13 квітня 2026 року м. Харків Справа № 917/1620/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
за участю представника Фермерського господарства "Доля Нова" та представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдмінк"
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдмінк" (вх. № 103) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2025 у справі №917/1620/25
за позовною заявою Фермерського господарства "Доля Нова", вул.Героїв України, 4А, м.Зіньків, Полтавська область, 38100
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдмінк", вул.Героїв України,4А, оф. 3, м.Зіньків, Полтавська область, 38100
про стягнення заборгованості, -
Фермерське господарство "Доля Нова" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдмінк" про стягнення заборгованість у розмірі 1 594 060,00 грн та пеню у розмірі 1 731 273,15 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.10.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдмінк" на користь Фермерського господарства "Доля Нова" заборгованість у розмірі 1 594 060,00 грн, пеню у розмірі 1 731 273,15 грн, а також 49 880,00 грн судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, які за своєю правовою природою є договорами позики, укладеними у формі договорів поворотної фінансової допомоги, факт їх укладення та передачі грошових коштів підтверджений доказами, а строк повернення коштів був сторонами визначений - до 10.11.2021.
Суд встановив, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення отриманих коштів у погоджений строк не виконав, доказів їх повернення або належного виконання зобов'язання до матеріалів справи не надав, відзиву на позов не подав, у зв'язку з чим обставини, на які посилався позивач, не були спростовані.
Оскільки строк виконання зобов'язання був визначений конкретною календарною датою, суд дійшов висновку, що з 11.11.2021 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, що відповідно до статей 610, 612 ЦК України є порушенням зобов'язання та тягне застосування передбачених договором правових наслідків.
Врахувавши положення пункту 3.3 договорів, яким передбачено відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутих коштів за кожен день прострочення без обмеження строку її нарахування, суд перевірив наданий позивачем розрахунок та, здійснивши власний перерахунок, дійшов висновку про його правильність і обґрунтованість.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдмінк" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2025 у справі №917/1620/25 та ухвалити нове, яким відмовити повністю в задоволенні позову Фермерського господарства "Доля Нова"; стягнути з Фермерського господарства "Доля Нова" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдмінк" судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 74 820,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що:
- на дату надходження позовної заяви до суду першої інстанції (20.08.2025) ОСОБА_1 не був головою ФГ «Доля Нова», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Враховуючи те, що з 06.08.2025 керівником ФГ «Доля Нова» став Володарець І.І., суд мав залишити позовну заяву без розгляду, чим порушив вимоги ст. 162, 176, 226 ГПК України;
- суд першої інстанції розглянув справу за відсутності належного повідомлення відповідача. Ухвала про відкриття провадження від 21.08.2025 була направлена поштовим відправленням №0601184284506, однак повернута до суду у зв'язку із закінченням строку зберігання. У подальшому ухвали від 09.09.2025 та 25.09.2025, а також рішення від 02.10.2025 були, за даними Укрпошти, вручені «уповноваженим особам», однак такими особами товариство нікого не уповноважувало. Скаржник вказує, що довіреність від 17.09.2025, на підставі якої здійснювалось отримання кореспонденції, не підписувалась директором, не містить його підпису та печатки товариства, містить недостовірні дані про керівника (Куліш Олег), іншу адресу (вул. Героїв України, 4А - адреса позивача), а також сторонні телефони. Особи, зазначені в довіреності як повірені, ніколи не мали відношення до ТОВ «Голдмінк». Отже, на переконання апелянта, документи про вручення ґрунтуються на підробленій довіреності, а тому суд не мав відомостей про належне повідомлення відповідача, що є істотним порушенням статей 120, 202, 242 ГПК України;
- позивач з травня по серпень 2025 року п'ять разів подавав одну й ту саму позовну заяву, яка поверталась судом через недоліки або порушення правил об'єднання вимог, після чого знову подавалась. На думку апелянта, такі дії були спрямовані на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями та є зловживанням процесуальними правами у розумінні статті 43 ГПК України;
