22 квітня 2026 року
м. Чернівці
справа № 727/13286/25
провадження № 22-ц/822/763/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Одинака О. О., Височанської Н. К., Кулянди М. І.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 24 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
встановив:
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 24 лютого 2026 року (повне рішення складено 05 березня 2026 року) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, яке мотивовано тим, що її майновий стан у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною не дозволяє сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору колегія суддів виходить із наступного.
За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 , з урахуванням її подачі в електронній формі, підлягав сплаті судовий збір у сумі 1 453 гривні 44 копійки (3 028,00 х 0,4 х 150% х 0,8).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
За змістом частин першої-третьої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 127/6152/21 (провадження № 61-7837св21).
Згідно з частинами першою, п'ятою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до вимог частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
А тому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне чи декілька із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
У Законі № 3674-VI немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
Подаючи клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі ОСОБА_1 в порушення вимог частини п'ятої статті 136 ЦПК України не надала доказів на підставі яких можна встановити її майновий стан та доказів на підтвердження обставин, з наявністю яких закон пов'язує можливість відстрочення сплати судового збору.
Разом з цим, як зазначалося вище, для вирішення судом питання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору необхідним є встановлення саме майнового стану сторони.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 136, 260, 261, ЦПК України,
Постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору в розмірі 1 453 гривні 44 копійки відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та окремому оскарженню не підлягає.
Судді Чернівецького
апеляційного суду: Олександр ОДИНАК
Наталія ВИСОЧАНСЬКА
Мирослава КУЛЯНДА