24 квітня 2026 року Справа № 926/3936/25
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя:Рим Т. Я.,
судді:Манюк П. Т.,
Прядко О. В.,
розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи і проведення судового засідання
апеляційної скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Груп",
на рішенню:Господарського суду Чернівецької області від 20.01.2026 (повний текст рішення складено 12.02.2026, суддя Гушилик С. М.),
у справі:№ 926/3936/25,
за позовом:Комунального некомерційного підприємства "Вижницька міська лікарня" Вижницької міської ради (надалі - Лікарня або Позивач),
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" (надалі - ТОВ "Гарант Ойл Групп", Відповідач або Апелянт),
про:стягнення 79'710,00 гривень.
I. ПРОЦЕДУРИ
Історія розгляду справи
1. Комунальне некомерційне підприємство "Вижницька міська лікарня" Вижницької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" про стягнення 79'710,00 гривень.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами укладено Договір купівлі-продажу № 69 від 05.03.2024 (надалі - Договір купівлі-продажу від 05.03.2024), на підставі якого Відповідач передав Позивачу талони (скретч-картки) на отримання дизельного палива та бензину, а Позивач сплатив за них 487'640,00 гривень.
3. Позивач зазначає, що частину талонів було використано, однак у подальшому на автозаправних станціях йому відмовлено у відпуску пального за талонами Відповідача. У зв'язку з цим талони (скретч-картки) на суму 79'710,00 грн залишилися неотовареними, що свідчить про непоставку товару (пального) в цій частині.
4. Предметом позову є стягнення 79'710,00 гривень.
5. Підставою позову є порушення Відповідачем зобов'язання з передачі товару згідно з договором, а також відмова повернути сплачені за товар кошти.
6. Рішенням від 20.01.2026 місцевий суд задовольнив позовні вимоги. Своє рішення мотивував тим, що талон лише посвідчує право на отримання пального на АЗС, тоді як факт передачі товару підтверджується його фактичним відпуском. Оскільки матеріали справи не містять доказів отоварення талонів або повернення Позивачу коштів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
7. Заперечення Відповідача щодо бренду талонів, відсутності на них строку дії та невідповідності номіналу умовам договору суд відхилив, зазначивши, що вони не підтверджують факт поставки вже оплаченого товару.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
8. Не погодившись із указаним рішенням, ТОВ "Гарант Ойл Груп" подало апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.
9. Ухвалою від 16.02.2026 Західний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу без руху та встановив Апелянту строк для усунення недоліків. Апелянт усунув ці недоліки.
10. Згідно з приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
11. Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
12. Оскільки рішення господарського суду ухвалено у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (79'710,00 грн), а процесуальний закон не передбачає повідомлення учасників справи, апеляційний суд ухвалою від 03.03.2026 відкрив апеляційне провадження та призначив розгляд апеляційної скарги у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи і проведення судового засідання.
13. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 03.03.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (а. с. 174,175).
14. Отримавши від сторін пояснення щодо апеляційної скарги, суд вважає за можливе ухвалити цю постанову.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція Апелянта
15. Рішення місцевого суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
16. Суд першої інстанції не врахував, що товар за Договором купівлі-продажу від 05.03.2024 був поставлений в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.
17. Місцевий суд не надав оцінки факту оплати Позивачем видаткових накладних, який, свідчить про належне виконання зобов'язання з поставки. Крім того, обов'язок отримати товар покладався на Позивача, який мав здійснити його самовивіз у встановлені договором строки.
18. Упродовж дії договору до 31.12.2024 Позивач не заявляв про його дострокове розірвання у зв'язку з порушенням умов поставки, хоча така можливість була прямо передбачена договором. Це підтверджує відсутність претензій щодо належності виконання договору в період його дії.
19. Частина талонів, копії яких додані до позову, не відповідає умовам договору за номіналом, оскільки договором були передбачені талони номіналом 10, 15 і 20 літрів, тоді як Позивач посилається також на талони номіналом 30 літрів. Отже, позивач не довів, що спірні талони були отримані саме від Відповідача за Договором купівлі-продажу від 05.03.2024.
20. Суд не дослідив доводи та докази Відповідача про те, що талони, на які посилається Позивач, могли бути придбані в інших контрагентів (ТОВ "Інтекс Інвест" та ТОВ "Синергія Систем") за іншими договорами закупівлі.
