар утримання цього нерухомого майна несе позивач. У той же час набути право власності на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом в нотаріальній конторі позивач не може через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійному спадкодавцю. Така ситуація обумовлена тим, що у документованих матеріалах, що залишилися по смерті ОСОБА_3 , оригіналу свідоцтва на право власності на житловий будинок віднайдено не було. За вказаних обставин державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К. В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовила. Відповідачем по справі є дружина померлого (мати позивача) ОСОБА_2 , яка до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталася. За таких обставин позивач змушена звернутися до суду із даним позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
Позивач та її представник у підготовче засідання не з'явилися, однак представник позивача подала до суду письмову заяву про підтримання уточнених позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.
Відповідач будучи повідомленою про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання не з'явилася, однак подала через канцелярію суду заяву, згідно якої вимоги позивача визнає повністю та просить суд розглянути справу у її відсутність.
Третя особа будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в підготовче засідання також не з'явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідачем позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання нею позову прийнято судом.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , останнє місце проживання якого було АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою старостою Сасівського старостинського округу Королівської селищної ради від 18.11.2025 за № 264/03.3-12.
За час свого життя батько позивача залишив заповіт на користь своєї дочки, позивача по справі ОСОБА_1 .
Заповіт посвідчено секретарем Сасівської сільської ради Виноградівського району Горнецкі М.В. 30.07.2019 за реєстровим номером 40.
Заповіт не змінено та не скасовано.
Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом.
Відповідач, як спадкоємець за законом першої черги - дружина померлого (мати позивача) ОСОБА_2 , до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталася та не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем, що стверджується письмовою заявою відповідача від 06.03.2026.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на наступне нерухоме майно:
- житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого Виноградівською районною державною адміністрацією від 31.05. 2001 року згідно розпорядження голови Виноградівської районної державної адміністрації за № 294 від 29.05.2001 року;
- земельна ділянка площею 0,007 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована на території колишньої Сасівської сільської ради та земельна ділянка площею 0,43 га, з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території колишньої Сасівської сільської ради та належали померлому на підставі державного акта про право приватної власності на землю серії IV-ЗК № 011480 від 28.03.2002 року.
Суд констатує, що позивач після смерті свого батька відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, як спадкоємець за заповітом спадщину прийняла, оскільки на день смерті спадкодавця була зареєстрована та проживала з ним у спадковому будинку, здійснювала його догляд, а також у встановлений законодавством термін звернулася до державного нотаріуса Виноградівського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини.
Згідно положень ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
В зв'язку з необхідністю прийняття спадщини, що залишилася після смерті спадкодавця, позивач звернувся до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., де їй було надано роз'яснення - відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий будинок.
Разом з тим правовстановлюючі документи втрачено.
Таким чином позивач не має можливості оформити спадщину через нотаріальну контору із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до п. 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Технічну інвентаризацію спадково майна проведено.
Згідно довідки від 11.09.2025 року №692 виданої Комунальним підприємством «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 завершений будівництвом та інвентаризаційна вартість станом на вересень 2025 року становить: 79988 сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім ) грн.
Загальна корисна площа житлового будинку становить: 83,9 кв.м., в тому числі житлова: 59,8 кв.м.
Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013 року житловий будинок в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого Виноградівською районною державною адміністрацією від 31.05. 2001 року згідно розпорядження голови Виноградівської районної державної адміністрації за № 294 від 29.05. 2001 року.
Ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Для подальшого утримання та збереження майна необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого шляху, окрім визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку, не існує.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 5, 16, 328, 392, 1216, 1220, 1222, 1223, 1268, 1270, 1274 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Позовні вимоги задоволити.
У порядку спадкування за заповітом визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на:
1) житловий будинок АДРЕСА_1 ;
2) земельну ділянку площею 0,007 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована на території колишньої Сасівської сільської ради;
3) земельну ділянку площею 0,43 га, з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території колишньої Сасівської сільської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24.04.2026.
ГоловуючийЛевко Т. Ю.