вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1992/25
Суддя Заєць Д.Г., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Забір'я», Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Забір'я
до Боярської міської ради, Київська обл., Фастівський р-н., м. Боярка
про визнання права постійного користування земельними ділянками, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
секретар судового засідання: Ю.Капустін
представники:
від позивача - Воробйова І.В., Руденко Г.Б.
від відповідача - Горбатюк І.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Забір'я» звернулося до Господарського суду Київської області (далі - суд) з позовною заявою б/н від 16.06.2025 року (вх. №714/25 від 16.06.2025) до Боярської міської ради про визнання права постійного користування земельними ділянками, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 27.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1992/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.07.2025 року.
До суду від відповідача через систему “Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 16.07.2025 року (вх. №9973/25 від 16.07.2025) про закриття провадження у справі.
Також від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д (вх. №4651/25 від 17.07.2025), в якому відповідач проти позову заперечує.
У судовому засіданні 22.07.2025 року представник відповідача надала додаткові пояснення Боярської міської ради, до яких долучила копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 року у справі №911/2634/23 та копію рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2024 року у справі №911/1606/23.
Також представник відповідача у судовому засіданні 22.07.2025 року просила закрити провадження у справі №911/1992/25 з наведених у поданому клопотанні про закриття провадження у справі підстав. Представники позивача надали пояснення щодо справи та зазначили про безпідставність поданого клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 22.07.2025 року у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено. Клопотання відповідача про долучення доказів задоволено. Долучено копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 року у справі №911/2634/23 та копію рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2024 року у справі №911/1606/23. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1992/25 та відкладено підготовче засідання на 30.09.2025 року.
До суду від позивача через систему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив №2307/2025-1 від 23.07.2025 року (вх. №10310/25 від 23.07.2025).
До суду від відповідача через систему “Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 08.09.2025 року (вх. №8085 від 08.09.2025), відповідно до якого відповідач просить суд постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства представником позивача - адвокатом Кобилянським В.А. та додаткові пояснення Боярської міської ради б/н від 08.09.2025 року (вх. №12346/25 від 08.09.2025).
У судовому засіданні 30.09.2025 року представник позивача проти постановлення окремої ухвали стосовно нього заперечив. Представник відповідача у судове засідання 30.09.2025 року не з'явився.
Ухвалою суду від 30.09.2025 року у задоволенні клопотання відповідача про постановлення окремої ухвали стосовно порушення законодавства представником позивача відмовлено; відкладено підготовче засідання на 18.11.2025 року.
До суду через систему “Електронний суд» від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 17.11.2025 року.
Ухвалою суду від 18.11.2025 року відкладено підготовче засідання на 16.12.2025 року.
До суду через «Електронний суд» від відповідача надійшла заява б/н від 08.12.2025 року (вх. №10787 від 08.12.2025) про залучення до участі у справі третіх осіб.
До суду через «Електронний суд» від відповідача надійшла відповідь б/н від 15.12.2025 (вх. №17613/25 від 15.12.2025) на пояснення позивача від 17.11.2025, відповідь б/н від 15.12.2025 (вх. №17620/25 від 15.12.2025) на пояснення позивача від 15.12.2025 та заява б/н від 15.12.2025 (вх. №17610/25 від 15.12.2025) про відкладення судового засідання на іншу дату.
До суду через «Електронний суд» від позивача надійшли пояснення щодо залучення третіх осіб б/н від 15.12.2025 (вх. №17604/25 від 15.12.2025).
Представник позивача у судовому засіданні 16.12.2025 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.
До суду через «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів № 1612/25-1 від 16.12.2025 року (вх. №17661/25 від 16.12.2025).
До суду через «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів № 1612/25-1 від 16.12.2025 року (вх. №17662/25 від 16.12.2025).
До суду через «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про витребування доказів № 0902/26-2 від 09.02.2026 року (вх. № 2257/26 від 09.02.2026).
До суду через «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання № 911/1992/25 від 09.02.2026 року (вх. № 2285/26 від 09.02.2026).
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 10.02.2026 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 10.02.2026 року відкладено підготовче засідання на 17.03.2026 року.
До суду через «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення про залучення третіх осіб б/н від 13.03.2026 (вх. №4314/26 від 13.03.2026) та заява про зміну предмету позову б/н від 13.03.2026 (вх. №2136 від 13.03.2026).
Розглянувши у судовому засіданні 17.03.2026 року клопотання позивача про долучення доказів № 1612/25-1 від 16.12.2025 року (вх. №17661/25 від 16.12.2025), суд дійшов висновку про його задоволення з наступних підстав.
