Справа № 505/3005/17
Провадження № 2/505/66/2026
Іменем України
15.04.2026 року м.Подільськ Одеської області
Подільський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючої судді Павловської Г.В.,
при секретарі Киларь Н.А.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Осокіна С.Ю.
відповідачки - ОСОБА_2
представника відповідачки - адвоката Івасишина В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Осокіна С.Ю. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розподіл майна.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно зі свідоцтвами про право на спадщину за законом серії НМТ №131306 та серії НМТ №131307 від 26.03.2010 року він є власником 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки за цією ж адресою, кадастровий номер 5111200000:02:006:0033, відповідач має право на 1/3 частину переліченого майна.
Зазначені вище частки домоволодіння є ідеальними, позасудовим шляхом він разом з відповідачкою не можуть узгодити порядок спільного користування, а тому виникла необхідність в розподілі житлового будинку та земельної ділянки з визначенням реальних часток.
Тому просить суд виділити йому в натурі та залишити в його приватній власності належні йому 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме: кімнату 1-4 площею 7,8 кв.м. вартістю 47017,00 грн.
кухню 1-2 площею 8,0 кв.м вартістю 48222,00 грн.
коридор 1-6 площею 3,7 кв.м. вартістю 22303,00 грн.
кімнату 1-5 (частина 4,35 м х7,0) площею 34,2 кв.м. вартістю 102276 грн.
вбиральню літера «Д», вартістю 12040,00 грн.
вимощення І (2/3 частини) вартістю 14161,00 грн.
колодязь ІІ, вартістю 15080,00 грн.
огорожу №1 (7/8 частина) вартістю 13731,00 грн.
хвіртку №2, вартістю 3977, 00 грн.
ворота №3 вартістю 18350, 00 грн., всього на суму 297 157,00 грн., що складає 60/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
Виділити йому в індивідуальне користування земельну ділянку площею 245 кв.м. в тому числі під забудовою - 62 кв.м., під двором 183 кв.м. відповідно до дослідницькогої частини експертного висновку по варіанту №2.
Стягнути з віповідачки на його користь 36401,00 грн. різниці в частках, а також всі судові витрати. Питання щодо переобладнання житлового будинку вирішити наступним чином. Покласти на нього обов?язок по переобладнанню житлового будинку згідно запропонованого експертом способу, який викладений у варіанті 2, а з відповідачки стягнути на користь позивача всі витрати, повязані із зазначеним переобладнанням.
Ухвалою суду від 22.07.2020 року суддею Павловською Г.В. справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 19.10.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Осокін С.Ю. позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Івасишин В.П. позовні вимоги визнали та не заперечували у їх задоволенні. Представник відповідачки зазначив, що ОСОБА_2 бажає сплатити 8000 доларів позивачу за житловий будинок. У позивача є житло, а у відповідачки житла немає іншого, лише цей будинок, який залишився після смерті матері, в якому вона проживала ще до смерті матері. Вона обробляє земельну ділянку, прибирає територію, встановила відливи і перекрила будинок.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши та оцінивши матеріали справи, доводові сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право та примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ч. 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом НМТ 131306 від 26.09.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Подільського міського нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й., зареєстровано в реєстрі за №1663, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/3 частку, та її син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2/3 частки, у тому числі з урахуванням1/3 частки у спадщині, від якої на його користь відмовилася донька спадкодавця - ОСОБА_5 . Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво складається з цілого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0367 га. Свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки вищевказаного спадкового майна видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку вищевказаного спадкового майна ще не видано.
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, НМТ 131307 від 26.09.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Подільського міського нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й., зареєстровано в реєстрі за №1664 спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/3 частку, та її син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2/3 частки, у тому числі з урахуванням 1/3 частки у спадщині, від якої на його користь відмовилася донька спадкодавця - ОСОБА_5 . Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 0,0367 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5111200000:02:006:0033. Свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки вищевказаного спадкового майна видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку вищевказаного спадкового майна ще не видано.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98529519 від 26.09.2017 року, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 2/3 частин земельної ділянки, кадастровий номер 5111200000:02:006:0033, площею 0.0367 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , дата та час реєстрації: 26.09.2017 року 16:34:07.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98522141 від 26.09.2017 року, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 2/3 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , дата та час реєстрації: 26.09.2017 року 15:54:36.
Відповідач має право на іншу 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, за вищевказаної адресою.
Згідно висновку №14-2018 судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що загальна та житлова площа житлового будинку по АДРЕСА_1 , що повинна належати кожному з співвласників більше мінімальної норми виділу, отже розподіл житлового будинку літ. «А,А1,А2» провести можливо та запропоновано два варіанти розподілу житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 виходячи з рівності їх часток: 1/3 та 2/3.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частина 1 ст. 325 ЦК України закріплює, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Згідно із ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
Згідно із ч. 1ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до ч. 2 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно зі ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно з ч. 1ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно з ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки. Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу.
Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України, слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.
Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в Постанові від 03 квітня 2013 року, справа №6-12цс13.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Також, відповідно до ч.1 ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Відповідно до ч.3 ст. 88 ЗК України, учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.
Відповідно до ч.4 ст. 88 ЗК України, учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що
Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
При цьому при застосуванні положень ст. 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст. 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Відтак право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи( ч.5 ст. 319 ЦК України).
Отже, суд доходить висновку, що розподіл майна є допустимим та можливим та з огляду на це, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141,264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна - задовольнити.
Виділити позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в натурі та залишити в його приватній власності 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме:
кімнату 1-4 площею 7,8 кв.м. вартістю 47017,00 грн.
кухню 1-2 площею 8,0 кв.м вартістю 48222,00 грн.
коридор 1-6 площею 3,7 кв.м. вартістю 22303,00 грн.
кімнату 1-5 (частина 4,35 м х7,0) площею 34,2 кв.м. вартістю 102276 грн.
вбиральню літера «Д», вартістю 12040,00 грн.
вимощення І (2/3 частини) вартістю 14161,00 грн.
колодязь ІІ, вартістю 15080,00 грн.
огорожу №1 (7/8 частина) вартістю 13731,00 грн.
хвіртку №2, вартістю 3977, 00 грн.
ворота №3 вартістю 18350, 00 грн., всього на суму 297 157,00 грн., що складає 60/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
Виділити позивачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 в індивідуальне користування земельну ділянку площею 245 кв.м. в тому числі під забудовою - 62 кв.м., під двором 183 кв.м.
Виділити відповідачці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в натурі та залишити в її приватній власності 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме:
кімнату 1-3 площею 17,6 кв.м. вартістю 106089,00 грн.
кімнату 1-1 площею 8,8 кв.м. вартістю 56044,00 грн.
кімнату 1-5 (частина 2,35 мх4,35м) площею 10,2 кв.м. вартістю 30504,00 грн.
вимощення І (1/3 частини) вартістю 7081,00 грн.
огорожа №1 (1/8 частина) вартістю 1962,00 грн., всього на суму 201680,00 грн., що складає 40/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
Виділити відповідачці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в індивідуальне користування земельну ділянку площею 122 кв.м. в тому числі під забудовою - 52 кв.м., під двором 70 кв.м.
Питання переобладнання житлового будинку вирішити наступним чином:
Покласти на позивача обов'язок по переобладнанню житлового будинку літ. «А,А1,А2» в дві ізольовані квартири:
-закриття дверних отворів із приміщення 1-4 в приміщення 1-3; з приміщення 1-6 в приміщення 1-1 (968,16 грн.х2шт=1936,00 грн.).
-установка дверей з приміщення 1-3 в приміщення 1-1; з приміщення 1-1 в приміщення 1-5 (4275,65 грн.х2 шт =8551.00 грн).
-встановлення опалення в квартирі співвласника з часткою 1/3 (13921,00 грн.)
-розводка електропостачання співвласників (12284,00 грн.)
-розводка водопостачання та водовідведення житлового будинку літ «А,А1,А2» складає 19654,00 грн.
-встановлення перегородки в приміщенні 1-5 (5392,00 грн.), а всього вартість робіт складає 79166 (сімдесят дев'ять тисяч сто шістдесят шість) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 на користь позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 витрати по переобладнанню об'єкта нерухомості у розмірі 79166 (сімдесят дев'ять тисяч сто шістдесят шість) грн. 00 коп
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 на користь позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 різницю в частках у розмірі 36401 (тридцять шість тисяч чотириста одна) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 на користь позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 1375 (одна тисяча триста сімдесят п"ять) грн. 72 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В.Павловська
Повне судове рішення складено та підписано 21.04.2026 року.