Справа № 930/1418/23
Провадження №11-кп/801/436/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 26 березня 2026 року про продовження строку тримання під вартою у об'єднаному кримінальному провадженні № 12023020090000022 від 12.01.2023 року та № 12023020000000426 від 18.05.2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бурчак Михайлівського району Запорізької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Широке Василівського району Запорізької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України,
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_9
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 26 березня 2026 року клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_10 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020090000022 від 12.01.2023 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено.
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб - до 24 травня 2026 року включно, із визначеним розміром застави - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 грн. (триста тридцять дві тисячі вісімсот гривень).
Клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_10 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020000000426 від 18.05.2023 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України задоволено .
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб - до 24 травня 2026 року включно, із визначеним розміром застави - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 грн. (триста тридцять дві тисячі вісімсот гривень).
Покладено на обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов'язки:прибувати за першим викликом до прокурора, або суду;не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу, прокурора або суду;повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та /або місця роботи;утриматися від спілкування із особами, які являються свідками і підозрюваними у зазначеному кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 26 березня 2026 року скасувати, постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 мотивовано тим, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, винесена без урахування всіх фактичних обставин справи, не відповідає вимогам ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Обвинувачений вказує, що перебуває під вартою майже три роки без ухваленого вироку, що виходить за межі «розумного строку» тримання під вартою у розумінні практики Європейського суду з прав людини.
Також суд першої інстанції не навів конкретних і фактичних даних, які б підтверджували наявність існування ризиків, обмежившись загальними формулюваннями, суд не урахував принцип винятковості тримання під вартою, закріплений у ст. 183 КПК України, відповідно до якого цей запобіжний захід може застосовуватися лише тоді, коли інші, більш м'які заходи нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку особи.
Судом не перевірено можливість застосування альтернативних запобіжних заходів.
Обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив увалу Немирівського районного суду Вінницької області від 26 березня 2026 року скасувати, обрати йому більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою особисте зобов'язання.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що клопотання про продовження строку тримання під вартою є незаконним та необгрунтованим і не може бути задоволеним, оскільки грунтується лише на припущеннях.
Обвинувачений ОСОБА_7 , вважає, що законних підстав утримувати його під вартою не існує.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг, обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які просили задоволити апеляційні скарги, захисника ОСОБА_9 , який просив задоволити апеляційні скарги обвинувачених, оглянувши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги обвинувачених не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 дотримався вимог кримінального процесуального закону.
З матеріалів провадження убачається, що на розгляді в Немирівському районному суді Вінницької області перебуває об'єднане кримінальне провадження № 12023020090000022 від 12.01.2023 року та № 12023020000000426 від 18.05.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України.
Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України врахував особу ОСОБА_6 , який є уродженцем с. Бурчак Запорізької області та зареєстрований по АДРЕСА_1 , шо є територією, що тимчасово окупована російською федерацією, непрацевлаштований, не має стабільного джерела доходів, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, раніше судимий, та дійшов висновку, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України врахував особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який є уродженцем с. Широке Запорізької області та зареєстрований по АДРЕСА_3 , що на цей час є територією, що тимчасово окупована російською федерацією, офіційно непрацевлаштований, не має стабільного джерела доходів, раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким, тому може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.,
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо застосування відносно них більш м»якого запобіжного заходу, колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню.
З матеріалів судового провадження вбачається, що при вирішенні питання щодо продовження ОСОБА_6 , ОСОБА_7 строку тримання під вартою суд першої інстанції правильно виходив не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків переховування обвинувачених від суду.
Перевіривши доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти ризикам, доведеним прокурором, а також забезпечити безпеку суспільства від нових протиправних посягань обвинувачених, враховуючи ступінь суспільної небезпеки злочинів, у яких вони обвинувачуються.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відсутність ризиків, може вказувати лише на те, що їх відсутність була попереджена шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, невзявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд апеляційної інстанції вважає, що, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Підстави для скасування ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 26.03.2026 року відсутні.
Керуючись ст.422-1 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити у задоволенні апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 26 березня 2026 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3