16 квітня 2026 року
м. Київ
Cправа № 918/1007/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник Головного управління ДПС у Рівненській області - Гоч Н. М.;
керуючий санацією - арбітражний керуючий Брикса А. О.;
представник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України - Ваховська Л. В.;
представник Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - Жирна Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області (вх. № 1292/2026)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2026
у складі колегії суддів: Юрчука М. І. - головуючого, Павлюк І. Ю., Розізнаної І. В.
та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.11.2025
у складі судді Політики Н. А.
у справі № 918/1007/21
Перед Верховним Судом постало питання правомірності затвердження судами попередніх інстанцій змін до плану санації і продовження строку цієї процедури та відхилення клопотання податкового органу про припинення процедури санації та введення процедури ліквідації боржника.
Обставини справи
1. 12.01.2022 Господарський суд Рівненської області відкрив провадження у справі №918/1007/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП Рівненський облавтодор"); визнав грошові вимоги Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до боржника у розмірі 2 064 087,00 грн; увів мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.
2. 25.09.2023 ухвалою Господарського суду Рівненської області припинено процедуру розпорядження майном ДП Рівненський облавтодор"; введено процедуру санації боржника; затверджено план санації у редакції, схваленій зборами кредиторів 18.09.2023 та призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Чепелюка О. О.
3. Затвердженим ухвалою суду від 25.09.2023 планом санації ДП "Рівненський облавтодор" передбачено здійснення комплексних заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення боржника, що включає систему фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, що сприятимуть відновленню платоспроможності підприємства. Серед іншого, напрямками реалізації плану санації боржника є:
- впровадження ефективних виробничих заходів та операційних процесів із надання послуг та виконання робіт;
- передача майна дочірнього підприємства в строкове орендне користування, підвищення рівня зацікавленості потенційних орендарів та збільшення спектру надання послуг за рахунок рухомого майна.
4. Після затвердження плану санації та введення процедури санації, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.10.2024 конкурсним кредитором боржника без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів визнано Головне управління ДПС у Рівненській області з грошовими вимогами на загальну суму 65 737 274,40 грн, з яких: 984 247,90 грн - вимоги I черги, 22 634 167,80 грн - вимоги IІІ черги, 42 118 858,70 грн вимоги VІ черги.
5. 28.10.2024 ухвалою Господарського суду Рівненської області серед іншого, призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Бриксу А.О.
6. 23.09.2025 відбулися збори кредиторів ДП "Рівненський облавтодор", на яких прийнято рішення схвалити зміни до плану санації боржника.
7. 23.09.2025 керуючий санацією боржника арбітражний керуючий Брикса А. О. подав до суду клопотання, в якому просив затвердити зміни до плану санації ДП "Рівненський облавтодор" у редакції, схваленій зборами кредиторів 23.09.2025.
8. 24.09.2025 керуючий санацією боржника подав до суду звіти про проведену роботу щодо реалізації плану санації ДП "Рівненський облавтодор".
9. 17.10.2025 Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з клопотанням, в якому просило достроково припинити процедуру санації, визнати боржника - банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру відносно боржника.
10. Обґрунтовуючи вказане клопотання, контролюючий орган вказував на відсутність очікуваних результатів від реалізації плану санації ДП "Рівненський облавтодор", а саме: фінансовий стан боржника не покращився; підприємство не відновило свою платоспроможність; заборгованість перед кредитором Головним управлінням ДПС у Рівненській області не погашена у передбачені законом строки, що підтверджується інтегрованими картками платника податків; діяльність боржника фактично відсутня.
11. Заявник вказував на нарощення боржником поточної заборгованості зі сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, згідно з чинним законодавством. Зокрема, податковий орган зазначав, що заборгованість боржника зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період процедури санації становить 12 805 879,37 грн, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 113 616,36 грн та земельному податку з юридичних осіб - 21 930,38 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
12. 03.11.2025 ухвалою Господарського суду Рівненської області клопотання керуючого санацією боржника - Брикси А. О. від 23.09.2025 № 25-09/313 про затвердження змін до плану санації у справі № 918/1007/21 задоволено. Затверджено зміни до плану санації ДП Рівненський облавтодор" у редакції, схваленій зборами кредиторів 23.09.2025. Продовжено строк процедури санації боржника, а також повноваження керуючого санацією ДП Рівненський облавтодор" - арбітражного керуючого Брикси А. О. до 25.09.2028.
13. 21.01.2026 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.11.2025 у справі № 918/1007/21 залишено без змін.
14. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для припинення процедури санації боржника та визнання його банкрутом. Зазначили, що доводи Головного управління ДПС у Рівненській області про відсутність діяльності боржника з одночасним нарощенням поточної заборгованості зі сплати ПДВ є взаємовиключними обставинами, оскільки податкове зобов'язання залежить безпосередньо від виникнення об'єкта оподаткування ПДВ і залежить саме від факту здійснення господарських операцій (операцій з постачання послуг (робіт)). Разом з тим встановили, що згідно з поданим до заяви податкового органу розрахунком виникнення поточного боргу ДП "Рівненський облавтодор" по основних платежах до бюджету, заборгованість підприємства зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період процедури санації у справі № 918/1007/21 становить 12 805 879,37 грн.
15. Водночас суди зазначили, що доводи Головного управління ДПС у Рівненській області про нарощення боржником поточної заборгованості зі сплати ПДВ за період санації у справі № 918/1007/21 на загальну суму 12 805 879,37 грн документально не підтверджені, визначені на підставі помилкових розрахунків, а тому не можуть слугувати належними доказами для задоволення заяви про введення процедури ліквідації ДП "Рівненський облавтодор".
16. До вказаного розрахунку податковим органом включено податковий борг ДП "Рівненський облавтодор" на загальну суму 7 504 545,00 грн, який виник на підставі господарських операції, що здійснювались боржником у процедурі розпорядження майном та були предметом розгляду у справі № 918/1007/21(918/659/25). Зокрема, заявником включено заборгованість по уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
17. За оцінкою судів обох інстанцій, Головним управлінням ДПС у Рівненській області замість коригування суми податкового зобов'язання ДП "Рівненський облавтодор" здійснено необґрунтоване збільшення податкового боргу боржника шляхом сумування податкових зобов'язань зі плати ПДВ визначених в податковій декларації та уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
18. Як встановили суди, рішенням Господарського суду Рівненської області № 918/1007/21(918/659/25) від 29.09.2025 відмовлено у позові Головного управління ДПС у Рівненській області до ДП "Рівненський облавтодор" про стягнення 24 887 658,70 грн заборгованості зі сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство № 918/1007/21 за період процедури розпорядження майном з 12.01.2022 до 25.09.2023, а тому доводи контролюючого органу про наявність заборгованості зі сплати ПДВ за вказаний період суди попередніх інстанцій вважали необґрунтованими.
19. При цьому борг ДП "Рівненський облавтодор" зі сплати ПДВ за період процедури санації у справі № 918/1007/21 становить 5 301 334,37 грн та обрахований контролюючим органом на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість, а впродовж процедури санації боржника з 25.09.2023 до 31.10.2025 ДП "Рівненський облавтодор" погасило поточні податкові зобов'язання зі сплати ПДВ на загальну суму 4 540 000,00 грн.
20. Суди попередніх інстанцій також врахували, що поточні зобов'язання боржника зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 113 616,36 грн та земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 21 930,38 грн було погашено.
21. Окрім цього, за оцінкою судів, доводи заявника про накопичення та приріст заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), що обліковується за підприємством, базуються на помилкових розрахунках та вибірковості показників. При цьому, за період процедури санації боржника відбувається також погашення заборгованості зі сплати ЄСВ включеної до Реєстру вимог кредиторів боржника на підставі ухвали Господарського суду Рівненської області № 918/1007/21 від 07.10.2024, але не включеної до плану санації дочірнього підприємства.
22. Суди встановили, що за період з 01.06.2025 по 30.08.2025 за рахунок коштів, що надійшли на санаційний рахунок боржника від продажу майна, відбулося погашення кредиторської заборгованості із виплати заробітної плати, яка включена до І черги реєстру вимог кредиторів ДП "Рівненський облавтодор" в розмірі 5 252 675,67 грн в т.ч. єдиного соціального внеску в сумі 940 736,77 грн та інші податки 2 400 грн, а також 10 515,37 грн стягнені органом ДВС.
23. В оскаржуваних судових рішеннях зазначено, що про реалізацію санаційних заходів учасників справи про банкрутство та Господарський суд Рівненської області було проінформовано відповідними звітами керуючого санацією, які долучено до матеріалів справи № 918/1007/21. Згідно з вказаними звітами впродовж процедури санації ДП "Рівненський облавтодор" відбувалося підвищення рівня конкурентного відбору підприємства та ефективність роботи тендерного відділу дочірнього підприємства, шляхом забезпечення участі боржника у тендерних процедурах, здійснення моніторингу та аналізу ринку, якісної підготовки тендерних пропозицій боржника.
24. Суди встановили, що за результатами поведених заходів дочірнім підприємством систематично укладались договори на експлуатаційне утримання доріг та надання послуг, перелік яких відображений в оскаржуваних судових рішеннях. З 25.09.2023 на постійній основі здійснювалась передача майна дочірнього підприємства в строкове орендне користування, підвищення рівня зацікавленості потенційних орендарів та збільшення спектру надання послуг за рахунок рухомого майна.
25. Крім того, як встановлено судами, за І півріччя 2025 року чистий дохід дочірнього підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склав 3 834 тис. грн. Інші операційні доходи становили 11 845 тис. грн, та інші доходи 384 тис. грн. Прибуток дочірнього підприємства у першому півріччі 2025 року склав 1 914 тис. грн, а за аналогічний період 2024 року збиток підприємства становив 4 353 тис. грн.
26. За наведених обставин суди дійшли висновків про те, що ДП "Рівненський облавтодор" виконувало план санації та вчиняло передбачені ним заходи задля відновлення своєї платоспроможності та погашення вимог кредиторів, що мало свій економічний результат, однак у зв'язку з збільшенням кредиторської заборгованості на загальну суму 65 737 274,40 грн, виникла необхідність внесення змін до плану санації.
27. Тому, керуючись метою збереження виробництва та технологічного процесу, гарантування обсягів роботи, відновлення потужностей господарських процесів із виконання робіт та надання послуг утримання, обслуговування та ремонту автомобільних доріг під час виконання плану санації ДП "Рівненський облавтодор", з метою забезпечення вчасного та повноцінного виконання поточних зобов'язань та належного виконання визнаних господарським судом вимог кредиторів, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили про необхідність продовження строків погашення вимог, що включені до першої, третьої та четвертої черги задоволення вимог кредиторів ДП "Рівненський облавтодор".
28. За оцінкою судів, планом санації ДП "Рівненський облавтодор", зі змінами до нього, визначено комплекс заходів, які дозволяють боржнику у справі про банкрутство № 918/1007/21 відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів шляхом судової процедури санації. При цьому термін погашення вимог першої черги - до 25.09.2026, третьої - до 25.09.2027 та четвертої - до 25.09.2028.
29. У судових рішеннях зазначено, що з моменту затвердження змін до плану санації ДП "Рівненський облавтодор", частина грошових, що включенні до третьої черги, вимог загальним розміром 1 350 136,96 грн та шостої черги, вимог кредиторів загальним розміром 42 196 277,64 грн списуються та вважаються такими, що є погашеними у порядку виконання плану санації.
30. Таким чином, суди зазначили, що враховуючи наявність ознак, які свідчать про можливість оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а умови змін до плану санації не суперечать вимогам чинного законодавства, при голосуванні за план санації не допущено порушень вимог КУзПБ, то відповідно, такий план підлягає затвердженню, а заявлені контролюючим органом вимоги про переведення боржника зі стадії санації у ліквідаційну процедуру не підлягають задоволенню.
А. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
31. У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Рівненській області просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.11.2025 у справі № 918/1007/21; направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
32. Касаційне провадження відкрито з підстав, визначених у пунктах 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
33. Головне управління ДПС у Рівненській області зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували частину одинадцяту статті 50 КУзПБ без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.06.2023 у справі № 904/1412/20, та частину третю статті 52 КУзПБ без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.10.2025 у cправі № 902/90/21.
34. За доводами скаржника, суди не взяли до уваги додані податковим органом до клопотання про припинення процедури санації докази, зокрема, фінансові звіти та баланси підприємства за 2023, 2024 роки та перше півріччя 2025 року за час санації з 25.09.2023 до 30.06.2025, які було подано боржником до податкового органу разом з податковою звітністю.
35. Головне управління ДПС у Рівненській області зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки його доводам щодо відсутності реального результату процедури санації. Зокрема, звертає увагу на те, що протягом більш ніж двох років боржник не виконав затверджений план санації у частині погашення заборгованості: не погашено вимоги кредиторів на значні суми, у тому числі заборгованість із заробітної плати, а також не розпочато погашення вимог окремих черг. При цьому, за твердженням скаржника, загальний обсяг заборгованості не зменшився, а збільшився, що свідчить про відсутність відновлення платоспроможності боржника.
36. Крім того, скаржник стверджує про необґрунтованість висновків судів щодо ефективності заходів санації. На його думку, посилання судів на окремі факти укладення договорів чи отримання прибутку не свідчать про позитивний економічний результат, оскільки фінансові показники підприємства в цілому погіршуються. Скаржник наголошує на зростанні податкової заборгованості, відсутності стабільної позитивної динаміки господарської діяльності та збитковості підприємства у відповідні періоди, що, на його переконання, спростовує висновки судів про ефективність санації.
37. Також у касаційній скарзі зазначено, що суди безпідставно залишили поза увагою надані податковим органом докази щодо систематичного невиконання боржником поточних податкових зобов'язань. Скаржник вказує, що протягом усього періоду санації боржник допускав несвоєчасну та неповну сплату податку на додану вартість, що призвело до накопичення нової заборгованості. Водночас суди, за його твердженням, обмежилися констатацією часткової сплати податкових платежів, не оцінивши їх своєчасність та повноту.
38. Окремо скаржник звертає увагу на неправильне застосування судами норм матеріального права при оцінці змін до плану санації. Зокрема, зазначає, що передбачене такими змінами списання значної частини податкового боргу, у тому числі вимог шостої черги, погіршує становище податкового органу порівняно з іншими кредиторами та умовами, які були б застосовані у разі ліквідаційної процедури, що суперечить положенням статті 52 КУзПБ. Крім того, скаржник наголошує, що судами не досліджено питання щодо характеру та строків виникнення податкового боргу, що має значення для вирішення питання про можливість його списання.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
39. У відзиві керуючий санацією ДП "Рівненський облавтодор" - арбітражний керуючий арбітражний керуючий Брикса А. О. просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Головного управління ДПС у Рівненській області, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
40. Арбітражний керуючий арбітражний керуючий Брикса А. О. зазначає про необґрунтованість доводів скаржника щодо неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 904/1412/20 та від 22.10.2025 у cправі № 902/90/21, оскільки вважає, що фактичні обставини у справах різняться за обставинами справи, встановленими судами, за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення, що виключає подібність названих справ за змістовним критерієм, у тому числі але не виключно: відсутністю податкового боргу, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації, порушень щодо порядку схвалення плану санації боржника, відмови судом в затвердженні схвалених зборами кредиторів змін до плану санації та продовженні строку процедури санації судом, а також відсутність волі комітету кредиторів на внесення будь-яких інших змін до плану санації боржника.
41. Арбітражний керуючий арбітражний керуючий Брикса А. О. вважає, що доводи скаржника про наявність ознак поточної та критичної неплатоспроможності ДП "Рівненський облавтодор" та невиконання боржником заходів відновлення платоспроможності, визначених планом санації боржника, спростовуються поданими боржником доказами та знайшли своє відображення в оскаржуваних судових рішеннях.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
42. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Предметом касаційного оскарження в цій справі є судові рішення, ухвалені за наслідком вирішення клопотання керуючого санацією про внесення змін до плану санації і продовження строку цієї процедури та клопотання податкового органу про припинення процедури санації та введення процедури ліквідації боржника.
44. Згідно з преамбулою КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
45. У статті 1 КУзПБ визначено неплатоспроможність як неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
46. Частиною першою статті 6 КУзПБ передбачено, що щодо боржника - юридичної особи застосовуються процедури розпорядження майном боржника, санації боржника та ліквідації.
47. Частиною шостою статті 48 КУзПБ визначено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема про схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього.
48. Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника (абзац 2 частини першої статті 50 КУзПБ).
