Справа № 202/610/26
Провадження № 1-кс/202/1184/2026
13 лютого 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської
області ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровськ області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Дніпрорудний Васильківського району Запорізької області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, неодружений, офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваний у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України, -
Слідчий СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпра з погодженим із прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 13 лютого 2026 року.
Згідно з матеріалами клопотання, СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042210001928 від 17 грудня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України, в рамках якого 12 лютого 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 12 лютого 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно; ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та погрозою насильства над близьким родичем потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними відповідно до вимог КПК України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.
Слідчий в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначила про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого запобіжні заходи не пов'язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв'язку із чим просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави в умовах його тримання в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4».
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави. Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам. Щодо застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту зазначив, що альтернативний запобіжний захід не забезпечить належне виконання процесуальних обов'язків підозрюваного.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та просив застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025042210001928 від 17 грудня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області.
В ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, якого 12 лютого 2026 року о 13 годині 56 хвилин затримано в порядку ст. 208 КПК України.
12 лютого 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно; ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та погрозою насильства над близьким родичем потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України, за найтяжче з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_4 кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного.
З приводу доводів захисника щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обґрунтованість ж підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, зокрема: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення особи ОСОБА_4 для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_7 ; протоколом пред'явлення особи ОСОБА_4 для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 протоколом огляду аудіофайлів на компакт диску; протоколом додаткового допиту ОСОБА_8 протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду матеріалів аудіозапису на компакт диску від 31.01.2026; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії-аудіо контролю особи; протоколом огляду документів наданих потерпілою ОСОБА_7 ; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом затримання особи ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України; речовими доказами.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи про невідворотність настання покарання за злочини, у вчиненні яких він підозрюється, дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також слідчий суддя погоджується із існуванням ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України та тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих та свідків, шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Також, враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який має криміногенний спосіб життя, був раніше неодноразово засудженим за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів корисливої спрямованості, маючи при цьому не зняті та непогашені судимості, на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, неодружений, офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків, та не вбачає підстав для задоволення клопотання підозрюваного та його захисника про застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період часу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В той же час, відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України, з урахуванням їх обставин, погрозою застосування насильства, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя вважає необхідним скористатися своїм правом не визначати розмір застави підозрюваному, оскільки перебування його під дією застави об'єктивно не зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що в матеріалах кримінального провадження існує обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, а також приймаючи до уваги вищенаведені обставини, які свідчать про наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, необхідним є застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровськ області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 13 год. 56 хв. 12 квітня 2026 року.
Визначити строк дії ухвали до 13 год. 56 хв. 12 квітня 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1