Справа № 202/1513/26
Провадження № 1-кс/202/1393/2026
24 лютого 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Павлоград Дніпропетровської області, є громадянкою України, має середню спеціальну освіту, фізична особа-підприємець, заміжня, не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрювана у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,-
Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпра із клопотанням погодженим прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 23 лютого 2026 року.
Згідно з матеріалами клопотання, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000001389 від 17.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в рамках якого 20 лютого 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
Слідчий в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначила про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого запобіжні заходи не пов'язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобіганню ризикам, у зв'язку із чим просила застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з утриманням її у Дніпропетровській установі виконання покарань № 4 Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області. Визначити заставу, в порядку ч. 5 ст. 182 КПК України, в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень. У разі внесення застави покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Щодо застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю або визначення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зазначив, що альтернативні запобіжні заходи або менший розмір застави не забезпечать належне виконання процесуальних обов'язків підозрюваної.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав наданні через «Електронний суд» заперечення проти тримання під вартою, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваної цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю. У випадку обрання тримання під вартою визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на необґрунтованість підозри та необґрунтованість клопотання, зокрема заявленого розміру застави, який є непомірним для підозрюваної. Звернув увагу на міцні соціальні зв'язки підозрюваної, на підтвердження яких надав слідчому судді характеризуючи підозрювану копії документів.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала доводи свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваної, захисника підозрюваної, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025040000001389 від 17.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.
В ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вказаного кримінального правопорушення, якій 20 лютого 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_4 кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваної винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваної.
З приводу доводів захисника щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обґрунтованість ж підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, зокрема рапортом начальника Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення;допитом начальника Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_7 ; оглядом відеозапису з камер відеонагляду Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за 12.11.2025.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваної до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити дане правопорушення.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 , усвідомлюючи про невідворотність настання покарання за злочин у вчиненні якого вона підозрюється, дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). При цьому слідчий суддя враховує факт оголошення підозрюваної у розшук та надання дозволу на затримання підозрюваної у іншому кримінальному провадженні з метою приводу для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.
Також слідчий суддя погоджується із існуванням ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та тим, що підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на байдуже ставлення останньої до вимог Законів України та підзаконних нормативно-правових актів. Встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 раніше судима, а саме 02.05.2024 Красноармійським міським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 303 КК України, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 3 роки, однак на шлях виправлення не стала і в період іспитового строку вчинила аналогічний злочин, за який 12.11.2025 Павлоградським РВП ГУНП в Дніпропетровській області повідомлена про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України. Таким чином існують ґрунтовні підстави вважати, що аналогічним чином підозрювана буде продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, а також невідповідально ставитися до вимог кримінального законодавства, що регламентують обов'язки підозрюваної та встановлюють обмеження у зв'язку з обранням запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою.
Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваної, яка є фізичною особою-підприємцем, заміжня, не має на утриманні неповнолітніх дітей, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше судима.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та дотримання покладених на неї процесуальних обов'язків та не вбачає підстав для задоволення клопотання підозрюваної та її захисника про застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю або визначення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, суспільний інтерес, всі обставини справи, роль підозрюваної у кримінальному правопорушенні, матеріальне становище та соціальні зв'язки підозрюваної, вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної у даному кримінальному провадженні є застава у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваної.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на неї такі обов'язки: прибувати із встановленою періодичністю до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування) та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Враховуючи викладене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 квітня 2026 року.
Визначити відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп.
У випадку внесення підозрюваною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 665 600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., вважати, що до неї обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов'язки на строк 20 квітня 2026 року:
- прибувати із встановленою періодичністю до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування) та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Визначити строк дії ухвали до 20 квітня 2026 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1