21. Позивач не надав належних і допустимих доказів того, що йому було фактично відмовлено в отоваренні талонів або що талони були заблоковані саме з вини Відповідача. Самі лише посилання Позивача на неможливість заправки не можуть бути достатньою підставою для задоволення позову.
22. Суд не звернув на відсутність у матеріалах справи доказів скерування претензії, оскільки надана Позивачем поштова накладна без опису вкладення не підтверджує ані змісту відправлення, ані факту надіслання саме претензії на адресу Відповідача. Тому висновок місцевого суду про звернення Позивача з вимогою про повернення коштів є необґрунтованим.
23. Безпідставним є застосування судом до спірних правовідносин статей 670 та 693 Цивільного кодексу України, оскільки не доведено ні факту непередання товару, ні здійснення попередньої оплати. Натомість оплата проведена після підписання видаткових накладних, що підтверджує передачу товару та перехід права власності до Позивача відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України.
Відзив
24. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.01.2026 є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та на підставі повно і всебічно встановлених обставин справи.
25. Доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки Позивач належними та достатніми доказами підтвердив факт оплати товару та неможливість отоварення талонів, що свідчить про невиконання Відповідачем зобов'язань і надає підстави для застосування статей 670, 612 Цивільного кодексу України.
26. Натомість Відповідач не надав жодного доказу фактичного відпуску пального або можливості його отримання, а його доводи зводяться до переоцінки доказів, які вже були досліджені судом першої інстанції.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
27. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.р
28. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.01.2026 у цій справі оскаржується Відповідачем в повному обсязі.
29. Підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення Апелянт визначає пункти 1 та 4 частини 1 статті 277, частину 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України: нез'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.
Укладення договору
30. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
31. За результатами публічної закупівлі (UA-2024-02-24-012062-а) сторони уклали Договір купівлі-продажу від 05.03.2024 (а. с. 9-15), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується у 2024 році поставляти покупцю товар, а покупець - приймати та оплачувати даний товар згідно з умовами договору.
32. Згідно з пунктами 1.2 та 1.3 Договору купівлі-продажу від 05.03.2024 найменування товару: Дизельне паливо (Євро 5), талон, Бензин А-95 (Євро 5), талон за ДК 021:2015 - 09130000-9 “Нафта і дистиляти» зазначений в цьому договорі в кількості, асортименті та ціні відповідно до специфікації (додаток №1), що додається до договору про закупівлю товару і є його невід'ємною частиною. Товар поставляється окремими партіями відповідно до потреб покупця. Кожна партія товару поставляється за усною або письмовою заявкою покупця, протягом трьох календарних днів з дати отримання замовлення.
33. Пунктом 3.1 Договору купівлі-продажу від 05.03.2024 визначено, загальна сума цього договору становить 748'200,00 грн з ПДВ - 124'700,00 грн, і складається з вартості (ціни) окремих партій товару, що підлягають поставці за цим договором.
34. Оплату вартості товару покупець проводить протягом 30 календарних днів з моменту отримання накладної із зазначенням марки пального, ціни, кількості та вартості. Підставою для перерахування коштів за товар покупцем є видаткова накладна та даний договір (пункти 4.2 та 4.4 Договору купівлі-продажу від 05.03.2024).
35. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору купівлі-продажу від 05.03.2024 постачальник зобов'язується передавати, а покупець по мірі потреби приймати товар по даному договору в роздріб по талонах (скретч-картках номіналом 10 л, 15 л, 20 л). Поставка товару здійснюється з моменту погодження сторонами партії замовлення до 31.12.2024 року, окремими партіями, протягом не більше 3-х (трьох) календарних днів з моменту подання заявки покупцем, наданої усно або у письмовій формі або за допомогою факсимільного зв'язку в т. ч. електронною поштою.
36. Згідно з пунктом 5.4 Договору купівлі-продажу від 05.03.2024 передача (відпуск) товару по талонах (скретч-картках) проводиться на будь-якій АЗС зазначеній постачальником в переліку АЗС на території України - додаток 2 (Перелік АЗС), зокрема на території Чернівецької області Вижницького району в околицях міста Вижниця (до 10 кілометрів) згідно додатку 2 (Перелік АЗС).
37. Постачальник гарантує відпуск товару покупцеві на вказаних АЗС, згідно додатку 2 (Перелік АЗС). Товар, а саме талони (скретч-картки) приймаються по кількості та якості в момент прийому-передачі товару, що підтверджується видатковою накладною, та підписами уповноважених осіб з кожної сторони (пункт 5.5 Договору купівлі-продажу від 05.03.2024 ).
38. Покупець відповідно до пунктів 6.1.1, 6.1.2 Договору купівлі-продажу від 05.03.2024 зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за поставлений товар та приймати поставлений товар на умовах даного договору.
39. В свою чергу, постачальник зобов'язаний, згідно з пунктами 6.3.1, 6.3.2 Договору купівлі-продажу від 05.03.2024 забезпечити передачу товару у строки, встановлені цим договором та забезпечити передачу товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом II цього договору.
40. Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2024 року, в частині виконання зобов'язань - до повного і належно їх виконання (пункт 10.1 Договору купівлі-продажу від 05.03.2024).
41. Претензія залишилась без відповіді та задоволення.
42. Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини укладення Договору купівлі-продажу від 05.03.2024.
43. У межах цієї справи розглядається вимога Позивача про стягнення суми оплати за договором, що відповідає вартості товару, який фактично не був отриманий на підставі талонів, не використаних Позивачем до закінчення строку їх дії.
Виконання договору
44. Місцевий суд правильно встановив, обставини виконання сторонами Договору купівлі-продажу від 05.03.2024.
45. Зокрема, згідно з специфікацією від 05.03.2026 (додаток № 1 до Договору купівлі-продажу від 05.03.2024) (а. с. 16), Відповідач повинен був поставити Позивачу товар, а саме: дизельне паливо (Євро 5), талон - 9'000,00 л., ціна без ПДВ - 41,56 грн, ціна з ПДВ - 49,88 грн, сума з ПДВ - 448'920,00 грн, сума без ПДВ - 374'100,00 грн; бензин А-95 (Євро 5), талон - 6'000,00 л., ціна без ПДВ - 41,56 грн, ціна з ПДВ - 49,88 грн, сума з ПДВ - 299'280,00 грн, сума без ПДВ - 249'400,00 грн. Разом з ПДВ сума товару становить 748'200,00 гривень.
46. Крім того, сторони підписали додаток № 2 до Договору купівлі-продажу від 05.03.2026 (а. с. 17), яким визначено перелік АЗС, а саме: АЗС "ANP" у м. Вижниця, вул. Українська, 118.
47. Згідно з видатковою накладною № Рн240403/005 від 03.04.2024 (а. с. 18) ТОВ "Грант Ойл Групп" передало Лікарні "Бензин А-95 (євро 5), талон" в кількості 500,00 л та "Дизельне паливо (Євро 5), талон" в кількості 500,00 л на загальну суму 49'880,00 грн з ПДВ.
48. Лікарня оплатила ці талони платіжною інструкцією № 8620 від 05.04.2024 у повному обсязі (а. с. 19).
49. Додатковою угодою № 1 від 12.04.2024 (а. с. 23) сторони підтвердили виконання частини зобов'язання шляхом поставки та сплати товару на суму 49'880,00 грн (пункт 1 додаткової угоди).
50. Цією додатковою угодою сторони зменшили обсяг закупівлі товару: "Дизельне паливо (Євро 5), талон" в кількості 7'680,79 л, ціна без ПДВ - 46,00 грн, ціна з ПДВ - 55,20 грн, сума з ПДВ - 423'980,00 грн, ціна без ПДВ - 353'316,66 грн; "Бензин А-95 Євро 5), талон" в кількості 5'057,89 л, ціна без ПДВ - 45,20 грн, ціна з ПДВ - 54,24 грн, сума з ПДВ - 274'340,00 грн, сума без ПДВ - 228'616,67 грн. Загальний розмір з ПДВ становить 698'320,00 грн. При цьому, ціна договору не змінюється та становить 748'200,00 грн з ПДВ 124'700,00 грн (пункт 3).
51. В подальшому Відповідач передав Позивачу талони на суму 437'760,00 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними:
51.1. № Рн240422/006 від 22.04.2024 (2'000 л Бензину А-95 (Євро 5), талон та 1'000 л дизельного палива (Євро 5), талон) на суму 163'680,00 грн з ПДВ (а. с. 24).
51.2. № Рн240701/012 від 01.07.2024 (1'000 л Бензину А-95 (Євро 5), талон та 2'000 л дизельного палива (Євро 5), талон) на суму 163'680,00 грн з ПДВ (а. с. 26).
51.3. № Рн240905/007 від 05.09.2024 (2'000 л дизельного палива (Євро 5), талон) на суму 110'400,00 грн з ПДВ (а. с. 28).
52. Позивач оплатив цей товар у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями:
52.1. № 8730 від 25.04.2024 на суму 163'680,00 грн (а. с. 25).
52.2. № 9151 від 02.07.2024р. на суму 163'680,00 грн (а. с. 27).
52.3. № 9561 від 05.09.2024р. на суму 110'400,00 грн (а. с. 29).
53. Листом № 01-22/843 від 16.06.2025 (а. с. 42) Позивач звернувся до Відповідача з вимогою розблокувати талони, а у разі неможливості - здійснити їх обмін у такій кількості: бензин А-95 - 1'275 л, дизельне паливо - 480 л, або повернути сплачені кошти у сумі 79'710,00 гривень.
54. Лікарня зверталась до Відповідача з претензією № 01-22/1086 від 08.08.2025 (а. с. 38-40), в якій просила: 1) прийняти неотоварені талони на загальну суму 79'710,00 грн та повернути кошти на рахунок покупця; 2) обміняти неотоварені талони на талони іншого постачальника палива; 3) поставити недоотриманий товар. До претензії долучено копії скетч-карток бренду "Авіас" номіналом 15 л, 10 л, 20 л та 30 л (а. с. 30-36).
55. Для підтвердження скерування цієї претензії Відповідачу Позивач надав поштову накладну № 0312400124185 (а. с. 41), з якої вбачається отримання поштового відправлення 25.08.2025.
56. Стаття 662 Цивільного кодексу України визначає, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
57. Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
58. Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
59. У цій справі товаром, що постачався за Договором купівлі-продажу від 05.03.2024, є бензин А-95 та дизельне пальне Євро 5, відпуск якого здійснюється на визначеній АЗС та на підставі пред'явлених замовником талонів, які надаються постачальником за видатковою накладною (див. пункти 32, 35, 36 цієї постанови).
60. Досліджуючи спірне у цій справі питання щодо належного виконання Відповідачем зобов'язань, зокрема шляхом передачі талонів замість фактичної поставки пального, колегія суддів зазначає таке.
61. Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).
62. Згідно з пунктом 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
63. Отже, талон є лише документом, що посвідчує право на отримання на АЗС пального відповідної марки та в певному обсязі, але сам по собі не підтверджує факту передання товару, який є предметом договору. Більше того, в самому тексті договору сторонами не узгоджувалися умови передання талонів, а також пов'язаних з цим правовідносин, посилання на отримання палива за талонами з'являється лише в специфікації, а також у видаткових накладних.
64. У зв'язку з цим безпідставним є твердження Апелянта, що підписані сторонами видаткові накладні, а також проведені оплати, підтверджують факт виконання Відповідачем зобов'язань з поставки пального (див. пункти 16, 17 та 23 цієї постанови).
65. З огляду на це колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що Відповідач не виконав зобов'язання з поставки Позивачу товару на суму 79'710,00 гривень.
66. Колегія суддів не погоджується з доводами Відповідача про те, що відсутність доказів відмови в отоваренні талонів є підставою для відмови у позові в цій справі (пункт 21 цієї постанови), враховуючи такі доводи.
67. Питання щодо торгівлі пальним, у тому числі відпуску пального з використанням талонів, регламентується Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, якою затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (надалі - Правила). Правила передбачають, що торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів.
68. Згідно з пунктом 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
69. Отже, на суб'єктів господарювання, що займаються торгівлею пальним, покладено обов'язок щодо належного обліку розрахункових документів, що підтверджують проведення операцій (зокрема, фіскальних чеків).
70. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ "Гарант Ойл Груп" було відпущено Позивачу пальне на повну суму оплачених ним талонів.
71. Важливим є те, що Позивач долучив до матеріалів справи копії талонів, які залишилися неотовареними, а їх оригінали були оглянуті місцевим судом у судовому засіданні. Наявність у Позивача оригіналів талонів свідчить про те, що вони не були використані, а відповідний обсяг пального не отримано.
72. Сам по собі факт незвернення Позивача з вимогою про дострокове розірвання договору не свідчить про належне виконання Відповідачем своїх зобов'язань. Розірвання договору є правом, а не обов'язком сторони, і його нереалізація не може тлумачитися як підтвердження відсутності порушень.
73. Крім того, характер спірних правовідносин свідчить, що порушення могло проявитися до закінчення дії договору, коли Позивач об'єктивно зіткнувся з неможливістю отоварення талонів. Відтак відсутність заяв про розірвання договору під час його дії не спростовує факту неналежного виконання зобов'язань постачальником. Тому доводи Апелянта, зазначені у пункті 18 цієї постанови, є безпідставними.
74. Колегія суддів бере до уваги загальновідомі обставини, пов'язані з припиненням наприкінці 2024 року діяльності мереж автозаправних станцій на території України у зв'язку з наявністю значних боргових зобов'язань, які відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування. Можливість отримання пального за талонами безпосередньо залежить від функціонування визначених постачальником автозаправних станцій, через які здійснюється його відпуск. Тому у сукупності з матеріалами справи наведені обставини додатково свідчать про те, що Позивач не мав можливості отоварити талони.
75. Колегія суддів відхиляє аргументи Відповідача, зазначені у пунктах 19 та 20 цієї постанови, адже надані Позивачем копії талонів номіналом 30 літрів за візуальними ознаками є ідентичними тим талонам номіналом 10, 15 та 20 літрів, які передавалися Відповідачем за видатковими накладними. Відмінність виключно у номіналі не свідчить про інше походження таких талонів.
76. Долучені до справи договори, укладені Лікарнею з іншими контрагентами, не містять положення щодо талонів номіналом 30 літрів.
77. Саме Відповідач відповідає за передачу товару у повному обсязі. Оскільки талони видавав саме він, у нього повинна бути інформація про те, які саме талони були передані: їх номери, номінал, кількість і вартість. Це дозволило б чітко встановити, чи належать подані Позивачем талони до поставки за цим договором. Крім того, Відповідач не був позбавлений можливості надати належні підтвердження від ТОВ "Інтекс Інвест" та ТОВ "Синергія Систем" щодо передачі ними талонів відповідного номіналу.
78. Однак таких доказів Відповідач не надав. Тому його твердження про те, що талони номіналом 30 літрів могли бути отримані від інших постачальників, ґрунтуються на припущеннях.
79. Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
80. Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування вірогідності доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
81. Верховний Суд у пункті 27 постанови від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17 зазначив, що при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
82. З огляду на викладене та враховуючи стандарт вірогідності доказів, передбачений статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу від 05.03.2024 та не забезпечив фактичну поставку пального.
Щодо повернення коштів
83. За приписами частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
84. Верховний Суд у постановах від 30.01.2025 у справі № 910/18530/23 та від 11.02.2025 у справі № 914/1314/24 зазначив:
«Правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням.
Попередня оплата товару здійснюється на виконання умов договору до передання товару продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачена повна вартість товару або її частина, однак у разі нездійснення поставки, правова природа сплаченої суми не змінюється і покупець має право на її повернення.
Умовою застосування частини другої статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Для задоволення вимог покупця щодо повернення суми попередньої оплати суд повинен установити факт прострочення продавця щодо передачі товару, факт належного виконання покупцем своїх обов'язків за договором, а звідси - і право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати».
85. Отже, оскільки Відповідач не передав Позивачу оплачений товар у визначений договором спосіб та строк, у Позивача виникло право вимагати повернення сплачених коштів.
86. При цьому відсутність доказів надіслання претензії не впливає на наявність у Позивача права на звернення з відповідними вимогами, оскільки таке право може бути реалізоване шляхом подання позову до суду.
87. Відтак висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильними та обґрунтованими, а колегія суддів відхиляє аргументи Відповідача, зазначені у пункті 23 цієї постанови.
88. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
89. Апелянт не спростував висновки суду першої інстанції, не довів неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.01.2026 у справі № 926/3936/25 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому його належить залишити без змін.
Розподіл витрат на оплату судового збору
90. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
91. Оскільки апеляційний суд залишає рішення місцевого суду без змін, витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Груп" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.01.2026 у справі № 926/3936/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддяРим Т. Я.
СуддіМанюк П. Т.
Прядко О. В.