Справа №127/13451/26
Провадження №1-кс/127/5205/26
22 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 , про застосування, в межах кримінального провадження №12026020010000416 від 09.04.2026, запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Вінниця, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12026020010000416 від 09.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи неодноразово судима за злочини проти власності, на шлях виправлення не стала та вчинила новий корисливий злочин, в період умовно - дострокового звільнення, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , будучи обізнана у тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 12.01.2026 № 40/2026 з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року, строком на 90 діб, 09.04.2026, приблизно о 12.00 год. перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , своєї матері ОСОБА_7 , що знаходиться по АДРЕСА_3 , помітила попередньо залишений останньою, на тумбі у кімнаті, планшет торгової марки «SAMSUNG» серії «GALAXY TAB A9 (SM-X110)» з об'ємом пам'яті 8/128 Гб, чорного кольору, із серійним номером R8YX708EQHD. У цей час в ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на таємне заволодіння чужим майном.
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи права на власність потерпілої, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, поза волею власника майна, з корисливих мотивів, повторно, розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільно небезпечних наслідків, таємно, переконавшись, що за її діями не спостерігають сторонні особи, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу, взяла планшет торгової марки «SAMSUNG» серії «GALAXY TAB A9 (SM-X110)» з об'ємом пам'яті 8/128 Гб, чорного кольору, із серійним номером R8YX708EQHD, вартість якого згідно висновку експерта станом на момент вчинення злочину складала 4 030 грн.
Заволодівши чужим майном ОСОБА_4 залишила квартиру та зникла з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинила ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 4 030 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
20 квітня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Вінниця, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судиму, 06.02.2020 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, 70 ч.1 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання із іспитовим строком на 3 роки, 27.01.2021 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, 29.08.2024 звільнена умовно достроково, невідбутий строк: 1 рік 9 місяців 14 днів - повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Разом з тим слідчий у клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, протоколом огляду місця події, протоколами оглядів, допитами свідків, протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками, висновком судової товарознавчої експертизи, повідомленням про підозру, та іншими матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Крім того слідчий в клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 не працює, немає постійного джерела прибутку, стійких соціальних зв'язків, підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до восьми років, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваної, та наміри вчиняти злочини в майбутньому, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 будучи неодноразово судима за злочини проти власності повторно вчинила крадіжку чужого майна. Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи на УДЗ, маючи не відбуте покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 9 місяців, не бажаючи стати на шлях виправлення вчинила кримінальне правопорушення проти власності повторно.
Разом з тим, слідчий зазначає, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, маючи їх анкетні дані, отримані з наданими їй матеріалами кримінального провадження, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
За таких обставин та беручи до уваги, що вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам, слідчий за погодженням з прокурором просив суд, застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з правом внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор ОСОБА_3 , клопотання підтримала та вказала, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому просила застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Крім того, звертала увагу суду на обставину того, що підозрювана вчинила кримінальне правопорушення під час умовно дострокового звільнення.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні, просила суд застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника. На запитання суду повідомила, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає, раніше судима, офіційно не працює, будь-яких доходів не має, вчинила кримінальне правопорушення під час умовно дострокового звільнення.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В силу ст. 178 КПК України вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
У відповідності з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 інкримінується скоєння тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, крім того ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає, раніше судима, офіційно не працює, будь-яких доходів не має, вчинила кримінальне правопорушення під час умовно дострокового звільнення.
Оцінивши в сукупності вищевказані характеризуючі особу підозрюваного обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що у підозрюваної відсутні міцні соціальні зв'язки та достатні стримуючі фактори.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити наступне.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Так, прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрювана ОСОБА_4 може намагатись переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати у кримінальному провадженні на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд погоджується з доводами прокурора про те, що усвідомивши невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі на можливий тривалий строк такого позбавлення, ОСОБА_4 при застосуванні менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може переховуватись від слідчого, прокурора та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання суду сама по собі суворість покарання за інкримінований злочин може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні обумовлена тим, що відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.
Тому при вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, у тому числі домашній арешт, про застосування якого просила сторона захисту, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов'язків.
На думку слідчого судді більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи питання можливості визначення підозрюваній застави та її розмір слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.
Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваній особі злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші, наведені вище обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, вказаних у ст. 194 КПК України, у зв'язку із чим, вважає за необхідне визначити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560,00 грн., як обґрунтовану та достатню для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
На переконання судді саме такий розмір застави, що встановлюється судом в межах визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатний запобігти відповідним ризикам, та забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, слідчий суддя переконаний в доцільності задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 червня 2026 року включно.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 20 червня 2026 року включно.
Одночасно визначити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в сумі 66 560,00 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- утриматися від спілкування із особами, які являються свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Якщо ОСОБА_4 , не виконає покладені на неї обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрювану ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Затримати підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.
Організацію затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та складання протоколу затримання покласти на слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: