Справа № 509/2637/26
24 квітня 2026 року. Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що неповнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на утриманні вітчима ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Звертаючись до суду з даною заявою, представник заявника вказує, що ОСОБА_1 повністю утримує свого пасинка, а даний факт йому необхідно встановити для звільнення з військової служби.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає у порядку окремого провадження.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що суттєвою ознакою окремого провадження є безспірність розгляду справи.
Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право. До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року в справі № 761/16799/15-ц.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню у судовому порядку, наведений у ст. 315 ЦПК України.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Так, заявник при зверненні до суду з заявою стверджує, що він є вітчимом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який перебуває на його повному утриманні, поруч з іще двома дітьми, батьком яких являється заявник ОСОБА_1 . Встановлення факту утримання дитини потрібно йому для можливості в подальшому реалізувати своє право на звільнення з військової служби.
Оскільки зараз заявник перебуває на військовій службі, то метою встановлення факту перебування дитини на утриманні заявника є можливість звільнення від військової служби у разі перебування на утриманні трьох і більше дітей відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу.
Враховуючи, що між заявником та Міністерством оборони України чи військовою частиною, де проходить військову службу заявник, може виникнути спір, пов'язаний з доведенням наявності підстав для звільнення з військової служби, тому така заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки наявний спір про право.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
За таких обставин, у відкритті провадження за даною заявою слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 293, 315 ЦПК України, суддя-
Відмовити у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити заявнику право звернення до суду з позовом на загальних підставах.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий: Є.М. Панасенко