- позивач не довів фактичну передачу коштів за всіма договорами поворотної фінансової допомоги. Оскільки договір позики є реальним, він вважається укладеним з моменту передачі грошей, а тому самі договори не підтверджують виникнення грошового зобов'язання. Скаржник наголошує, що суд не перевірив первинні банківські документи, не витребував оригінали доказів та не встановив, що матеріали справи не містять доказів надання грошової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдмінк";
- позивач приховав обставини та докази щодо припинення зобов'язання відповідача повернути фінансову допомогу шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а отже відсутності заборгованості відповідача перед позивачем. Скаржник зазначає, що 07.11.2021 між сторонами укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) №1-ДНГ, а 10.11.2021 між сторонами укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, у якій визначено перелік договорів поворотної фінансової допомоги, які одночасно є підставою позову у даній справі. Згідно з умовами Угоди сторони здійснили зарахування грошових вимог на суму 1 359 060 грн. Апелянт наголошує, що пунктом 3 Угоди передбачено: з моменту набрання нею чинності сторони не є зобов'язаними за договорами, зазначеними в Угоді, у частині проведеного зарахування. Тобто зобов'язання припинилися на суму 1 359 060,00 грн та продовжують діяти в розмірі 44 940,00 грн. Крім того, пунктом 4 Угоди встановлено, що підписання цієї Угоди свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної, у тому числі щодо нарахування штрафів, пені чи інших санкцій за договорами, щодо яких здійснено зарахування. Таким чином, сторони підтвердили відсутність взаємних вимог, включаючи санкційні. Скаржник підкреслює, що строк повернення фінансової допомоги був визначений до 10.11.2021 включно, тому нарахування пені є абсолютно незаконним.
11.02.2026 від Фермерського господарства "Доля Нова" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Обґрунтовує свій відзив тим, що:
- наявний факт укладення між сторонами десяти договорів поворотної фінансової допомоги на загальну суму 1 594 060,00 грн. Строк повернення був чітко визначений - до 10.11.2021. Кошти у встановлений строк не повернуті, що і стало підставою для звернення до суду. Позивач наголошує, що зобов'язання має виконуватися належним чином, договір є обов'язковим для сторін, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Станом на момент подання позову фінансова допомога не була перерахована на рахунок позивача, а тому заборгованість є реальною;
- обов'язок реєстрації електронних кабінетів у ЄСІТС був визначений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023. Відповідач як юридична особа був зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет і відслідковувати рух справи. Суд не зобов'язаний дублювати надсилання паперових документів, якщо сторона має обов'язок користуватись електронною системою. Невиконання відповідачем цього процесуального обов'язку покладає на нього ризик негативних наслідків;
- Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.11.2021 фактично не підписувалася головою ФГ «Доля Нова». Апелянт не надав оригіналів документів і належним чином засвідчених копій, що суперечить вимогам статей 33, 36, 91 ГПК України.
24.02.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдмінк" надійшла відповідь на відзив, в якій останнє зазначає, що:
- навіть за відсутності електронного кабінету в ЄСІТС суд зобов'язаний надсилати процесуальні документи рекомендованим листом із повідомленням про вручення та пересвідчитися у належному вручення;
- ухвала про відкриття провадження від 21.08.2025 була повернута суду у зв'язку із закінченням строку зберігання, а інші ухвали та рішення від 02.10.2025 не були вручені належним чином через протиправні дії осіб, пов'язаних із позивачем. З цього приводу товариством подано заяву про кримінальне правопорушення та відкрито кримінальне провадження;
- позивач не надав належних доказів перерахування поворотної фінансової допомоги. У матеріалах справи відсутні платіжні доручення та банківські виписки, які б підтверджували фактичне перерахування коштів. Суд першої інстанції, на думку апелянта, обмежився лише констатацією укладення договорів, але не встановив факту передачі коштів, хоча договір позики є реальним і вважається укладеним з моменту передання грошей.
- частково фінансова допомога була повернута за договором від 16.01.2019, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками, які додані до апеляційної скарги. Отже, твердження позивача про повну відсутність повернення коштів є неправдивими.
- щодо Договору відступлення права вимоги (цесії) №1-ДНГ від 07.11.2021 та Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.11.2021 скаржник категорично заперечує доводи позивача про їх фальсифікацію. Зазначає, що документи підписані головою ФГ «Доля Нова» та скріплені печаткою. Крім того, позивач здійснив платіж 44 940,00 грн 10.11.2021 на виконання договору цесії - саме в сумі, яка залишилася після зарахування. Цей платіж, на думку апелянта, беззаперечно підтверджує укладення договору цесії та Угоди про зарахування, обізнаність позивача з їх змістом та виконання ним їх умов.
- копії договору цесії та Угоди про зарахування подані через систему «Електронний суд» і засвідчені кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «Голдмінк». Відповідно до статей 42, 73, 91 ГПК України такі документи є належними та допустимими доказами. Посилання позивача на необхідність подання виключно оригіналів або на нібито існуючі правові висновки Верховного Суду скаржник вважає помилковими або такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні;
- щодо зарахування зустрічних вимог апелянт зазначає, що воно здійснене не односторонньо, а на підставі підписаної сторонами Угоди від 10.11.2021, якою припинено зобов'язання на суму 1 359 060 грн. Внаслідок цього з 10.11.2021 зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги припинилися, а тому прострочення не настало і пеня не підлягає нарахуванню.
02.03.2026 від Фермерського господарства «ДОЛЯ НОВА» надійшли письмові пояснення, в яких останнє зазначає, що:
- відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки для юридичних осіб обов'язковою є реєстрація електронного кабінету в ЄСІТС, а відтак саме відповідач несе ризик негативних наслідків у зв'язку з невиконанням цього обов'язку. Також позивач зазначає, що чинне законодавство не передбачає винятків, які б звільняли юридичну особу від таких процесуальних наслідків;
- договір відступлення права вимоги та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог ним не підписувались, у господарстві відсутні, а подані відповідачем копії мають ознаки фальсифікації. У зв'язку з цим позивач наголошує, що належним доказом можуть бути лише оригінали документів, а у разі подання копій суд має право не брати їх до уваги. Позивач просить надати оригінали цих документів для можливості проведення судово-почеркознавчої експертизи;
- між сторонами укладено ряд договорів поворотної фінансової допомоги, за якими ним було перераховано відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 1 594 060,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями. Відповідно до умов договорів та додаткових угод відповідач зобов'язаний був повернути ці кошти до 10.11.2021, однак такого повернення не здійснив;
- у зв'язку з неповерненням фінансової допомоги у встановлений строк відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання, у зв'язку з чим на підставі умов договорів та норм чинного законодавства підлягає стягненню як сума основного боргу, так і пеня, розрахунок якої міститься у матеріалах справи.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
У судове засідання від 13.04.2026 з'явився представник Фермерського господарства «ДОЛЯ НОВА» та представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдмінк".
На початку судового засідання колегія суддів встановила надходження від Фермерського господарства «ДОЛЯ НОВА» клопотання про призначення експертизи. У зв'язку із заявленим клопотанням позивача представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдмінк" просив суд оголосити перерву у судовому засіданні з метою формулювання додаткових питань експерту та визначення іншої експертної установи.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
Між Фермерським господарством «ДОЛЯ НОВА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛДМІНК» укладено ряд договорів про надання поворотної фінансової допомоги, а саме: від 03.08.2020 №03/08/20ДН-Г (Додаткова угода №1 від 07.11.2021) на суму - 15760,00 грн; від 14.11.2019 №14/11/19ДН-ГМ (Додаткова угода №1 від 07.11.2021) на суму - 50000,00 грн; від 16.01.2019 №16/081/19ДН-ГМ (Додаткова угода №1 від 07.11.2021) на суму - 474600,00 грн; від 17.12.2019 №17/12/19ДН-ГМ (Додаткова угода №1 від 07.11.2021) на суму - 250000,00 грн; від 23.10.2020 №23/10/20ДН-ГМ (Додаткова угода №1 від 07.11.2021) на суму - 118700,00 грн; від 15.03.2021 №15/03/21ДН-ГМ (Додаткова угода №1 від 07.11.2021) на суму - 150000,00 грн; від 11.08.2021 №11/08/21ДН-Г (Додаткова угода №1 від 07.11.2021) на суму - 150000,00 грн; від 24.07.2019 №24/07/19ДН-ГМ (Додаткова угода №1 від 07.11.2021) на суму - 150000,00 грн; від 01.07.2021 №01/07/21ДН-Г (Додаткова угода №1 від 07.11.2021) на суму - 150000,00 грн; від 06.09.2021 №06/09/21ДН-Г (Додаткова угода №1 від 07.11.2021) на суму - 85000,00 грн.
Загальна сума наданої поворотної фінансової допомоги, котра надана Фермерським господарством «ДОЛЯ НОВА» складає -1 594 060,00 грн.
Відповідно до п.1.4. даних Договорів та Додаткових угод передбачено, що поворотна фінансова допомога, надана Позикодавцем Позичальнику за цим Договором має бути повернута Позичальником до 10.11.2021.
Згідно п.2.1. вищенаведених Договорів та Додаткових угод передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцю поворотну фінансову допомогу у тій самій сумі, що була передана Позикодавцю за цим Договором шляхом перерахування її на банківський рахунок Позикодавця.
Пунктом 3.3. вищезазначених Договорів Сторони передбачали, що у випадку не повернення Позичальником Позикодавцю усієї суми отриманої поворотної фінансової допомоги чи якоїсь її частини в строк, визначений у п.1.4. Договору, Позичальник зобов'язаний буде сплатити Позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неповерненої суми за кожен день прострочення без обмеження терміну її нарахування, що починає нараховуватися з першого дня після завершення терміну, вказаного у п.1.4. Договору.
За умовами п.5.1 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до моменту повернення Позичальником Позикодавцю коштів наданих за цим договором.
Фермерським господарством «ДОЛЯ НОВА» засобами поштового зв'язку «Укрпошта» було відправлено відповідачу Претензію про повернення коштів у розмірі 1 594 060,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідач фактично відмовився від отримання вищезазначеної Претензії, оскільки конверт повернувся засобами поштового зв'язку «Укрпошта» без доказів його вручення.
Дана обставина стала підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 1 594 060,00 грн заборгованості та нарахованої пені у розмірі 1 731 273,15 грн, нарахованої за порушення умов повернення поворотної фінансової допомоги.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги повністю, що стало підставою для звернення відповідача до апеляційного суду зі скаргою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
При перегляді рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2025 у справі №917/1620/25 колегією суддів Східного апеляційного господарського суду встановлено недотримання місцевим господарським судом вимог п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України (позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано).
Відповідно до абзацу 2 ч.8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява Фермерського господарства "Доля Нова" подана безпосередньо через канцелярію Господарського суду Полтавської області у паперовій формі, що підтверджується відбитком печаті вхідної кореспонденції суду (вх.№1682/25 від 20.08.2025).
Проаналізувавши позовну заяву вбачається, що вона підписана 10.06.2025 головою ФГ «Доля Нова» М.М. Калініченко.
Перш за все колегія суддів зазначає, що ключовим для вирішення питання належності підписання позовної заяви є не дата її формального підписання, а саме момент подання позовної заяви до суду.
Крім того, з урахуванням положень частини восьмої статті 42 ГПК України щодо обов'язковості скріплення документів власноручним підписом та пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, який передбачає наслідки подання позову, підписаного неналежною особою, вирішальним є встановлення наявності у підписанта повноважень саме станом на момент надходження позовної заяви до суду, як юридичного факту реалізації права на звернення до суду, а не на момент її складення чи підписання.
Тобто, саме від дати подання позовної заяви до суду підлягає встановленню наявність у особи, яка підписала таку заяву, належних повноважень діяти від імені позивача.
Таким чином, у даній справі позовну заяву подано до суду 20.08.2025 та зареєстровано за вхідним №1682/25, що свідчить про реалізацію позивачем права на звернення до суду саме на цю дату, а відтак обумовлює необхідність перевірки наявності у особи, яка підписала позовну заяву, належних повноважень діяти від імені позивача саме станом на момент її подання, а не на дату її підписання.
Частина 1 статті 89 ЦК України передбачає, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Згідно із частинами п'ятою, шостою цієї статті до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Державна реєстрація базується на принципах, зокрема обов'язковості, публічності, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта [для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)], дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Верховний Суд в постанові від 07.10.2021 у справі №532/53/20, зокрема виснував, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є відкритими і доступ до них є вільним. Положення процесуального законодавства щодо можливості з'ясування певних обставин з відкритих державних реєстрів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства.
До подібних висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.04.2025 зі справи № 924/971/23.
Отже, суд не позбавлений можливості самостійно дослідити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема щодо відомостей про керівника юридичної особи, а також дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи (постанова Верховного Суду від 21.10.2025 у справі №910/2749/25).
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань №36406857 від 27.11.2025, Виписки з ЄДР юридичних №322546616049 від 02.05.2025 та Виписки з ЄДР юридичних осіб щодо ФГ «Доля Нова» №239334879636 від 11.08.2025 ОСОБА_1 був керівником ФГ «ДОЛЯ НОВА» до 06.08.2025, тоді як з 06.08.2025 керівником ФГ «ДОЛЯ НОВА» став ОСОБА_2 .
Тобто, станом на 20.08.2025 (дату надходження до місцевого суду позовної заяви) ОСОБА_1 , який підписав позовну заяву ФГ «Доля Нова», вже не був головою ФГ «Доля Нова» (Позивача).
Отже, колегією суддів встановлено, що станом на момент подання позовної заяви до суду (20.08.2025) ОСОБА_1 , який підписав позовну заяву від імені ФГ «Доля Нова», не мав належних повноважень діяти від імені позивача, оскільки на вказану дату вже не перебував на посаді керівника відповідної юридичної особи, що підтверджується вищеперерахованими витягами з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас суд першої інстанції наведених обставин не з'ясував, не перевірив повноважень особи, яка підписала позовну заяву, станом на момент її подання до суду, та не надав цим обставинам належної правової оцінки, у зв'язку з чим дійшов передчасних висновків про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Враховуючи те, що позовна заява містить підпис ОСОБА_1 , який станом на момент подання позовної заяви не мав жодного відношення до ФГ «Доля Нова», а відтак не був наділений повноваженнями діяти від імені цієї юридичної особи та підписувати процесуальні документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом не дотримано вимог пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги наведене та враховуючи наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів зазначає, що господарським судом першої інстанції було помилково розглянуто справу по суті та прийнято відповідне рішення, в той час як позов підлягав залишенню без розгляду, оскільки позовну заяву підписано особою, повноваження якої на це не підтверджено належними та допустимими доказами.
Згідно з п.2 ч.1 ст.226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що оскільки місцевим господарським судом під час розгляду даної справи та ухваленні оскаржуваного рішення не було дотримано норм процесуального права, рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2025 у справі №917/1620/25 підлягає скасуванню, позов Фермерського господарства "Доля Нова" - залишенню без розгляду, у зв'язку із чим апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.
Щодо клопотання Фермерського господарства «ДОЛЯ НОВА» про призначення експертизи та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдмінк» про оголошення перерви у судовому засіданні з метою формулювання додаткових питань експерту та визначення іншої експертної установи, апеляційний суд зазначає таке.
У своєму клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи Фермерське господарство «ДОЛЯ НОВА» вказує на сумніви у належності та допустимості доказів, поданих відповідачем. Зокрема, попри твердження про надання оригіналів документів, фактично до матеріалів справи були долучені електронні копії, що містять відмітки «З оригіналом згідно», засвідчені представником відповідача. На переконання позивача, така обставина свідчить про те, що подані документи є копіями з копій, а не сканованими відображеннями оригіналів, що суперечить вимогам процесуального закону та ставить під сумнів існування у відповідача первинних документів як таких .
Крім того, позивач заявляє про наявність ознак фальсифікації спірних документів, а саме: договору відступлення права вимоги (цесії) та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог. Зазначається, що підписи від імені голови фермерського господарства виконані не ним, а іншою особою, при цьому позивач заперечує факт підписання таких документів взагалі.
У зв'язку з наведеним позивач просить суд:
- призначити у справі № 917/1620/25 судову почеркознавчу експертизу документів;
- на вирішення експерта поставити наступні питання: «Чи виконано підпис від імені голови ФГ «Доля Нова» ОСОБА_1 у Договорі №1-ДНГ від 07.11.2021 та Угоді від 10.11.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою з наслідуванням підпису?»;
- вилучити оригінали Договору цесії №1-ДНГ від 07.11.2021 та Угоди від 10.11.2021 з матеріалів справи та передати їх експертній установі у спосіб, що унеможливлює зміну їх властивостей;
- попередити відповідача про наслідки, передбачені ст. 109 ГПК України: у разі ухилення від надання оригіналів або перешкоджання проведенню експертизи, суд може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена (тобто факт непідписання документів позивачем);
- проведення експертизи доручити Полтавському відділенню ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса».
Відповідач, у свою чергу, просив суд оголосити перерву у судовому засіданні від 13.04.2026 у зв'язку з тим, що представнику необхіден час для викладення інших питань експерту, а також визначення експертної установи.
Колегія суддів зазначає, що під час апеляційного перегляду встановлено, що судом першої інстанції не було досліджено та належним чином оцінено обставини щодо підписання позовної заяви особою, яка станом на момент її подання до суду не мала повноважень діяти від імені позивача. Вказане свідчить про порушення вимог пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України та є самостійною процесуальною підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про залишення позову без розгляду.
За таких обставин колегія суддів виходить із того, що заявлені сторонами клопотання стосуються дослідження доказів та встановлення обставин, які мають значення виключно для вирішення спору по суті, зокрема щодо автентичності підписів на документах, які покладені в основу правової позиції сторін.
Водночас у даному випадку наявність процесуальної перешкоди, що існувала на момент звернення до суду та унеможливлює розгляд справи по суті, виключає необхідність і доцільність вчинення судом будь-яких процесуальних дій, спрямованих на збирання, дослідження чи оцінку доказів, у тому числі шляхом призначення судової експертизи.
Таким чином, враховуючи, що встановлене порушення з боку суду першої інстанції є достатнім та самостійним для застосування наслідків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Фермерського господарства «ДОЛЯ НОВА» про призначення судової експертизи.
З огляду на похідний характер клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдмінк» про оголошення перерви з метою формулювання додаткових питань експерту та визначення експертної установи, таке клопотання також не підлягає задоволенню, оскільки його вирішення є безпосередньо пов'язаним із можливістю призначення експертизи, яка в даному випадку є недоцільною.
Окремо апеляційний суд зауважує, що доводи скаржника щодо неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи, зловживання позивачем процесуальними правами при неодноразовому поданні позовної заяви, недоведеності факту передачі грошових коштів за договорами поворотної фінансової допомоги, а також щодо припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, не підлягають дослідженню та наданню їм правової оцінки судом апеляційної інстанції.
Такий висновок зумовлений тим, що за результатами апеляційного перегляду встановлено наявність самостійної та достатньої процесуальної підстави для застосування наслідків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а саме підписання позовної заяви особою, яка не мала права її підписувати.
Наведені скаржником доводи стосуються обставин, які можуть мати значення виключно у разі вирішення спору по суті, натомість у даному випадку наявна процесуальна перешкода, що унеможливлює такий розгляд, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для їх аналізу та оцінки в межах цього апеляційного провадження.
Підсумовуючи, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції, не з'ясувавши належним чином обставини щодо повноважень особи, яка підписала позовну заяву, та не перевіривши їх на момент подання позову до суду, безпідставно прийняв таку заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив спір по суті, чим порушив вимоги пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість апеляційний суд, встановивши зазначене порушення як самостійну та достатню процесуальну підставу, дійшов висновку про скасування рішення місцевого господарського суду та залишення позовної заяви без розгляду, що, у свою чергу, виключає необхідність дослідження обставин справи по суті та надання оцінки доводам сторін щодо матеріально-правових вимог.
З огляду на наведене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдмінк" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2025 у справі №917/1620/25 - скасуванню з прийняттям нового рішення про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 269, п.4 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдмінк" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2025 у справі №917/1620/25 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов Фермерського господарства "Доля Нова" залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 23.04.2026.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян