Справа № 127/10348/26
Провадження №11-сс/801/374/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
21 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
з участю:
прокурора ОСОБА_6
захисників - адвокатів ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянув у закритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12025020050000641 внесеного до ЄРДР 16.10.2025, за клопотанням начальника відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_9 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, Вінницької області, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого,
за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2026, якою задоволено клопотання начальника відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_9 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , -
встановив:
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2026 продовжено підозрюваному ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 травня 2026 року (включно).
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що доведена обґрунтована підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованих злочинів, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також особу підозрюваного, який на час розгляду клопотання підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 153 КК України), які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, відповідальність за які передбачена у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Також судом враховано особливості та заплановану тривалість досудового слідства, пов'язану з необхідністю додаткового часу для проведення слідчих дій та неможливістю у зв'язку з цим проведення всіх необхідних слідчих дій, які в свою чергу свідчать про наявність однієї з підстав надання строку для продовження тримання підозрюваного під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2026, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження тримання під вартою. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з обов'язками, зазначеними у мотивувальній частині скарги.
Вважає вказану ухвалу незаконною, зазначає, що ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2026 року скасовано попередню ухвалу про тримання під вартою та застосовано до ОСОБА_8 заставу в розмірі 350 прожиткових мінімумів (1 164 800 грн.), яку внесено на спеціальний рахунок 12 лютого 2026 року. Таким чином, апеляційний суд вже оцінив усі наявні ризики та констатував, що тримання під вартою є непропорційним заходом.
Сторона обвинувачення не навела жодного факту, що виник після 12.02.2026 і свідчив би про неефективність застави як запобіжного заходу. Натомість у клопотанні слідчого відтворено ті самі ризики, що вже були оцінені вищою інстанцією.
Слідчий суддя, задовольнивши клопотання, не навів жодного нового аргументу та не пояснив, чому застава, визнана достатньою апеляційним судом у лютому 2026 року, раптово стала неефективною.
Постановою прокурора від 23.03.2026 два кримінальних провадження об'єднано в одне, а вже 27.03.2026 підозрюваному повідомлено нову підозру. Безпосередньо після цього подано клопотання про тримання під вартою.
Кримінальне провадження № 4202602211000060, матеріали якого було долучено, відкрито ще 11.02.2026 - тобто на дату внесення застави обвинувачення вже мало доступ до всіх обставин, що стали підставою для нової підозри.
Зазначає, що ОСОБА_8 має постійне місце реєстрації та проживання в Вінницькій області, протягом усього досудового розслідування з моменту затримання у грудні 2025 року не вчинив жодних дій, спрямованих на ухилення від слідства. Посилання на ухилення від мобілізації є лише припущенням, не підкріпленим жодним доказом, і відповідно до практики ЄСПЛ таке припущення не може слугувати підставою для позбавлення свободи.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника-адвоката ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з наведених у ній підстав, пояснення прокурора, яка заперечувала щодо задоволення вказаної апеляційної скарги, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності з п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства суддя, розглядаючи подання про продовження строку тримання під вартою, з'ясовує обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу, а також умови, за яких продовження строку є можливим.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Колегія суддів приходить переконання, що слідчим суддею при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 у виді тримання під вартою дотримано вимог статей 177, 178, 194, 199 КПК України.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою. Прокурором доведено у судовому засіданні місцевого суду, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися і виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Стосовно наявності ризиків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Відтак слідчий суддя врахував, що ОСОБА_8 вчиняв розпусні дії відносно малолітньої, вчиняв насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло малолітньої особи, примушував малолітню особу до участі у створенні дитячої порнографії, дані обставини свідчать про те, що перебуваючи на волі, він так само може вчинятиме нові умисні злочини, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом залишення місця проживання, затягуванням досудового розслідування неявкою, чинити тиск на потерпілу.
Таким чином прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Стороною захисту жодним чином не спростовано доводи сторони обвинувачення стосовно того, що тяжкість інкримінованих правопорушень та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Відповідно більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Твердження сторони захисту, що ухвалою апеляційного суду від 11 лютого 2026 року скасовано попередню ухвалу про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 та застосовано до ОСОБА_8 заставу в розмірі 350 прожиткових мінімумів (1 164 800 грн.), яку внесено на спеціальний рахунок 12 лютого 2026 року, а отже судом апеляційної інстанції вже оцінено усі наявні ризики, колегія суддів до уваги не бере.
На переконання апеляційного суду,ризики для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8 наявні та обґрунтовані, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами щодо неможливості запобігання цим ризикам шляхом обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу.
Отже, дійшовши висновку про необхідність продовження раніше обраного запобіжного заходу, слідчим суддею прийнято відповідне рішення про продовження раніше обраного запобіжного заходу в цілому і колегія суддів не вбачає підстав змінювати таке рішення з наведених у апеляцій скарзі обставин.
Враховуючи викладене,рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, постановлене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджуються достатніми даними, а тому апеляційна скарга з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 412, 422-1 КПК України, суд
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2026, якою задоволено клопотання начальника відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_9 та продовжено ОСОБА_8 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 травня 2026 року (включно), - залишити без змін.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4