Справа № 626/959/26
Провадження № 2/626/850/2026
Іменем України
22.04.2026 року м. Берестин
Берестинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченка В.О.,
за участю секретаря - Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Берестин в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в якому просить:
- змінити розмір стягуваних з нього аліментів, на підставі судового наказу Красноградського районного суду Харківської області від 29.05.2019 року №626/1222/19, на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 28 травня 2019 року і до повноліття дитини, на 1/6 частину заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гордєєва А.М. зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Красноградського районного суду Харківської області від 29.05.2019 року №626/1222/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно. На даний час сімейний стан ОСОБА_1 , який був станом на 2019 рік, змінився, оскільки 26 вересня 2022 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 і у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 . Крім того відповідно до рішення Красноградського районного суду Харківської області від 28.04.2024 року ОСОБА_1 усиновив сина дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також у 2023-2025 роках погіршився стан здоров'я ОСОБА_1 у зв'язку із чим його 22.04.2025 року було прооперовано (Артроскопія правого плечового суглоба), при цьому 10.01.2023 року в нього було оперативне втручання (Артроскопія лівого плечового суглоба). Погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 призвело, до зміни матеріального стану, оскільки, процес реабілітації після оперативного втручання 22.04.2025 року зайняв більше ніж пів року, який до кінця не відбувся у зв'язку із чим ОСОБА_1 вимушений був звільнитися з роботи, оскільки за станом здоров'я він не зміг продовжувати трудові відносини з ТОВ «Укргазвидобування» «УГВ-СЕРВІС» на посаді моториста цементувального агрегату. З електронних записів лікарів травматологів КНП «Берестинська міська лікарня» з додатку Health24 вбачається, що ОСОБА_1 хворіє з червня 2024 року та після оперативного втручання 22.04.2025 року проходив лікування та реабілітацію. З Довідки ОК-5 вбачається, що ОСОБА_7 з жовтня 2025 року не отримує доходів. Крім того дружина ОСОБА_1 на даний час також не працює, оскільки здійснює догляд за їх сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зокрема вище викладеними доказами підтверджується зміна сімейного та матеріального становища ОСОБА_1 , а також погіршення його стану здоров'я, з моменту стягнення у 2019 році аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів.
Рух справи в суді
Провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано учасникам час для подання заяв по суті справи.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві мається клопотання в якому просить розглянути справу за відсутності представника позивача та позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю та відзиву на позовну заяву суду не надав.
Так як відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності прийшов до наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка без реєстрацію шлюбу. Від спільного проживання у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 .
Судовим наказом Красноградського районного суду Харківської області від 29.05.2019 року №626/1222/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 28 травня 2019 року і до повноліття дитини.
На даний час сімейний стан ОСОБА_1 , який був станом на 2019 рік, змінився, оскільки 26 вересня 2022 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 від 26.09.2022 року, і у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 .
Крім того відповідно до рішення Красноградського районного суду Харківської області від 28.04.2024 року ОСОБА_1 усиновив сина дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до повторного свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 , він є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Також у 2023-2025 роках погіршився стан здоров'я ОСОБА_1 у зв'язку із чим його 22.04.2025 року було прооперовано (Артроскопія правого плечового суглоба), при цьому 10.01.2023 року в нього було оперативне втручання (Артроскопія лівого плечового суглоба), що підтверджується Довідкою-Випискою з історії хвороби стаціонарного хворого від 24.04.2025 року.
Погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 призвело, до зміни матеріального стану, оскільки, процес реабілітації після оперативного втручання 22.04.2025 року зайняв більше ніж пів року, який до кінця не відбувся у зв'язку із чим ОСОБА_1 вимушений був звільнитися з роботи, оскільки за станом здоров'я він не зміг продовжувати трудові відносини з ТОВ «Укргазвидобування» «УГВ-СЕРВІС» на посаді моториста цементувального агрегату, що підтверджується наказом «Про звільнення з роботи» від 11.09.2025 року.
З електронних записів лікарів травматологів КНП «Берестинська міська лікарня» з додатку Health24 від 28.04.2025 року, від 02.05.2025 року; від 05.05.2025 року; від 09.05.2025 року; від 15.05.2025 року; від 16.07.2025 року; від 18.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 хворіє з червня 2024 року та після оперативного втручання 22.04.2025 року проходив лікування та реабілітацію.
З Довідки ОК-5 вбачається, що ОСОБА_7 з жовтня 2025 року не отримує доходів.
Крім того дружина ОСОБА_1 на даний час також не працює, оскільки здійснює догляд за їх сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Довідкою про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді КНП «Берестинська ЦРЛ» №11 від 26.02.2026 року.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.
При цьому під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.
Як вбачається із доказів доданих до позовної заяви позивач ОСОБА_1 крім сина на якого платить аліменти, також має на утриманні сина, який народився після ухвалення рішення про стягнення аліментів, та дружину, яка з народженням сина не працює, так як здійснює догляд за ним, а також відповідно до рішення суду від 28.03.2024 року він усиновив сина дружини, який також перебуває на утриманні позивача.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19, статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Підсумовуючи такий підхід до визначення дійсних обставин для застосування правил статті 192 СК України, можна дійти висновку, що зміна сімейного стану є самостійною (достатньою) та незалежною, але не безумовною (беззастережною) обставиною для зменшення розміру утримання.
Отже, логічний зв'язок обставин, передбачених статтею 192 СК України, з обов'язком утримувати дитину, свідчить, що зміна сімейного стану є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів тоді, коли ці обставини впливають на можливість виплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі.
У даному випадку зміна сімейного стану позивача та створення нової сім'ї зумовила появу додаткових утриманців - двох синів та дружини, яка здійснює догляд за дитиною, а тому теж потребує матеріальної допомоги чоловіка.
Зміна сімейного стану призвела до появи нових матеріальних зобов'язань у позивача, що у будь-якому разі вплинуло на матеріальний стан позивача та можливість надавати утримання сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у раніше визначеному розмірі.
Тобто після реєстрації нового шлюбу позивачем та народження в сім'ї позивача ще одного сина, а також усиновленням ним сина дружини, не могло не вплинути на майновий стан позивача, оскільки поява нових членів сім'ї потребує відповідно додаткових коштів на їх утримання крім того, окрім синів він повинен в силу ст. ст. 75, 84 СК України утримувати й дружину.
Крім того ОСОБА_1 у квітні 2025 року переніс оперативне втручання, яке зайняло тривалий час відновлення та реабілітації, через яке йому прийшлось звільнитись з роботи.
Зазначене вище вказує на зміну майнового стану позивача як боржника за аліментними зобов'язаннями щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже погіршення матеріального стану позивача стало наслідком зменшення його доходу, погіршення стану здоров'я, а також викликано появою нових утриманців (дружини та двох синів) через зміну сімейного стану.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням встановлених обставин даної справи, суд вважає за необхідне змінити розмір аліментів, які підлягають стягненню з позивача на підставі рішення на користь відповідача на утримання сини, з 1/4 частини до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини на утримання малолітньоього сина, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом щодо захисту прав дитини.
За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Частиною 4 ст. 273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Висновки за результатами розгляду справи.
Враховуючи наведене позов підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного відповідно до ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 180-184, 192 СК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 206, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,- задовольнити.
Змінити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі судового наказу Красноградського районного суду Харківської області від 29.05.2019 року №626/1222/19, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 28 травня 2019 року і до повноліття дитини, на 1/6 частину заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому ст. 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене удень його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя