Справа № 740/4045/13-ц
Провадження № 4-с/740/12/26
23 квітня 2026 року місто Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Роздайбіда О.В., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Тур А.О. про накладення штрафу, заінтересовані особи: Головний державний виконавець Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тур Артем Олександрович, ОСОБА_2 ,
встановила:
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати дії головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тур А.О. протиправними в частині невжиття заходів щодо встановлення його місця роботи та звернення стягнення на доходи під час проходження служби, а також винесення щодо нього постанови про накладення штрафу; скасувати постанову про накладення штрафу від 05 лютого 2026 року у виконавчому провадженні № 41050686.
Перевіривши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 1 ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
За приписами ч. 1 ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч. 2 ст. 448 ЦПК України скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення (надання) іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень (розділи VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)», VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Цивільного процесуального кодексу України).
Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 року у справі № 591/1581/20.
Так, відповідно Правилам надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
У відповідності до положень п.п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви разом з доданими до неї документами заінтересованим особам у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Копії списків згрупованих відправлень, фіскальних чеків, не можуть бути належними доказами направлення, оскільки за даними документами неможливо встановити чи було взагалі відправлено вказані документи та яку саме кореспонденцію було направлено.
Такі висновки відповідають правовому висновку, сформованому у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 914/1955/17, відповідно до якого саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.
Скаржником додано квитанції направлення рекомендованого листа ОСОБА_2 та Солом'янському ВДВС.
При цьому, скаржником до скарги на дії приватного виконавця не додано належних доказів надсилання такої заяви з додатками учасникам справи, а саме: відсутні бланки опису вкладення, в переліку яких зазначено, які саме документи були надіслані учасникам справи, завірених відповідним відділенням зв'язку.
Згідно з ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 448 ЦПК України до скарги додаються докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
Крім того, за правилами пункту а) ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Згідно з ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
У скарзі ОСОБА_1 зазначив, що про винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення штрафу з Автоматизованої системи виконавчих проваджень йому стало відомо 06.02.2026.
Скарга до суду на дії державного виконавця подано після закінчення десятиденного строку з дня, коли ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав, а саме 20.04.2026. Таким чином, скаргу подано з пропуском строку. Разом з тим, клопотання про поновлення судом строку для подання скарги скаржником не заявлено.
З огляду на вищевикладене, скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню скаржнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 183, 260-261, 353-354, 446-449 ЦПК України, суддя, -
постановила:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Тур А.О. про накладення штрафу, заінтересовані особи: Головний державний виконавець Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тур Артем Олександрович, ОСОБА_2 - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Роздайбіда