49. У плані санації обов'язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника. План санації може бути змінений у порядку, встановленому для його затвердження. План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів. План санації обов'язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати (частина перша статті 51 КУзПБ).
50. Суди попередніх інстанцій встановили, що 25.09.2023 ухвалою введено процедуру санації ДП Рівненський облавтодор"; затверджено план санації у редакції, схваленій зборами кредиторів.
51. Після затвердження Плану санації та введення процедури санації конкурсним кредитором боржника без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів визнано Головне управління ДПС у Рівненській області з грошовими вимогами на загальну суму 65 737 274,40 грн, з яких: 984 247,90 грн - вимоги I черги, 22 634 167,80 грн - вимоги IІІ черги, 42 118 858,70 грн вимоги VІ черги.
52. У зв'язку із визнанням грошових вимог податкового органу до боржника, як зазначав керуючий санацією та суди в оскаржуваних судових рішеннях, виникла необхідність внесення змін до затвердженого судом плану санації.
53. Керуючий санацією розробив проєкт відповідних змін, які в подальшому були затверджені зборами кредиторів.
54. При цьому, як встановили суди, ці зміни передбачали продовження строку процедури санації боржника та списання більшої частини податкового боргу боржника.
55. Податковий орган заперечував проти продовження строку процедури санації та внесення до нього змін, оскільки вважав, що списання значної частини податкового боргу, у тому числі вимог шостої черги, погіршує становище податкового органу порівняно з іншими кредиторами та умовами, які були б застосовані у разі ліквідаційної процедури, що суперечить положенням статті 52 КУзПБ.
56. Водночас Головне управління ДПС у Рівненській області стверджувало про неналежне виконання первісно затвердженого плану санації, нарощення поточної заборгованості та необхідність переходу у ліквідаційну процедуру.
57. У постанові від 20.06.2023 у справі № 904/1412/20, на яку посилається скаржник, Верховний Суд сформував такі висновки:
58. "перехід від процедури санації до процедури ліквідації має визначені положеннями статей 50, 57 КУзПБ певні особливості (порівняно з переходом від процедури розпорядження майном до процедури ліквідації), на окремих з яких Суд вважає за необхідне наголосити, а саме:
- за 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов'язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів (частина перша);
- одночасно із звітом керуючий санацією вносить одну з таких пропозицій, зокрема, про звернення до закінчення строку процедури санації до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, звернення до господарського суду з клопотанням про затвердження схвалених зборами кредиторів змін до плану санації та продовження строку процедури санації (частина третя);
- за результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням, зокрема про припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації. У разі виникнення обставин, що є підставою для припинення процедури санації, збори кредиторів можуть прийняти відповідне рішення за відсутності звіту керуючого санацією (частина п'ята);
- продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог цього Кодексу (частина дванадцята).
59. Крім цього, положення частини одинадцятої статті 50 цього Кодексу, яка загалом визначає правила введення процедури санації боржника, також містить окрему підставу дострокового припинення процедури санації - в разі невиконання умов плану санації та/або в разі невиконання поточних зобов'язань боржника, у зв'язку з чим господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
60. Отже, виходячи зі змісту наведених положень статей 50, 57 КУзПБ у системному взаємозв'язку та поєднанні із загальними правилами переходу від процедури розпорядження майном до ліквідаційної процедури, якщо суд встановить сукупність таких обставин як: об'єктивну неможливість виконати план санації в затвердженій судом редакції, відмову судом в затвердженні схвалених зборами кредиторів змін до плану санації та продовженні строку процедури санації судом та відсутність волі комітету кредиторів на внесення будь-яких інших змін до плану санації боржника; то (1) ці обставини за своїм змістом та правовими наслідками для провадження у справі про банкрутство підпадають під визначену законом підставу для дострокового припинення процедури санації з подальшим визнанням боржника банкрутом і відкриттям ліквідаційної процедури (частина одинадцята статті 50 КУзПБ), (2) що, в свою чергу, є підставою для керуючого санацією ініціювати перед зборами кредиторів звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до закінчення строку процедури санації (частина третя статті 57 КУзПБ), (3) а збори кредиторів у такому разі можуть прийняти відповідне рішення за відсутності звіту керуючого санацією (частина п'ята статті 57 КУзПБ).
61. Водночас, за господарським судом зберігається встановлений загальними правилами обов'язок встановити обставини неспроможності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, що суд здійснює шляхом дослідження та оцінки фінансово-господарського стану боржника."
62. Колегія суддів також зазначає, що вирішення питання про наявність підстав для припинення процедури санації та введення ліквідаційної процедури потребує всебічного дослідження фінансового стану боржника та результатів здійснення санаційних заходів, зокрема з урахуванням аналізу складу та розміру вимог кредиторів, тривалості процедури санації, а також ефективності погашення таких вимог у розрізі черговості.
63. При цьому судам належить встановити, якими є склад і розмір вимог конкурсних кредиторів у розрізі черг, тривалість перебування боржника у процедурі санації, а також відсоток погашення таких вимог за час її здійснення.
64. Окрім цього, належній оцінці підлягають обставини щодо поточних вимог кредиторів, зокрема їх розмір на момент введення процедури санації, структура та динаміка їх погашення як до введення процедури санації, так і під час її здійснення, а також відсоток погашення таких вимог станом на момент розгляду клопотання про припинення процедури санації.
65. Проте, як убачається з оскаржуваних судових рішень, наведеного комплексного аналізу судами попередніх інстанцій не здійснено, відповідні обставини у повному обсязі не встановлені, а оцінка ефективності процедури санації обмежена дослідженням окремих показників без урахування їх взаємозв'язку та впливу на можливість відновлення платоспроможності боржника.
66. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про припинення процедури санації та введення ліквідаційної процедури, фактично зосередилися на перевірці правильності визначення податковим органом розміру податкових зобов'язань боржника, обмежившись оцінкою окремих розрахунків податкового боргу, тоді як предметом розгляду у цій справі є наявність або відсутність підстав для подальшого застосування процедури санації з огляду на її ефективність та досягнення мети відновлення платоспроможності боржника.
67. Разом із тим, судами не надано належної правової оцінки обставинам щодо динаміки формування поточної заборгованості боржника, зокрема співвідношенню обсягів погашених зобов'язань та зобов'язань, що виникли у період процедури санації, що має істотне значення для вирішення питання про здатність боржника виконувати поточні грошові зобов'язання та досягнення цілей процедури санації.
68. Наведені у судових рішеннях висновки про безпідставність доводів податкового органу щодо наявності у боржника податкового боргу ґрунтуються на вибірковій оцінці доказів та не містять аналізу у їх сукупності, зокрема без урахування обставин, які свідчать про виникнення нових грошових зобов'язань у період санації, що, за відсутності належної оцінки їх впливу на фінансовий стан боржника, виключає можливість дійти обґрунтованого висновку щодо ефективності процедури санації.
69. Крім того, суди, встановивши здійснення боржником господарської діяльності у період санації, не дослідили питання її результативності з точки зору забезпечення виконання поточних зобов'язань та відновлення платоспроможності, обмежившись констатацією окремих заходів, передбачених планом санації, без оцінки їх фактичного впливу на фінансовий стан боржника.
70. Також судами не надано належної оцінки доводам заявника щодо наявності заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску та зобов'язань першої черги задоволення вимог кредиторів, що мають пріоритетний характер у процедурах банкрутства, а відтак їх невиконання може свідчити про неефективність санаційних заходів.
71. Посилання судів на рішення у іншій справі як на підставу для відхилення доводів контролюючого органу здійснено без з'ясування тотожності правовідносин, предмета та підстав позову, а також без встановлення меж преюдиційності відповідних обставин у цій справі.
72. Разом із тим, судам слід було з'ясувати склад активів боржника та їх орієнтовну ринкову вартість з огляду на можливість їх реалізації у ліквідаційній процедурі, що має значення для оцінки доцільності подальшого застосування процедури санації порівняно з ліквідаційною процедурою.
73. За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для припинення процедури санації та введення ліквідаційної процедури є передчасними, оскільки зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
74. Судами попередніх інстанцій одночасно вирішено питання про продовження строку процедури санації та затвердження змін до плану санації боржника, які безпосередньо впливають на обсяг та порядок задоволення вимог кредиторів, зокрема податкового органу.
75. Як убачається з матеріалів справи, після затвердження первісного плану санації були визнані грошові вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області у сумі 65 737 274,40 грн, істотна частина яких віднесена до шостої черги задоволення. Водночас затвердженими судами змінами до плану санації передбачено списання частини вимог третьої черги та повне списання вимог шостої черги.
76. Частиною другою статті 52 КУзПБ визначено, що план санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.
77. Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування (абзац перший частини третьої статті 52 КУзПБ).
78. Абзацом третім частини третьої статті 52 КУзПБ визначено, що у разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органом стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, які повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації, а також розмір та порядок задоволення вимог, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації.
79. Верховний Суд у постанові від 22.10.2023 у справі № 902/90/21 Верховний Суд зазначив, що грошові вимоги органу стягнення для цілей абзацу третього частини третьої статті 52 КУзПБ поділяються на:
1) податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують (схвалюють) план санації;
2) податковий борг, що виник протягом останніх трьох років до дати зборів кредиторів, які затверджують (схвалюють) план санації.
80. Визнання безнадійним та списання податкового боргу, який виник у строк понад три роки, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, на яких прийнято рішення про схвалення плану санації, прямо передбачене абзацом третім частини третьої статті 52 КУзПБ.
81. На переконання Верховного Суду у постанові від 22.10.2023 у справі № 902/90/21, законодавець, розуміючи, що податкові органи не будуть погоджуватись на списання податкових боргів, закріпив у зазначеній нормі положення про те, що у випадку, якщо план санації боржника містить умови про розстрочення, відстрочення чи списання податкового боргу, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органом стягнення.
82. Аналіз правової норми, закріпленої абзацом третім частини третьої статті 52 КУзПБ, дозволяє дійти висновку, що план санації вважається схваленим органом стягнення без необхідності голосування/незалежно від голосування, якщо його умовами передбачено одночасно чи окремо такі заходи:
- списання податкового боргу, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які схвалили план санації;
- розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) на умовах плану санації податкового боргу, що виник протягом останніх трьох років до дати зборів кредиторів, на умовах не гірших ніж для інших кредиторів чи тих, які були б погашені у процедурі ліквідації.
83. При цьому, заборона неможливості погіршення планом санації умов погашення податкового боргу до умов, які були б застосовані у процедурі ліквідації стосується виключно податкового боргу, що виник протягом останніх трьох років до дати зборів кредиторів, на яких схвалюється план санації.
84. Як зазначено вище, згідно із затвердженими судом першої інстанції змінами до плану санації, перебачено передбачено часткове списання частини вимог податкового органу третьої черги та повне списання його вимог шостої черги.
85. Разом із тим суди попередніх інстанцій, погоджуючись із такими умовами плану санації, не встановили правових підстав для списання зазначених грошових вимог, не навели мотивів щодо відповідності таких умов вимогам законодавства про банкрутство, а також не надали належної оцінки доводам податкового органу про те, що передбачений планом санації порядок задоволення його вимог є менш сприятливим порівняно з умовами задоволення вимог інших кредиторів, зокрема тих, які брали участь у схваленні відповідних змін до плану санації.
86. Крім того, судами не досліджено, чи забезпечує затверджений у зміненій редакції план санації баланс інтересів усіх кредиторів та чи не порушує він принцип рівності кредиторів у межах однієї черги, що має істотне значення для оцінки правомірності як самих змін до плану санації, так і продовження строку відповідної процедури.
87. За відсутності належного дослідження наведених обставин та їх правової оцінки висновки судів про наявність підстав для затвердження змін до плану санації та продовження строку її здійснення є передчасними.
88. За таких обставин, доводи касаційної скарги Головного управління ДПС у Рівненській області підтвердилися.
89. Доводи відзиву керуючого санації суд відхиляє з мотивів наведених вище.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
90. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
91. Згідно із частиною третьою статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
92. Частиною четвертою статті 310 ГПК України визначено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
93. З огляду на наведене касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - скасувати, а справу -направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
94. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
В. Розподіл судових витрат
95. Ураховуючи направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, підстави для розподілу судових витрат у виді судового збору відсутні.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу з Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.11.2025 у справі № 918/1007/21 скасувати.
3. Справу № 918/1007/21 передати на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік