Справа № 136/646/26
Провадження №11-сс/801/375/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції:
Доповідач: ОСОБА_1
21 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 08.04.2026,
якою відмовлено у задоволенні клопотання дізнавача СД ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025060000023 від 06.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,-
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені слідчим суддею обставини
До Липовецького районного суду Вінницької області надійшло клопотання дізнавача СД ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про арешт майна, яке погоджене начальником Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_5 .
Вищевказане клопотання мотивоване тим, що ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025060000023 від 06.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. 07.04.2026 вилучене майно було визнане речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Дізнавач в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених у ньому, просив його задовольнити. Вказав, що в ході дізнання встановлено самовільне зайняття земельної ділянки, щодо якої надані документи.
Ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 08.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання дізнавача СД ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025060000023 від 06.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Постановлене рішення мотивовано тим, що стороною обвинувачення не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Зокрема, ні відомості Єдиного реєстру досудового розслідування, ні інші додані до клопотання матеріали не містять даних щодо завданої шкоди, а тому дізнавачем не доведено вимоги п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, відповідно до яких існувала би обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Зі змісту клопотання про арешт майна слідує, що розмір будь-якої шкоди, в тому числі достатній для утворення складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, не встановлений.
Таким чином, дізнавачем не надано доказів на існування обов'язкової ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,- спричинення значної шкоди.
З наданого витягу з Державного земельного кадастру про самовільно захоплену земельну ділянку - а.п. 30, вбачається, що її вартість значно менша ніж розмір шкоди, заподіяння якої може становити склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Відтак, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні. Окрім того, застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження будуть порушені права власника та правомірних користувачів майна на мирне володіння майном.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з рішенням слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні - начальник Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 08.04.2026 скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання дізнавача ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 та накласти арешт з правом користування, без права відчуження та здійснення реєстраційних дій на: трактор колісний марки «JOHN DEERE 6135B» 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаний розкидачем добрива марки «BOGBALLE Trail 107» 2018 року, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ППА «Вікторія», ЄДРПОУ 30088241, директор ОСОБА_8 ; трактор марки «Fendt», д.н.з. НОМЕР_3 , із дисковою бороною «TERRADISC 6001» червоного кольору, який зник з місця події, власником якого відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 є ППА «Вікторія», ЄДРПОУ 30088241, директор ОСОБА_8 . А також накласти арешт на зразок речовини білого кольору з розкидача добрива та зразки земельної ділянки з речовиною білого кольору.
В обґрунтування своїх доводів прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та не вмотивованою.
В ухвалі слідчим суддею жодним чином не спростовано зазначені у клопотанні дізнавача доводи про необхідність такого арешту.
Слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна не враховано наявність суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Натомість, безпідставно зазначено про відсутність складу кримінального правопорушення, пославшись лише на вартість земельної ділянки.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити.
Адвокат ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскаржуваного судового рішення, пояснення учасників, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з приписами п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
При цьому, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог частини другої вказаної статті арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі.
Так, із матеріалів судового провадження вбачається, що ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025060000023 від 06.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
У цьому провадженні встановлено, 06.04.2026 до ч/ч ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області зі служби «102» надійшло звернення ст. оперуповноваженого УКР ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 , який повідомив про те, що на земельній ділянці, з кадастровим номером 0523487800:01:002:0113, суміжній до неї земельній ділянці без кадастрового номера та ще одній земельній ділянці без кадастрового номера, що розташовані за межами с. Кулешів, Погребищенської ТГ, Вінницького району Вінницької області, які перебувають у комунальній власності Погребищенської міської ради, проводяться сільськогосподарські роботи (дискування та внесення добрив), без відповідних дозвільних документів.
06.04.2026 під час огляду місця події було тимчасово вилучено трактор колісний марки «JOHN DEERE 6135B» 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , обладнаний розкидачем добрива марки «BOGBALLE Trail 107» 2018 року, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ППА «Вікторія», ЄДРПОУ 30088241, директор ОСОБА_8 . Крім того, на полі було зафіксовано наявність трактора марки «Fendt» д.н.з. НОМЕР_3 із дисковою бороною «TERRADISC 6001» червоного кольору, який зник з місця події та відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 також належить ППА «Вікторія», ЄДРПОУ 30088241, директор ОСОБА_8 . Окрім того, з місця події було вилучено зразок речовини білого кольору з розкидача добрива та зразки земельної ділянки з речовиною білого кольору.
07.04.2026 вилучене майно було визнане речовими доказами в кримінальному провадженні № 12026025060000023, про що винесено вмотивовану постанову, тобто наявна підстава для накладання арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України та подане у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
З метою не порушення права власника на мирне володіння майном та не втручання у господарську діяльність у резолютивній частині клопотання дізнавача висловлено прохання про накладення арешту на вищевказане майно з правом користування ним, без права відчуження та здійснення реєстраційних дій.
Разом з цим, слідчим суддею при розгляді клопотання не взято до уваги вищевказані факти і доводи та безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання дізнавача про арешт зазначеної техніки, без належного обґрунтування.
Так, згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Разом з цим, під час розгляду клопотання та постановлення ухвали про відмову у його задоволенні слідчим суддею жодним чином не спростовано зазначені у клопотанні дізнавача доводи про необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, серед іншого, повинен враховувати наявність суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Колегія апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо того, що вирішуючи клопотання дізнавача про арешт майна слідчий суддя безпідставно зазначив в ухвалі про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, пославшись лише на те, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру, вартість самовільно захопленої земельної ділянки значно менша, ніж розмір шкоди, яка необхідна для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме від 166 400 грн.
Апеляційний суд вважає такі висновки слідчого судді безпідставними й такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки використовується для встановлення її вартості при здійсненні правочинів із земельними ділянками (продажу, оренді тощо) та не враховується при визначенні шкоди, заподіяної її незаконним використанням. Натомість, у кримінальному провадженні для визначення розміру шкоди заподіяної незаконним використанням земельної ділянки залучаються спеціалісти, зокрема, працівники Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), які уповноважені, у разі їх залучення, розраховувати відповідно до затвердженої методики розмір шкоди, заподіяний незаконним (самовільним) використанням земельної ділянки, з урахуванням її площі, розташування, цільового призначення, встановлених законодавством обмежень використання та інших критеріїв. Тобто, цей розмір спричиненої шкоди взагалі не є тотожним розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З цією метою дізнавачем у кримінальному провадженні винесено постанову про залучення спеціалістів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, яку направлено для виконання до зазначеного управління.
Також колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині того, що слідчим суддею безпідставно не враховано наявність саме суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, натомість помилково зазначено про відсутність складу кримінального правопорушення, що має встановлюватись за результатами розгляду кримінального провадження судом по суті в нарадчій кімнаті, після дослідження та оцінки необхідних доказів. Зазначене випливає з аналізу змісту ч. 2 ст. 173 КПК України.
Будь-які інші переконливі доводи, з яких слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання дізнавача про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026025060000023, в ухвалі відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що з огляду на наведені прокурором та встановлені досудовим розслідуванням обставини, ураховуючи положення ч. 1 ст. 98 КПК України, зазначені в клопотанні дізнавача транспортні засоби та зібрані під час огляду місця події зразки, які визнано речовими доказами, в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин під час проведення дізнання.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя не надав належної оцінки тому, яке значення у вказаному кримінальному провадженні мають ці речові докази.
Згідно з практикою ЄСПЛ втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого Суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес.
Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).
Враховуючи, що прокурором при апеляційному розгляді наведено достатньо підстав для арешту зазначеного майна, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, те, що арешт майна необхідний з метою збереження речових доказів, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для повного задоволення клопотання дізнавача.
Також колегія суддів вважає, що в даному випадку буде дотримано вимоги правомірності втручання у право власності, таке втручання є законним, відповідає суспільному інтересу та при цьому враховано розумність та співмірність (справедливий баланс) обмеження права власності завданням кримінального провадження, передбаченим ст. 2 КПК України, оскільки іншим чином неможливо збереження речових доказів, за обставин, які повідомляє в апеляційній скарзі прокурор, і які узгоджуються з законом.
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати з постановленням нової ухвали, якою задовольнити клопотання дізнавача та накласти арешт на зазначені в клопотанні транспортні засоби, зразок речовини білого кольору з розкидача добрива та зразки земельної ділянки з речовиною білого кольору.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу користувача майна на те, що обраний захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення ефективного досудового розслідування, його межі у часі окреслені строками, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
Відповідно у випадку, якщо наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення в розумні строки відповідно до ст. 28 КПК України не будуть вжиті належні заходи для встановлення та перевірки відповідних обставин, користувач майна не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 411, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 08.04.2026 про відмову у задоволенні клопотання дізнавача СД ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025060000023 від 06.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - скасувати та постановити нову ухвалу.
Клопотання дізнавача ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 - задовольнити.
Накласти арешт з правом користування, без права відчуження та здійснення реєстраційних дій на:
- трактор колісний марки «JOHN DEERE 6135B» 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаний розкидачем добрива марки BOGBALLE Trail 107 2018 року, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ППА «Вікторія», ЄДРПОУ 30088241, директор ОСОБА_8 ;
- трактор марки «Fendt», д.н.з. НОМЕР_3 , із дисковою бороною «TERRADISC 6001» червоного кольору, який зник з місця події, власником якого відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 є ППА «Вікторія», ЄДРПОУ 30088241, директор ОСОБА_8 .
Накласти арешт на зразок речовини білого кольору з розкидача добрива та зразки земельної ділянки з речовиною білого кольору.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3