24 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/8064/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.БІЗ" (вх. № 2550/2026)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026
у складі колегії суддів: Пантелієнка В. О. - головуючого, Станіка С. Р., Доманської М. Л.
у справі № 910/8064/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.БІЗ"
про стягнення 74 443, 25 грн.
13.01.2026 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/8064/25 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.БІЗ" (далі - ТОВ "Ю.БІЗ") на користь ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича 63 934,81 грн - основного боргу, 3 593,11 грн - втрат від інфляції, 5 917,08 грн - пені, 998,25 грн - 3% річних, та 2 422,40 грн - судового збору.
ТОВ "Ю.БІЗ" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/2 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
23.03.2026 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/8064/25 апеляційну скаргу ТОВ "Ю.БІЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25 залишено без руху та повідомлено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали ТОВ "Ю.БІЗ" має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення пропущеного 20-ти денного строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/8064/25 з відповідними доказами.
06.04.2026 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/8064/25 відхилено клопотання ТОВ "Ю.БІЗ" про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ю.БІЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/8064/25. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25 (з доданими до неї матеріалами) повернуто ТОВ "Ю.БІЗ".
10.04.2026 (через підсистему "Електронний суд") ТОВ "Ю.БІЗ" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/8064/25; справу направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду з стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
13.04.2026 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г.(суддя-доповідач), суддів: Жукова С.В., Картере В.І.
20.04.2026 (через підсистему "Електронний суд") ФОП Корякіним Дмитром Вадимовичем подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заперечення щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ю.БІЗ", в яких позивач просить відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини другої статті 293 ГПК України. За доводами ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича, обставини, наведені ТОВ "Ю.БІЗ" в обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/8064/25, не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних, оскільки відносяться до професійно-організаційних аспектів діяльності керівника вказаного товариства і не свідчать про існування об'єктивних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк.
22.04.2026 (через підсистему "Електронний суд") ТОВ "Ю.БІЗ" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду пояснення щодо заперечень ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича. На переконання заявника касаційної скарги, заперечення позивача не спростовують конкретних доводів, наведених ТОВ "Ю.БІЗ" у касаційній скарзі, а переважно містять загальні міркування щодо необхідності дотримання процесуальних строків, правової визначеності та добросовісної процесуальної поведінки сторін. Водночас на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження значення має наявність передбачених законом доводів про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статтей 119, 256, 260 і 261 ГПК України при оцінці поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а не остаточне вирішення спору по суті цих доводів.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, доводи заперечень ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича та пояснень ТОВ "Ю.БІЗ" щодо цих заперечень, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа "ZUBAC v. CROATIA" (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
ТОВ "Ю.БІЗ" оскаржується ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/8064/25 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ю.БІЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга була подана ТОВ "Ю.БІЗ" з пропуском встановленого статтею 256 ГПК України строку, водночас причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/8064/25 є неповажними.
При цьому апеляційний суд взяв до уваги наявність у ТОВ "Ю.БІЗ" зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд", факт надсилання судом першої інстанції копії судового рішення усім сторонам у справі до їх електронних кабінетів, та виходив з того, що ТОВ "Ю.БІЗ" є рівноправним учасником судового процесу, тому недотримання вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням скаржника.
Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Ю.БІЗ" зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25 та фактично позбавив скаржника реальної можливості реалізувати право на апеляційний перегляд судового рішення як складову права на судовий захист. При цьому судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права (статті 13, 14, 17, 56, 74, 86, 96, 119, 242, 256, 258, 260, 261 ГПК України).
За доводами ТОВ "Ю.БІЗ", суд апеляційної інстанції підмінив оцінку реальної можливості своєчасного вчинення процесуальної дії оцінкою її теоретичної можливості, порушив принцип змагальності та правила доказування, використавши обставини, які не стосуються релевантного періоду або не підтверджені належними доказами, проявив надмірний формалізм та в порушення статті 86 ГПК України не оцінив усі обставини пропуску строку на апеляційне оскарження в їх сукупності.
Обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги у цій справі, скаржник посилається на те, що у штаті ТОВ "Ю.БІЗ" відсутній юрист і генеральний директор товариства - ОСОБА_1 є єдиною особою, яка має доступ до електронного кабінета ТОВ "Ю.БІЗ" у підсистемі ЄСІТС. Водночас, як відомо, після масованих ракетних та дронових атак російської федерації 09 січня, 20 січня та 07 лютого 2026 року енергосистема міста Києва працювала в аварійних умовах, а тисячі будинків залишалися без світла і без тепла. Електропостачання у місті надавалося лише по кілька годин на добу, переважно у нічний час; відповідно ,така ж ситуація була і за місцем проживання генерального директора ТОВ "Ю.БІЗ" ОСОБА_1., яка після масованих атак 09.01.2026 перейшла на віддалену роботу для здійснення догляду за двома малолітніми дітьми.
За доводами скаржника, відсутність стабільного електропостачання, доступу до мережі Інтернет та належного доступу до технічних засобів і комп'ютерної техніки, необхідних для роботи в підсистемі ЄСІТС та правових базах даних, у поєднанні з відсутністю у штаті ТОВ "Ю.БІЗ" юриста та необхідністю ОСОБА_1 одночасно забезпечувати належні побутові умови та догляд за двома малолітніми дітьми, перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з неможливістю своєчасного ознайомлення з рішенням суду, складання та подання апеляційної скарги.
При цьому, як зазначає скаржник, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам ТОВ "Ю.БІЗ" щодо скріншотів повідомлень з чату будинку у Telegram, які подавалися на підтвердження перебоїв з електропостачанням, теплопостачанням та водопостачанням за місцем проживання генерального директора ТОВ "Ю.БІЗ" ОСОБА_1.
За наведених обставин ТОВ "Ю.БІЗ" наголошує, що пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі був зумовлений об'єктивними перешкодами, які фактично унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.
Однак, наведені ТОВ "Ю.БІЗ" доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, а правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування з огляду на таке.
13.01.2026 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/8064/25 позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Ю.БІЗ" на користь ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича 63 934,81 грн - основного боргу, 3 593,11 грн - втрат від інфляції, 5 917,08 грн - пені, 998,25 грн - 3% річних, та 2 422,40 грн - судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, 02.03.2026 ТОВ "Ю.БІЗ" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25. Також апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
За змістом частини першої статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повне рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25 складено 13.01.2026, отже, визначений наведеною вище нормою строк на апеляційне оскарження цього рішення закінчився 02.02.2026.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга була подана ТОВ "Ю.БІЗ" 02.03.2026, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 256 ГПК України строку.
Згідно з частинами другою і третьою статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, п'ятої та сьомої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з абзацом першим частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Частиною п'ятою статті 242 ГПК України унормовано, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 242 ГПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як було встановлено судом апеляційної інстанції, у ТОВ "Ю.БІЗ" наявний зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС "Електронний суд". Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/8064/25 було направлено ТОВ "Ю.БІЗ" до його електронного кабінету.
За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи: 14.01.2026 о 09:19
Таким чином, датою вручення ТОВ "Ю.БІЗ" рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25 є 14.01.2026, а відтак, передбачений частиною другою статті 256 ГПК України строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного рішення суду, закінчився 03.02.2026, натомість, апеляційну скаргу було подано 02.03.2026, тобто майже через 1 місяць.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, а заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Вимога дотримуватися приписів процесуального закону щодо строків апеляційного оскарження не може розцінюватися як прояв надмірного формалізму чи обмеженням доступу до правосуддя.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України").
Складовою частиною принципу верховенства права є застосування принципу правової визначеності res judicata, який в контексті права на оскарження судового рішення визначає, що у кожній справі національні суди мають перевіряти чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", пункт 41).
З аналізу практики Європейського суду з прав людини також вбачається, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії").
При цьому слід відзначити, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" від 26.04.2007, №8371/02 та "Трух проти України" від 14.10.2003, заява № 50966/99).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" Суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали та встановлено судом апеляційної інстанції, звертаючись з клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25, генеральний директор ТОВ "Ю.БІЗ" - ОСОБА_2 послалась на те, що після чергового обстрілу міста Києва 09.01.2026 та за відсутності електроенергії і теплопостачання за місцем проживання, що підтверджується повідомленнями з чату будинку, де проживає заявник, та повідомленнями Міненерго та ЗМІ, ОСОБА_2 як матір двох малолітніх дітей була змушена перейти на віддалену роботу, що підтверджується наказом №1 від 09.01.2026 та наказом №2 від 02.02.2026; в офісі ТОВ "Ю.БІЗ" за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7 теж була патова ситуація з тепло- та електропостачанням.
При цьому, як наголошувала генеральний директор ТОВ "Ю.БІЗ" - ОСОБА_2, доступ до ЄТІТС наявний лише у неї, а через відсутність електропостачання та як наслідок перебоїв інтернет зв'язку, а також комп'ютерної техніки, можливості здійснити вхід в дану систему не виявлялося можливим під час перебування на дистанційній роботі. Крім того, ТОВ "Ю.БІЗ" не має у штаті юриста, який би здійснював моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень; паперовий примірник рішення на адресу ТОВ "Ю.БІЗ" не направлявся; про наявність рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25, скаржнику стало відомо лише 27.02.2026 після входу в систему ЄСІТС. До того ж оскаржуване рішення було ухвалене без виклику сторін.
Відхиляючи наведені вище доводи ТОВ "Ю.БІЗ", суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що (1) вхід у електронний кабінет ЄСІТС можливий навіть з мобільного телефону за допомогою застосунку Дія (Дія.Підпис); (2) повідомлення щодо надходження процесуальних документів до електронних кабінетів сторін надходять на офіційну електронну пошту та в додаток Дія; (3) генеральний директор ТОВ "Ю.БІЗ", переходячи на формат віддаленої роботи, будучи обізнаний щодо розгляду справи № 910/8064/25 у господарському суді, мав би попіклуватися про доступ до електронного кабінету ЄСІТС задля вчасного отримання процесуальних документів по справі, і взяти з собою, наприклад, флешку або інший файловий носій, на якому б містився кваліфікований електронний підпис для доступу до електронного кабінету ЄСІТС; (5) для доступу до електронного кабінету ЄСІТС генеральному директору ТОВ "Ю.БІЗ" не обов'язково було перебувати безпосередньо в офісі ТОВ "Ю.БІЗ" або за адресою свого проживання.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що заявник апеляційної скарги мав доступ інтернету та отримував сповіщення (заявник надав суду скріншоти повідомлень в Телеграмі з чату будинку за місцем проживання), а відтак мав можливість своєчасно ознайомитися з повідомленнями на електронній пошті та здійснити вхід у електронний кабінет ТОВ "Ю.БІЗ" в ЄСІТС. Крім того, аналіз публічної активності генерального директора ТОВ "Ю.БІЗ" ОСОБА_1. на сторінці у Facebook, яка ведеться у зв'язку з професійною діяльністю , свідчить, що у січні-лютому 2026 року нею здійснювались публікації, що передбачає наявність доступу до інтернету та електропостачання, попри посилання на їх відсутність.
Таким чином, надавши оцінку доводам ТОВ "Ю.БІЗ", наведеним в обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/8064/25, Північний апеляційний господарський суд не встановив наявності об'єктивно непереборних та пов'язаних з дійсними істотними труднощами обставин, що перешкоджали ТОВ "Ю.БІЗ", своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду у встановлений процесуальним законом строк, а відтак дійшов висновку про неповажність наведених апелянтом підстав.
Викладені у касаційній скарзі ТОВ "Ю.БІЗ" обставини у їх сукупності (ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/8064/25 без виклику сторін; неотримання паперової копії рішення; доступ до електронного кабінету лише у генерального директора ТОВ "Ю.БІЗ"; відсутність юриста у штаті ТОВ "Ю.БІЗ"; перебування міста Києва у січні-лютому 2026 року в умовах екстрених та аварійних відключень електроенергії після масованих атак на критичну інфраструктуру; перехід генерального директора ТОВ "Ю.БІЗ" на віддалену роботу для догляду за малолітніми дітьми, істотні перебої з тепло-, водо- та електропостачанням, та відповідно, доступом до мережі Інтернет та необхідної техніки за місцем проживання генерального директора та в офісі ТОВ "Ю.БІЗ") не свідчать про наявність об'єктивних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/8064/25.
В контексті наведеного Верховний суд зазначає, що участь у судовому процесі передбачає обов'язок сторони забезпечити належну організацію представництва, здійснювати контроль за перебігом справи, добросовісно реалізовувати процесуальні права.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у товариства або його керівника для своєчасного подання скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Учасник справи не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання скарги на судове рішення (аналогічні висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.03.2024 у справі №914/1355/23, від 22.12.2023 у справі № 910/9219/22, від 28.11.2022 у справі № 560/10645/21, від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21).
Отже, можливість подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25 у встановлений ГПК України строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на апеляційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, визнавши неповажними наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ю.БІЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Враховуючи викладене, оцінивши доводи ТОВ "Ю.БІЗ" та мотиви постановлення оскарженої ним ухвали Північного апеляційного господарського суду, Верховний Суд зазначає про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ю.БІЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки наведені скаржником підстави визнані судом неповажними.
Для Верховного Суду правильне застосовування Північним апеляційним господарським судом норм права при постановленні оскарженої ухвали від 06.04.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ю.БІЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/8064/25 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги ТОВ "Ю.БІЗ" та про відмову у відкритті касаційного провадження на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/8064/25. на підставі частини другої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.БІЗ" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/8064/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере