Провадження № 33/803/1304/26 Справа № 207/8409/25 Суддя у 1-й інстанції - Скиба С. А. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
22 квітня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Курпіля Андрія Миколайовича, який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову Південного районного суду міста Кам'янського від 12 березня 2026 року стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю:
захисника Курпіля А. М.
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Південного районного суду міста Кам'янського від 12 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850,00 гривень та судовий збір на користь держави у сумі 665,60 гривень.
Згідно з постановою суду, 23 грудня 2025 року о 19-10 годині ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Подільська при виїзді на нерегульоване перехрестя по вулиці Січеславський Шлях у м. Кам'янське, в порушення вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, не надав перевагу в русі автомобілю «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі та скоїв зіткнення з ним, та по інерції скоїв зіткнення з автомобілем «Zeekr 7X», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку по головній дорозі, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальну шкоди.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що визнаючи ОСОБА_1 винним у вказаному ДТП, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що ОСОБА_3 , який не є водієм у визначенні Правил дорожнього руху, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, рухався зі швидкістю, що перевищувала дозволену в населеному пункті та за 50 м побачив перешкоду на шляху свого слідування, але фактично не вжив заходів для уникнення зіткнення.
Захисник вважає пояснення учасників ДТП суперечливими та неузгодженими стосовно обставин та механізму виникнення ДТП, у зв'язку з чим він звернувся до суду з клопотанням про призначення інженерно-транспортної експертизи, проте судом першої інстанції усно без обґрунтування мотивів відмовлено у її задоволенні.
Вважає, висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, викладені у постанові суду, безпідставними та необґрунтованими, оскільки останнім вжито усіх можливих в даній дорожній обстановці дій, спрямованих на уникнення ДТП, яке сталося з вини ОСОБА_3 .
Позиції учасників апеляційного процесу.
В судовому засіданні захисник Курпіль А. М. та Пугач С. М. підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити. Також захисник підтримав клопотання про призначення інженерно-транспортної експертизи.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги захисника та просили залишити її без задоволення, а постанову суду без змін.
Потерпілий ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.
Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. (ч. 6 ст. 294 КУпАП)
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Перевіривши постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та докази, які суд поклав в основу рішення, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим з огляду на таке.
Так, відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, дослідженими в суді першої інстанції та перевіреними апеляційним судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №947257 від 23.12.2025, який за змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; схемою ДТП, із зазначенням місця, часу, учасників події та її наслідків, в тому числі з зазначенням пошкоджень; фототаблицями з місця ДТП; рапортом інспектора поліції.
Разом з цим, учасниками ДТП надано письмові пояснення під час складання протоколу на місці події та безпосередньо у судовому засіданні, а саме потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 23 грудня 2025 року приблизно о 19-00 годині керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , по вулиці Січеславський шлях у напрямку з м. Дніпро до м. Кам'янське. Приблизно за 50 метрів побачив автомобіль «Mitsubishi Outlander», який виїжджав з другорядної дороги та здійснював поворот ліворуч на головну дорогу. Намагався уникнути зіткнення, а саме намагався виїхати на узбіччя, однак автомобіль «Mitsubishi Outlander» перекрив йому рух, у результаті чого відбулося зіткнення.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 23.12.2025 о 19-10 годині їхала на своєму автомобілі «Zeekr 7X», державний номерний знак НОМЕР_4 , по вулиці Січеславський шлях в бік виїзду з міста та перед перехрестям з вул. Подільна в її автомобіль в'їхав автомобіль «Mitsubishi Outlander», д. н. з. НОМЕР_1 .
З письмових пояснень самого ОСОБА_1 , які він надав на місці одразу після ДТП, слідує, що останній визнавав факт того, що 23 грудня 2025 року рухався на своєму автомобілі «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з вулиці Подільна до нерегульованого перехрестя на головну дорогу. З головної дороги інший автомобіль, з покажчиком повороту на другорядну дорогу, подав сигнал, що він пропускає ОСОБА_1 на головну дорогу. ОСОБА_1 вказав, що, виїжджаючи на головну дорогу, автомобіля «ВАЗ 21063», видно не було через автомобіль, який його пропустив, після чого був здійснений удар в праву сторону, нбез використання гальмування, тим самим його розвернуло в ліву сторону, через що він зачепив інший автомобіль.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 також підтвердив, що при виїзді на нерегульоване перехрестя, намагався здійснити маневр, виїхати на головну дорогу, здійснюючи поворот ліворуч, перетнув одну полосу руху головної дороги та з правої сторони стояв автомобіль із увімкненим покажчиком повороту на другорядну дорогу, водій якого подав сигнал, що можна розпочинати рух. Переконавшись, що з правої сторони автомобілі відсутні та перешкод для руху немає, виїхав на смугу руху. На момент виїзду на головну дорогу не бачив автомобіль «ВАЗ 21063», який рухався з правої сторони. Вважає, що водій автомобіля «ВАЗ 21063» рухався з великою швидкістю, не помітив автомобіль та здійснив зіткнення.
ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні ДТП не визнав, вважає, що саме дії ОСОБА_3 призвели до дорожньо-транспортної пригоди, оскільки останній не має права керування транспортними засобами та в розуміння ПДР не є водієм, крім того, вважає, що ОСОБА_3 під час керування автомобілем «ВАЗ 21063» не здійснив гальмування, що могло посприяти уникненню ДТП.
Згідно з п. 16.11 ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Всупереч твердженням захисника в апеляційній скарзі, всі обставини ДТП судом першої інстанції встановлені належним чином, а доказам надана належна правова оцінка.
Як слідує з матеріалів справи дорога по якій рухався водій ОСОБА_1 по вулиці Подільська відносно дороги по вулиці Січеславський шлях є другорядною, що підтверджується схемою місця ДТП та не заперечується й самими учасниками дорожньої події.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Разом з цим, на схемі з місця ДТП зображено, що перед виїздом з вулиці Подільська на вул. Січеславський шлях розміщено дорожній знак «Дати дорогу», який відповідно до пункту 2.2 розділу Знаки пріоритету ПДР встановлює, що водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Таким чином, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з вулиці Подільська на нерегульоване перехрестя по вул. Січеславський шлях, мав надати дорогу автомобілю «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі, що не зробив та тим самим порушив вимоги п. 16.11 ПДР України, що в даному випадку стало складовою причини настання ДТП.
Той факт, що ОСОБА_1 здійснював маневр і змінював напрямок руху підтверджується поясненнями водіїв-учасників ДТП, а також слідами аварійно-механічної взаємодії транспортних засобів та місцем розташування транспортних засобів після їх зіткнення.
Зіткнення відбулося переднім правим крилом автомобіля «Mitsubishi Outlander» та лівою стороною автомобілю «ВАЗ 21063», який після зіткнення перевернувся на дах, далі автомобіль «Mitsubishi Outlander» правим переднім крилом по інерції скоїв зіткнення з автомобілем «Zeekr 7X» в ліву частину автомобіля, а саме ліві передні та задні крила, ліві передні та задні двері.
Апеляційний суд, надаючи оцінку поясненням водіїв, виходить саме із об'єктивних даних даного ДТП, а саме слідами аварійно-механічної взаємодії транспортних засобів та місцем розташування транспортних засобів після їх зіткнення і ці відомості не залежать від суб'єктивних пояснень водіїв.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не порушував правил проїзду нерегульованого перехрестя і не бачив автомобіль «ВАЗ 21063» під керуванням водія ОСОБА_3 були предметом розгляду в суді першої інстанції, які належним чином перевірені та мотивовано спростовані в постанові суду і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції
Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку про законність та обґрунтованість твердження суду першої інстанції про порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.11 ПДР та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Разом з цим, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що надання іншими учасниками дорожнього руху сигналів або жестів не звільняє водія, який виїжджає з другорядної дороги на головну, від обов'язку надати перевагу транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Стосовно клопотання захисника про призначення експертизи, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Судова експертиза призначається в разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування чи необхідно провести обчислення. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, сумнівними, неясними або неповними, суд може оцінити їх, із призначенням відповідної (додаткової чи повторної) судової експертизи, або може відхилити висновок експерта повністю (або в частині), навівши детальне та належним чином обґрунтоване таке неврахування.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим рішення суду про відмову в задоволенні клопотання захисника про призначення автотехнічної експертизи, так як подія та механізм даної ДТП не є складним, не потребує спеціальних технічних знань та проведення математичних розрахунків для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції також відмовляє в задоволенні клопотання захисника про призначення експертизи.
Крім того, апеляційний суд не погоджується з доводами захисника про неузгодженість та суперечливість пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди, оскільки пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди є узгодженими між собою, істотних суперечностей щодо обставин події не містять. Зокрема, відомості про напрямок руху транспортних засобів, механізм утворення пошкоджень транспортних засобів, їх розташування під час руху та характер зіткнення є послідовними та кореспондуються між собою.
Наявні у матеріалах справи докази є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх сукупність і узгодженість, є достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Будь-яких невідповідностей вимогам КУпАП під час оформлення зазначених вище матеріалів, які б могли вплинути на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та наявності в його діях складу правопорушень, під час апеляційного перегляду не встановлено.
Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах та відповідно про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу захисника Курпіля Андрія Миколайовича залишити без задоволення.
Постанову Південного районного суду міста Кам'янського від 12 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун