Справа № 202/1550/26
Провадження № 1-кс/202/1402/2026
23 лютого 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону
ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Рябина Великописарівського району Сумської області, є громадянином України, має середню освіту, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей, є військовослужбовцем, старшим солдатом, перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 окремої повітрянодесантної « ІНФОРМАЦІЯ_2 » бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваний у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, -
Старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпра із клопотанням погодженим прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 23 лютого 2026 року.
Згідно з матеріалами клопотання, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4202604111000085 від 10.02.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, в рамках якого 21 лютого 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 369 КК України - пропозиція та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України - пособництво у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
Слідчий в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначила про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого запобіжні заходи не пов'язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв'язку із чим просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 діб з можливістю внесення застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на теперішній час становить 3 209 гривень та складає 1 604 500 (один мільйон шістсот чотири тисячі п'ятсот) гривень. В разі сплати застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: за першим викликом з'являтися до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Самар Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з визначенням застави у розмірі 1 604 500,00 гривень. Щодо визначення мінімального розміру застави зазначив, що такий розмір застави не забезпечить належне виконання процесуальних обов'язків підозрюваного.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого. У випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просив визначити мінімальний розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4202604111000085 від 10.02.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.
В ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, якого 21 лютого 2026 року о 12 годині 53 хвилин затримано в порядку ст. 208 КПК України.
21 лютого 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 369 КК України - пропозиція та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України - пособництво у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, за найтяжче з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_4 кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного.
З приводу доводів захисника щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обґрунтованість ж підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, зокрема: інформуванням 2 відділу 5 управління ДВКР СБ України від 09.02.2026; допитом свідка ОСОБА_7 від 11.02.2026; протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_7 від 11.02.2026; протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_7 від 20.02.2026; протоколом обшуку у транспортному засобі MITSUBISHI L200, д.н.з. НОМЕР_3 , від 21.02.2026; протоколом огляду грошових коштів від 21.02.2026; протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи про невідворотність настання покарання за злочин у вчиненні якого він підозрюється, дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також слідчий суддя погоджується із існуванням ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час органами досудового розслідування злочинну діяльність підозрюваного ОСОБА_4 викрито не в повній мірі, здійснюється збір доказів, та не встановлено все коло причетних осіб.
Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідка, якому раніше вже передав грошові кошти з метою отримання сприятливого для себе рішення, що свідчить про наявність між ними неправомірних домовленостей та сформованого корупційного зв'язку, а також наявність у підозрюваного реальних важелів впливу на останнього. Підозрюваний, перебуваючи на волі, може схиляти свідка до надання вигідних для нього показань, відмови від раніше наданих показань, їх зміни або спотворення обставин кримінального правопорушення. Такий вплив може здійснюватися шляхом переконання, нагадування про попередні домовленості, використання службової чи особистої залежності, а також іншими способами незаконного впливу.
Також ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків та осіб котрі на даному етапі досудового розслідування слідством не були встановлені. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином.
ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем, що свідчить про його перебування у специфічному службовому середовищі з чіткою ієрархічною структурою, наявністю підлеглих, службових контактів та доступом до внутрішніх організаційних процесів. З огляду на характер інкримінованого кримінального правопорушення, пов'язаного з наданням та/або отриманням неправомірної вигоди, існує реальна ймовірність того, що, перебуваючи на волі та продовжуючи проходження військової служби, підозрюваний може використати своє службове становище, авторитет військовослужбовця та наявні службові зв'язки для продовження аналогічної протиправної діяльності.
Крім того, службовий статус ОСОБА_4 забезпечує йому доступ до інших військовослужбовців, службової інформації та процесів прийняття рішень у межах військової частини, що створює об'єктивні умови для повторного вчинення кримінальних правопорушень корисливого характеру або продовження раніше розпочатої злочинної діяльності.
Слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, є військовослужбовцем, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, суспільний інтерес, всі обставини справи, роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні, матеріальне становище та соціальні зв'язки підозрюваного, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи викладене, з урахуванням майнового становища підозрюваного, тяжкості кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, вчинених в умовах воєнного стану, вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600,00 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: за першим викликом з'являтися до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із м. Самар Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Враховуючи викладене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти до 12 год. 53 хв. 21 квітня 2026 року.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп.
У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 665 600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов'язки на строк 21 квітня 2026 року:
- за першим викликом з'являтися до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із м. Самар Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Визначити строк дії ухвали до 12 год. 53 хв. 21 квітня 2026 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1