Справа № 930/63/26
Провадження №11-сс/801/384/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
20 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
підозрюваної ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 10.04.2026 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Умань, Черкаської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , громадянки України,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
До Немирівського районного суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором, подане в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026020070000008 від 11.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 11.01.2026 приблизно о 15 год 00 хв ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалась автомобільною дорогою М-30 поблизу с. Комарів, Вінницького району Вінницької області в напрямку з м. Немирів до м. Вінниця. У салоні транспортного засобу перебувала неповнолітня ОСОБА_10 , 2012 року народження.
На вказаній ділянці дороги організовано двосторонній рух, при цьому в кожному напрямку передбачено по дві смуги руху, а зустрічні транспортні потоки розмежовані горизонтальною дорожньою розміткою 1.3 Правил дорожнього руху України.
У цей же час назустріч автомобілю «Volkswagen Tiguan» рухався автомобіль марки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 , у салоні якого перебувала пасажирка ОСОБА_12 .
Під час руху ОСОБА_8 , проявивши неуважність, не врахувала дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не забезпечила можливості постійного контролю за його рухом, а також перед зміною напрямку руху не переконалась у безпечності такого маневру та відсутності перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху. У подальшому вона виїхала на смугу зустрічного руху, де допустила зіткнення з автомобілем «Toyota Corolla» під керуванням ОСОБА_11 .
Своїми діями ОСОБА_8 порушила вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 10.1 ПДР України, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій зобов'язаний переконатися в безпечності таких дій; п. 11.4 ПДР України, яким забороняється виїзд на смугу зустрічного руху на дорогах із двостороннім рухом, що мають щонайменше дві смуги в одному напрямку; вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.3, яка розмежовує транспортні потоки протилежних напрямків і перетин якої заборонений.
Унаслідок допущених порушень сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої: пасажирка автомобіля «Toyota Corolla» ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження, від яких настала її смерть; водій ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості; неповнолітня ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, у тому числі середнього ступеня тяжкості.
Згідно з висновками судово-медичної експертизи, у ОСОБА_12 виявлено поєднану травму тіла, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, яка перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті та ускладнилася сепсисом і поліорганною недостатністю.
Відповідно до висновків експертів, тілесні ушкодження, завдані ОСОБА_11 , відносяться до середнього ступеня тяжкості та спричинили тривалий розлад здоров'я. Ушкодження, завдані неповнолітній ОСОБА_10 , відносяться як до легких, так і до середнього ступеня тяжкості.
Таким чином, дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
23.03.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 10.04.2026 клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на неї наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із місця населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; утриматись від спілкування із особами, які являються потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Визначено строк дії ухвали на два місяці, тобто до 10.06.2026 року включно. Також роз'яснено підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом якого вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов'язаних з виконанням покладених на неї зобов'язань.
Постановлене рішення мотивовано тим, що в судовому засіданні прокурором доведено обґрунтованість підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому застосування менш суворих запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_8 процесуальних обов'язків.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 10.04.2026, якою до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, та постановити нову ухвалу про обрання більш м'якого запобіжного заходу - у вигляді особистого зобов'язання.
У доводах апеляційної скарги зазначає, що прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а наведені ризики є формальними та не підтверджені належними доказами.
Вказує на відсутність ризиків переховування та незаконного впливу на потерпілих, оскільки підозрювана не вчиняла дій, які б свідчили про такі наміри, а потерпілим частково відшкодовано завдану шкоду.
Також зазначає, що судом не враховано дані про особу підозрюваної, зокрема наявність неповнолітньої дитини та стан її здоров'я, оскільки вона потребує лікування після отриманих травм.
Крім того, наголошує, що стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та підозрювана ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, вказав, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, заявлені ризики доведені.
Мотиви та висновки апеляційного суду
Заслухавши доповідача, захисника та підозрювану, які підтримували подану апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував щодо її задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із апеляційної скарги, захисником фактично не оскаржується обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а тому колегія суддів, керуючись вимогами ст. 404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих обставин, які ніким не оспорені та вважає висновки слідчого судді у цій частині правильними.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги слідчим суддею належно дотримані.
Що стосується встановлених слідчим суддею ризиків, то всупереч доводам захисника, такі обґрунтовано існують.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід ураховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний, обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Колегія суддів зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігав ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, і встановленим в судовому засіданні.
Установлено, що слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов до правильного висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, оцінюючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею правильно враховано, що санкція інкримінованого підозрюваній ОСОБА_8 тяжкого злочину, передбачена у виді позбавлення волі на строк до восьми років, вже сама по собі може спонукати її до ухилення від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, з огляду на характер кримінального правопорушення, а також на те, що показання потерпілих мають істотне значення для встановлення обставин справи, не виключається ризик незаконного впливу підозрюваної на потерпілих з метою зміни їх показань чи уникнення кримінальної відповідальності.
Відтак, на переконання колегії суддів, слідчий суддя правильно врахував тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , суворість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, а також дані про особу підозрюваної, зокрема: вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, відсутність судимостей, вид діяльності та місце проживання, а тому дійшов до вірного висновку про можливість застосування стосовно підозрюваної запобіжного заходу саме у виді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий запобіжний захід апеляційний суд вважає пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення та його наслідками, у повній мірі здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування для встановлення всіх обставин справи.
Безпідставними є посилання захисника на те, що слідчим суддею не враховано те, що підозрювана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження, у зв'язку з чим перебуває на лікуванні та потребує подальшої реабілітації, а застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту фактично унеможливлює проходження необхідного лікування, оскільки вказані обставини також враховані слідчим суддею.
Разом з тим, застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту не позбавляє підозрювану права на відвідування лікарів чи інших соціальних установ, які необхідні для нормальної життєдіяльності, за умови належного сповіщення про таку необхідність слідчого чи прокурора.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що вимоги апеляційної скарги захисника, який заперечує доведеність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та одночасно просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, є суперечливими, оскільки за змістом ст. 194 КПК України будь-який запобіжний захід може бути застосований лише за наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із наведених ризиків.
За таких обставин, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підстав для застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов'язання, апеляційний суд не знаходить, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , та встановлені слідчим суддею ризики.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 10.04.2026 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_8 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - залишити без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4