Справа № 212/3903/26
2/212/4035/26
24 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Ваврушак Н.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за двома договорами та понесені судові витрати.
1. За кредитним договором укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 Договір № 75152276 від 23.08.2021 року, заборгованість становить 33 522,49 гривень з яких:
- Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9 894,00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 626,87 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн.
- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн.
- Заборгованість за комісіями - 0,00 грн.
- Інфляційні збитки - 0,00 грн.
- Нараховані 3% річних -1,62 грн.
2. За кредитним договором укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 3752224 від 25.08.2021 року, заборгованість становить 19 383,95 гривень, з яких:
- Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 3 049,00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16 334,95 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн.
- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн.
- Заборгованість за комісіями - 0,00 грн.
- Інфляційні збитки - 0,00 грн.
- Нараховані 3% річних -0,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зокрема позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України крім цього, заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до ч. 2 ст. 188 ЦПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Отже, за своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Зміст положень ст. 188 ЦПК України свідчить про можливість, а не про обов'язковість об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. У випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору.
Під вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, враховуючи викладене, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо вказані вимоги випливають з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому, а також якщо вказані обставини підтверджуються тими самими доказами.
Відповідно до ст. 50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також суду. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як вбачається із змісту позовної заяви підставою позовних вимог стало порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за двома кредитними договорами, а саме: № 13752224 від 25.08.2021 року та № 75152276 від 23.08.2021 року, які укладені з різними юридичними особами.
Позивачем в межах позову об'єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості ОСОБА_1 які ґрунтуються на 2 окремих договорах, які були укладені між відповідачем (як позичальником) та двома різними юридичними особами (як кредиторами), правонаступником яких є позивач на підставі договорів відступлення права вимоги.
Оскільки, кожен із зазначених кредитних договорів є незалежними один від одного та кожен із них слугує самостійною підставою для виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків, суд вважає, що всі заявлені позивачем вимоги є самостійними та не пов'язані одна з одною спільними підставами виникнення або спільними доказами. Також, жодна із заявлених позивачем вимог не є похідною від іншої.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач при поданні позову порушив правила об'єднання позовних вимог. Аналогічні висновки були зазначені Верховним Судом у постанові по справі № 910/7186/19 від 16.10.2020 року.
Постанова ВС від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/7186/19 містить висновок про те, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
У постанові Верховний Суд наголошує про те, що: - вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших;
- сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, правильність заявлених до стягнення сум;
- позивач при поданні позову порушив правила об'єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах з окремими договорами забезпечення виконання зобов'язання (поруки) за кредитними договорами; відповідні договори є різними за предметом, обсягом зобов'язань та строками виконання, а також укладені на підставі різних рішень, які приймалися пов'язаними з Банком особами окремо по кожному з дванадцяти кредитних договорів, що матиме наслідком дослідження окремо кожного рішення, договору та окремо - заборгованостей, які виникла з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов'язаними між собою доказами;
- сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені законом, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог;
- порушення правил об'єднання та роз'єднання позовів, не передбачено, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху;
- положення чинного законодавства встановлюють саме право, а не обов'язок суду на роз'єднання позовних вимог.
На думку суду, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за різними договорами є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Більше того, право вимоги на зазначені договори були набуті позивачем на підставі договорів факторингу (договорів про відступлення права вимоги), при цьому, позивач не є стороною жодного із договорів, за якими просить стягувати заборгованість.
Кредитором (позикодавцем) за договорами є різні юридичні особи. Договори характеризуються різними датами укладання, різними істотними умовами договору (розмір кредиту (позики), строк надання кредиту, дата настання платежів, розмір відповідальності, порядок та умови пролонгації стоку дії договору тощо.
При вирішенні спору за вказаним позовом підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у них. За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спору між тими ж сторонами, які виникли на підставі різних договорів, укладених відповідачем попередньо з іншими юридичними особами.
Також під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами, наявності підстав для стягнення заборгованості за кожним з договорів окремо; судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов'язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по вказаним договорам, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов'язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо.
Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами; не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з двох правочинів; вимоги за вказаними договорами не є основними або похідними позовними вимогами.
Таким чином, оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є кредитні договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, суд вважає, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 188 ЦПК України, але й значно ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для повернення позовної заяви позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись п.3 ч.4 ст.185 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - повернути позивачу.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, сплачений до державного бюджету судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 2 662,40 грн., відповідно до платіжної інструкції № 0622660063 від 10.03.2026 року.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала складена та підписана 24.04.2026 року.
Суддя Н. М. Ваврушак