Справа № 127/7856/25
Провадження № 22-ц/801/931/2026
Категорія: 48
Головуючий у суді 1-ї інстанції Горбатюк В. В.
Доповідач :Ковальчук О. В.
21 квітня 2026 рокуСправа № 127/7856/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 лютого 2026 року та на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та майнової шкоди,
16 лютого 2026 рокурішенням Вінницького міського суду Вінницької області у задоволенні вказаного вище позову відмовлено.
27 лютого 2026 року додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
06 березня 2026 року, не погодившись із такими рішеннями суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
09 березня 2026 року ухвалою Вінницького апеляційного суду витребувано вказану справу із Вінницького міського суду Вінницької області
14 квітня 2026 року з Вінницького міського суду Вінницької області надійшла дана цивільна справа для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Дослідивши апеляційну скаргу та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що таку скаргу необхідно залишити без руху, оскільки за її подання скаржником не сплачено судовий збір у розмірі, що відповідає розміру ставок судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Водночас разом із вказаною апеляційною скаргою скаржник подала клопотання, в якому просить звільнити її від сплати судового збору, у зв'язку із тим, що її матеріальний стан не дозволяє сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною третьою цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, за яких суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від сплати судового збору. Такими умовами є, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Звернувшись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, на підтвердження свого скрутного майнового стану скаржник надала довідку про доходи № 4741 4974 7071 2722 за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримала пенсію за вказаний період у розмірі 23 578, 86 грн; довідку про доходи № 4716 9577 2079 2780 за період з вересня 2025 року по лютий 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримала пенсію за вказаний період у розмірі 26 086, 14 грн.
Разом з тим, із наданих скаржником документів на підтвердження майнового стану неможливо встановити дійсний розмір її доходів за попередній календарний рік, що є однією із умов, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для встановлення підстав щодо звільнення особи від сплати судового збору.
Таким чином, надані скаржником документи не є достатніми доказами на підтвердження того, що майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки не відображає у повній мірі майновий стан особи.
Інших доказів, які б свідчили про її майновий стан, зокрема, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, банківських довідок про відсутність коштів на рахунках, інформації щодо наявності чи відсутності нерухомого майна, транспортних засобів тощо, скаржник суду не надала.
Отже, обставина на яку посилається заявник, як на підставу звільнення від сплати судового збору є недостатньою та необґрунтованою, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору належить відмовити.
Порядок сплати судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з п. п. 1.2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява подана до суду у березні 2025 року, в якій позивач просила стягнути із відповідача на її користь 111 793 грн.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.
Враховуючи, що в даному випадку 1 відсоток ціни позову менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір судового збору, який позивач повинна був сплатити при зверненні до суду із позовом, складав 1 211, 20 грн.
Згідно з п. 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору в розмірі 150 відсотків, що підлягало сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З огляду на викладене, скаржнику належить здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 816, 80 грн (1 211, 20 грн х 150%) за такими платіжними реквізитами, про що надати апеляційному суду оригінал відповідного платіжного документу:
Отримувач коштів - ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - UA478999980313101206080002856
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу*;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскарження справи) по справі (Номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Положеннями ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких умов, апеляційну скаргу належить залишити без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 лютого 2026 року та на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2026 рокузалишити без руху, про що повідомити скаржника і надати їй строк для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У випадку невиконання вимог ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ковальчук