Справа № 202/1980/26
Провадження № 1-кс/202/1855/2026
12 березня 2026 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026042210000270 від 05.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, -
До Індустріального районного суду міста Дніпра звернувся прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026042210000270 від 05.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 10 березня 2026 року.
Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що до ЧЧ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшов виклик зі служби «102» про те, що 05.03.2026 бухгалтер Центру первинної санітарної допомоги № 9 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на своєму робочому місці, здійснила пошук в соціальній мережі Телеграм чат-боту АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», де за фішинговим посиланням перейшла на шахрайський акаунт, та перевела з банківських рахунків, емітованих в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 8 000 000 гривень та з банківських рахунків, емітованих в АТ "ТАСКОМБАНК" 11 562 000 гривень на 15 шахрайських рахунків. В подальшому АТ КБ "ПРИВАТБАНК" повернув на рахунок КП КНП ДЦПМСД №9 грошові кошти в розмірі 7 500 000 грн. Таким чином, сума завданих збитків КП КНП ДЦПМСД № 9 становить 12 062 000 гривень (ЄО5951).
Крім того, в якості свідка допитано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вказала, що невстановлена особа, шляхом обману заволоділа грошовими коштами КНП «ДЦПМСД №9» ДМР, які остання особисто переказувала на різні розрахункові рахунки, за допомогою ноутбуків та спілкування через власний мобільний телефон. В результаті вказаних дій було спричинено матеріального збитку КНП «ДЦПМСД № 9» ДМР на загальну суму 12 062 000 гривень.
В ході проведення досудового розслідування, встановлено, що грошові кошти, отримані шахрайським шляхом, були переказані зокрема на банківський рахунок, відкритий в АТ «Укрсиббанк», а саме НОМЕР_1 , переказ здійснено у розмірі 4 862 323,00 гривень.
05.03.2026 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами грошових коштів в безготівковій формі, які перебувають на банківському рахунку, що відкритий у АТ «Укрсиббанк» (ЄДРПОУ 09807750).
Таким чином, грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у АТ «Укрсиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) є речовими доказами, оскільки набуті кримінально протиправним шляхом та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Власники безготівкових грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку можуть в будь-який час зняти грошові кошти та здійснити їх відчуження. Даний факт унеможливлює в подальшому накладення арешту на їх майно, тим самим позбавить можливості забезпечити збереження речових доказів.
З метою збереження речових доказів просив накласти арешт на грошові коштами, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження або користування, які знаходяться на банківському рахунку АТ «Укрсиббанк» (ЄДРПОУ 09807750), юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, а саме НОМЕР_1 у розмірі 4 862 323,00 гривень, які отримані злочинним шляхом, та є речовим доказом у кримінальному провадженні, а також усіх платежів, що надходять на вказані рахунка, у тому числі призупинити видачу готівкових коштів, перерахування на кореспондентські рахунки, перерахування на інші поточні рахунки юридичних і фізичних осіб - суб'єктів господарської діяльності, з метою збереження речових доказів.
Прокурор в судове засідання не з'явився, натомість до матеріалів клопотання додав заяву, відповідно до якої просив здійснювати розгляд клопотання без його участі. Клопотання просив задовольнити.
В силу вимог ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання у відсутність власників майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026042210000270 від 05.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області.
Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено в судовому засіданні, в ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами КНП «ДЦПМСД № 9» ДМР на загальну суму 12 062 000 гривень, які були перераховані на 15 шахрайських рахунків.
Встановлено, що грошові кошти, отримані шахрайським шляхом, були переказані зокрема на банківський рахунок, відкритий в АТ «Укрсиббанк», а саме НОМЕР_1 , переказ здійснено у розмірі 4 862 323,00 гривень.
Постановою слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 05 березня 2026 року вказані вище грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026042210000270 від 05.03.2026 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У відповідності ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
У випадках, встановлених законом, кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, на які накладено арешт, передаються в управління (перераховуються на рахунки) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, не пізніше наступного робочого дня після надходження до банку вимоги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, здобутими злочинним шляхом, та доданих до неї копій звернення прокурора та ухвали слідчого судді, суду про накладення арешту.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя доходить висновку, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів, проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні, встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна та арешт не матиме тяжких наслідків, оскільки втручання у право володіння та користування майном пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження майна.
Тобто таке обмеження відповідатиме вимогам законності та не буде свавільним.
Тим більше, що арешт носить тимчасовий характер та може бути скасований у порядку, передбаченому статтею 174 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 168, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026042210000270 від 05.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, грошові кошти в межах суми 4 862 323,00 гривень, розміщених на банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12).
Зупинити видаткові операції по зазначеному рахунку за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у бюджет або державні цільові фонди щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов'язаних з виплатою заробітної плати.
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1