79010, м. Львів, вул.Личаківська, 81
23 квітня 2026 року Справа № 926/3871/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Манюка П.Т., суддів Рима Т.Я., Прядко О.В. розглянув матеріали
апеляційної скарги: Цуманської селищної ради,
на рішення:Господарського суду Чернівецької області від 21.01.2026 (суддя Ніколаєв М.І., повний текст рішення складено 28.01.2026),
у справі:№ 926/3871/25,
за позовом:Цуманської селищної ради, Волинська область смт. Цумань,
до відповідача:Фізичної особи - підприємця Попідохи Віти Василівни, Чернівецька область с. Великий Кучурів,
про:стягнення 52 313, 63 грн
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
Цуманська селищна рада (надалі позивач, замовник) звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Попідохи Віти Василівни (надалі відповідач, підрядник) про стягнення завищеної вартості робіт у розмірі 52 313, 63 грн за договором підряду від 21.08.2019 № 363 (надалі договір).
В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач сплатив відповідачу завищену вартість виконаних підрядних робіт, оскільки в акти форми КБ-2в за лютий та березень 2021 року відповідач до розрахунків загальновиробничих витрат безпідставно включив кошти на покриття витрат І та ІІІ блоків (заробітна плата та решта статей загальновиробничих витрат) на загальну суму 52 313, 63 грн.
Позивач вважає, що відповідач повинен був застосовувати п. 5.13, п. 5.15 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова № 281), де в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) враховуються загальновиробничі витрати виходячи зі структури витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період, проте в супереч такому, відповідачем не надано обґрунтування розрахунків показників таких витрат у кошторисі.
Господарський суд Чернівецької області рішенням від 21.01.2026 у справі № 926/3871/25 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
Позивач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, оскаржив його в апеляційному порядку.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач вказує, що суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно не дослідив докази, які ним було надано разом із позовною заявою в обґрунтування помилкового включення відповідачем в розрахунки загальновиробничих витрат до договірних цін коштів на покриття витрат І та ІІІ блоків, окрім цього не залучив до справи Західний офіс Державної аудиторської служби України.
Позивач вважає, що відповідачем не надано розрахунків показників для визначення розміру коштів І та ІІІ блоків загальновиробничих витрат, на підставі яких включено в договірні ціни суми заробітної плати працівників у загальновиробничих витратах та кошти на покриття решти статей та надання підтверджуючих документів.
З огляду на вказані обставини, позивач просить суд скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач вказує, що позивач не долучив жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували необґрунтованість включення в розрахунки загальновиробничих витрат до договірних цін на покриття витрат І та ІІІ блоків коштів заробітної плати.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2026 справу № 926/3871/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Манюка П.Т., суддів Рима Т.Я., Прядко О.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2026 апеляційну скаргу Цуманської селищної ради залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Цуманської селищної ради на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.01.2026 у справі № 926/3871/25, вирішено здійснити розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження без виклику представників сторін в судове засідання та витребувано матеріали справи у Господарського суду Чернівецької області.
02.04.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Судом встановлено, що 21.08.2019 року між позивачем (замовником) та відповідачем (підрядником) було укладено договір на виконання ремонтних робіт № 363. Відповідно до пункту 1.1. договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту майданчика та під'їзду біля закладу загальної середньої освіти I-III ст. смт. Цумань Цуманської селищної ради Волинської області.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що об'єм, характер та вартість робіт, передбачених в п. 1.1 цього договору, визначається на підставі проєктно-кошторисної документації, погодженої сторонами, яка є невід'ємною частиною цього договору та підставою для проведення взаємних розрахунків.
Роботи проводяться з матеріалів підрядника. Види робіт та матеріали, не передбачені завданням, необхідність в яких з'ясувалась в процесі виконання договору, оформлюється додатковою угодою сторін в письмовій формі, зміни та доповнення вносяться до проєктно-кошторисної документації (пункт 1.3 договору).
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
Відповідно до розділу 3 договору, вартість всіх доручених підряднику робіт, за цим договором визначається згідно проектно-кошторисної документації та складає один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень.
Договірна ціна робіт є твердою і не підлягає зміні протягом усього терміну дії договору (пункт 3.2 договору).
Пунктом 3.4 договору передбачено, що розрахунки з підрядником за виконані роботи проводяться на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та форми КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін з урахуванням авансових сум.
Остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює після завершення робіт на об'єкті, підписанням акту форми КБ-2в та форми КБ-3 з врахуванням попередньо оплачених платежів (пункт 3.5 договору).
Після підписання даного договору, замовник до закінчення строку дії договору щомісячно на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 замовник перераховує на поточний рахунок підрядника грошові кошти в сумі, яка дорівнює вартості робіт, виконаних за звітний місяць та визначених в акті за формою КБ-2в та довідці за формою КБ-3 за мінусом суми попередньої оплати (пункт 3.7.1 договору).
Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
У статті 853 ЦК України закріплено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання їх уповноваженими представниками актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які є невід'ємною частиною даного договору (пункт 4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору передбачено, що акт приймання виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт за формами визначеними в п. 4.1 статті 4 даного договору складаються щомісячно підрядником та передаються на розгляд та підписання замовнику не пізніше 5 числа наступного за звітний місяць у 2-х примірниках кожний, підписані зі сторони підрядника.
Протягом трьох робочих днів з моменту отримання від підрядника, замовник зобов'язується розглянути та у випадку відсутності зауважень та заперечень до якості та обсягів виконаних робіт, підписати акт приймання виконаних робіт, довідку про вартість виконаних робіт і повернути один примірник кожного з підписаних документів підряднику (пункт 4.3 договору).
Відповідно до пункту 4.5 договору, роботи вважаються виконаними підрядником та передані замовником в повному обсязі з моменту підписання уповноваженими представниками сторін остаточного акту виконаних робіт (ф. КБ-2-в) та довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) за останній місяць.
Відповідно до підписаного сторонами локального кошторису на будівельні роботи № 1-1-1 по капітальному ремонту майданчика та під'їзду біля закладу загальної середньої освіти I-III ст. смт. Цумань Цуманської селищної ради Волинської області, складеного в поточних цінах станом на 22.07.2019 загальна вартість робіт по кошторису склала 1 199 997, 00 грн.
У подальшому, як було встановлено судом першої інстанції, 21.08.2019 сторонами підписано зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва по капітальному ремонту майданчика та під'їзду біля закладу загальної середньої освіти I-III ст. смт. Цумань Цуманської селищної ради Волинської області на 1 498 218 грн.
29.12.2020 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 363 від 21.08.2019, якою продовжили термін дії договору до 31.12.2021, виклали додаток № 2 до договору № 363 в новій редакції, згідно з яким план фінансування на 2021 рік складає 932 978, 00 грн.
Згідно з наявною в матеріалах справи договірною ціною на капітальний ремонт майданчика та під'їзду біля закладу загальної середньої освіти I-III ст. смт. Цумань Цуманської селищної ради Волинської області складеної в поточних цінах станом на 01.02.2021 договірна ціна становить 484, 980 тис. грн, у т.ч. загальновиробничих витрат 16, 211 тис. грн.
На підставі підписаного сторонами локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 по капітальному ремонту майданчика та під'їзду біля закладу загальної середньої освіти I-III ст. смт. Цумань Цуманської селищної ради Волинської області станом на 01.02.2021 кошторисна вартість робіт становить 455, 033 тис. грн, у т.ч. загальновиробничих витрат 16 211 грн.
Згідно з наданим відповідачем розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1, до загальновиробничих витрат включені витрати І блоку (заробітна плата) в сумі 3 739 грн та витрати ІІІ блоку (кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат) в сумі 1 705 грн.
24.02.2021 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору № 363 від 21.08.2019 якою продовжили термін дії договору до 31.12.2021 та виклали додаток № 2 до договору № 363 в новій редакції, згідно з яким план фінансування на 2021 рік складає 932 978, 00 грн.
Згідно з наданим відповідачем розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1, до загальновиробничих витрат включені витрати І блоку (заробітна плата) в сумі 5 184 грн та витрати ІІІ блоку (кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат) в сумі 2 465 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2021 року форми КБ-2в від 24.02.2021 підписано сторонами без зауважень, підрядних робіт виконано на загальну суму 484 980, 00 грн, у т.ч. загальновиробничих витрат - 16 211 грн. Також без зауважень підписано сторонами акт приймання виконаних робіт № 3 форми КБ-2в за березень 2021 року від 25.03.2025, де вартість виконаних підрядних робіт склала 447 998, 00 грн, у т.ч. загальновиробничих витрат - 21 141 грн.
Отже, як встановлено місцевим господарським судом, всі роботи передбачені договором підрядником були виконані своєчасно та в повному обсязі, а позивач не мав жодних зауважень чи претензій щодо обсягу, якості чи вартості виконаних робіт.
Наведене підтверджується відповідними документами, а саме довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, які підписані позивачем без жодних зауважень та на підставі яких було проведено повну оплату.
Тобто, підписавши вказані документи, позивач погодився із кількістю, обсягом, вартістю та найменуванням виконаних підрядником робіт. Зважаючи на це, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що зобов'язання за відповідними договорами виконані сторонами повністю.
Апеляційний суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що до матеріалів справи позивачем не долучено належного розрахунку заподіяних йому збитків у розмірі 52 313, 63 грн.
Окрім цього, позивач посилається на п. 5.13, п. 5.15 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, проте договір № 363 не є договором укладеним за результатами конкурсних торгів чи договором про закупівлю в розумінні положень Закону України «Про публічні закупівлі», адже він був укладений між сторонами без використання процедур закупівлі або спрощеної закупівлі.
Апеляційний суд також звертає увагу, що договірна ціна за договором № 363 була складена до набрання чинності вищевказаною Настановою № 281, отже суд першої інстанції вірно відхилив вказані доводи позивача та не застосував положення Настанови № 281.
Колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами обов'язок відповідача надавати розрахунки показників для визначення розміру коштів І та ІІІ блоків загальновиробничих витрат, на підставі яких в договірні ціни суми заробітної плати працівників включено у загальновиробничі витрати та кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат та надання підтвердних документів.
Позивачем не доведено факту, що відповідач безпідставно включив до розрахунків загальновиробничих витрат кошти I блоку “Заробітна плата в загальновиробничих витратах» та III блоку “Решта статей загальновиробничих витрат» в загальній сумі 52 313, 63 грн.
Щодо незалучення судом першої інстанції Західного офісу Державної аудиторської служби України в якості третьої особи, колегія суддів відхиляє такий аргумент, оскільки позивач у позовній заяві не зазначав про те, що саме на підставі ревізії Державної аудиторської служби він звернувся з цим позовом до суду, окрім цього, позивач не вказав як рішення у цій справі може вплинути на права та обов'язки Західного офісу Державної аудиторської служби України.
За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимога або заперечень. Відповідно до частини третьої статті 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з частиною першою статті 76 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Відтак, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.01.2026 у цій справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, відтак підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Судові витрати.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладається на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
постановив:
1. Апеляційну скаргу Цуманської селищної ради від 10.02.2026 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.01.2026 у справі № 926/3871/25 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її підписання.
4. Порядок оскарження постанови в касаційному порядку до Верховного Суду визначений ст. ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя Манюк П.Т.
Суддя Прядко О.В.
Суддя Рим Т.Я.