Ухвалою суду від 17.03.2026 року відкладено розгляд заяви відповідача б/н від 08.12.2025 року (вх. №10787 від 08.12.2025) про залучення до участі у справі третіх осіб; відкладено розгляд заяви позивача №911/1992/25 від 13.03.2026 (вх. №2136 від 13.03.2026) про зміну предмету позову; клопотання позивача №1612/25-1 від 16.12.2025 (вх. №17661/25 від 16.12.2025) про долучення до матеріалів справи доказів задоволено; долучено до матеріалів справи копії відповідних документів; у задоволенні клопотання позивача №0902/26-2 від 09.02.2026 (вх. №2257/26 від 09.02.2026) про витребування доказів відмовлено; відкладено підготовче засідання на 21.04.2026 року.
Розглянувши у судовому засіданні 21.04.2026 року заяву позивача №911/1992/25 від 13.03.2026 (вх. №2136 від 13.03.2026) про зміну предмету позову, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Так, у заяві про зміну предмета позову позивач вказує, що відповідачем у відзиві зазначено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав, за позивачем вже зареєстровано право постійного користування на земельні ділянки, які є предметом позову. Таким чином, враховуючи положення ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права позивача, які вже зареєстровані у Державному реєстрі прав, не потребують додаткового визнання у судовому порядку. На думку позивача, відповідач визнає право постійного користування ТОВ «Забір'я» спірними земельними ділянками.
До відзиву відповідачем також долучено відповіді Боярської міської ради №02-10/1358/01.11/2025 від 05.03.2025, № 02-10/1357/01.11/2025 від 05.03.2025, однак, без доказів їх направлення на адресу позивача, згідно яких, відповідачем розглянуто клопотання позивача про продаж земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222483200:04:001:5224 площею 22,8138 га, 3222483201:01:008:0003 площею 8,5403 га, 3222483200:04:001:0453 площею 3,0279 га. Вказаними листами повідомлено, що виконавчим комітетом Боярської міської ради не встановлено факт належно оформлених прав на земельну ділянку площею 467,4 га за ТОВ «Забір'я». Розгляд клопотань ТОВ «Забір'я» про продаж земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222483200:04:001:5223 площею 107,6492 га, 3222483200:04:001:0451 площею 0,8216 га, 3222483200:04:001:5236 площею 62,0411 га та 3222483201:02:020:0004 площею 154,7904 га, відповідно до Державного акту серії І-КВ №002251 та з кадастровими номерами: 3222483200:04:001:5224 площею 22,8138 га, 3222483201:01:008:0003 площею 8,5403 га, 3222483200:04:001:0453 площею 3,0279 га відповідно до вимог закону не відбувався.
Позивач зазначає, що ТОВ «Забіря» відповідає критеріям, визначеним п. 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України та товариством дотримано вимоги ст. 128 Земельного кодексу України для реалізації права на викуп земельних ділянок. Однак, відповідач не розглянув клопотання ТОВ «Забіря» про продаж земельних ділянок у встановлений законом строк та не ухвалив відповідне рішення у формі, порядку та в межах повноважень відповідно до вимог ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 128 Земельного кодексу України, чим допустив бездіяльність.
Посилаючись на постанови Верховного Суду України від 26.09.2011 у справі №6- 14цс11, та Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 914/1104/18, від 27.01.2021 у справі № 906/706/19, від 12.02.2020 у справі № 914/748/19 позивач зазначає, що право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за змістом чинного Земельного кодексу України не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства.
Позивач вказує, що відповідач не визнає право ТОВ «Забіря» на купівлю земельних ділянок з цільовим призначенням 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами: 3222483200:04:001:5224 площею 22,8138 га, 3222483201:01:008:0003 площею 8,5403 га, 3222483200:04:001:0453 площею 3,0279 га, 3222483200:04:001:5223 площею 107,6492 га, 3222483200:04:001:0451 площею 0,8216 га, 3222483200:04:001:5236 площею 62,0411 га та з 3222483201:02:020:0004 площею 154,7904 га, відповідно до положень п.6-1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України №2768- III від 25.10.2001.
Так, у зв'язку із зміною предмету позову, враховуючи позицію відповідача, відповідно до якої, виконавчим комітетом Боярської міської ради не встановлено факт належно оформлених прав на земельну ділянку площею 467,4 га за ТОВ «Забір'я», позивач просить суд долучити додаткові докази по справі, а саме: технічну документацію із формування земельної ділянки площею 467,4 га та земельних ділянок 3222483201:01:008:0003 площею 8,5403 га, 3222483201:02:020:0004 площею 154,7904 га., та відповідні витяги з ДЗК та прийняти заяву про зміну предмету позову.
Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивач до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Здійснивши порівняльний аналіз позовної заяви позивача та заяви про зміну предмету позову, суд дійшов висновку, що заява позивача про зміну предмету позову містить інше матеріально-правове обґрунтування, ніж позов, з яким позивач звернувся до суду. Суд наголошує на тому, що вказана заява про зміну предмету позову містить нові підстави позову, якими позивач обґрунтовує нові позовні вимоги.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у заяві позивача фактично заявлені самостійні матеріально-правові вимоги та одночасно на їх обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають позивачу право на звернення до суду з позовними вимогами, у зв'язку із чим, заява позивача про зміну предмету позову є фактично поданням окремого позову із зазначенням нових матеріальних вимог, обґрунтованими новими підставами та нормативно-правовим обґрунтуванням, а також, новими доказами, про що зазначено у самій заяві про зміну предмета позову.
Таким чином, розглянувши подану заяву позивача про зміну предмету позову, суд дійшов висновку, що подана заява фактично спрямована на одночасну зміну предмета та підстав позову, що не допускається, а тому, суд відмовляє у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову №911/1992/25 від 13.03.2026 року (вх. № 2136 від 13.03.2026).
При цьому, стосовно посилань позивача на те, що відповідачем у відзиві не заперечується та визнається право постійного користування позивачем спірними земельними ділянками, суд зазначає, що він (суд) не може покласти в основу рішення лише факт визнання позову відповідачем без дослідження всіх матеріалів справи.
Розглянувши у судовому засіданні 21.04.2026 року заяву відповідача б/н від 08.12.2025 року (вх. №10787 від 08.12.2025) про залучення до участі у справі третіх осіб, судом встановлено наступне.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що позивач просить суд, серед іншого, визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222483201:02:020:0004 площею 154,7904 га та зобов?язати Боярську міську раду прийняти рішення про передачу у власність позивача шляхом викупу даної земельної ділянки. Відповідно до відомостей, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, земельна ділянка з кадастровим номером 3222483201:02:020:0004 має перетин меж (частково/повністю накладається) із земельними ділянками з кадастровими номерами, згідно переліку, наведеному у клопотанні, які належать юридичним та фізичним особам. Тобто, до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3222483201:02:020:0004 входять (повністю або частково) вказані земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні інших фізичних та юридичних осіб. У разі задоволення позовної вимоги про передачу у власність позивача земельної ділянки з кадастровим номером 3222483201:02:020:0004, позивач стане власником земель, із яких частково або повністю складаються перелічені у клопотанні земельні ділянки, а отже, рішення у справі може вплинути на права та обов'язки власників та користувачів земельних ділянок, на які накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3222483201:02:020:0004, зокрема, порушити їх право власності.
Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Водночас, відповідачем в порушення вимог ст. 77 ГПК України, не надано належних доказів на підтвердження факту накладення (з зазначенням площі співпадіння/накладення, місць перетину) земельної ділянки з кадастровим номером 3222483201:02:020:0004 на земельні ділянки 63 юридичних та фізичних осіб.
У доданому до заяви листі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 23.09.2025 №18-10-0.223-9258/2-25 зазначено, що інформацію щодо накладення надано Відділом № 7 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління та згідно картографічних матеріалів НКС, однак, відповідних документів від Відділу № 7 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління та картографічних матеріалів НКС до заяви про залучення третіх осіб не додано, що позбавляє суд можливості встановити факт дійсного накладення та відповідно, необхідність залучення до участі у справі третіх осіб. Крім того, вказана заява не містить адрес фізичних осіб, яким належать земельні ділянки, що позбавляє суд можливості визначити їх місцезнаходження для їх належного повідомлення про розгляд справи в разі такої необхідності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, у зв'язку із недоведеністю обставин, на які відповідач посилається в обґрунтування заявленого клопотання.
Розглянувши у судовому засіданні 21.04.2026 року усне клопотання відповідача про призначення у справі судової водно-технічної експертизи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 902/235/19.
Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, № 4469/07, від 02.05.2013).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.
Зважаючи на зміст позовних вимог, підстави позову та наявні в матеріалах справи докази, оскільки, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, відсутня необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з огляду також на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової водно-технічної експертизи.
Відмова суду у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи, у розумінні ст. 74 ГПК України, не є обмеженням у поданні доказів учасником справи суду з огляду на засади господарського судочинства, які закріплені у ст. 2 ГПК України (зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність) та приписів ст.101 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 21.04.2024 року суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 177, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання відповідача б/н від 08.12.2025 року (вх. №10787 від 08.12.2025) про залучення до участі у справі третіх осіб відмовити.
2. Відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача №911/1992/25 від 13.03.2026 (вх. №2136 від 13.03.2026) про зміну предмету позову.
3. У задоволенні заявленого у судовому засіданні 21.04.2026 року усного клопотання відповідача про призначення у справі судової водно-технічної експертизи відмовити.
4. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.06.2026 року о 10:15 год. (засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16, зал №3);
5. Інформацію у справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/);
6. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку встановленому ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Дата підписання 24.04.2026 року.
Суддя Д.Г. Заєць