Справа № 766/11506/25
н/п 2-а/766/183/26
20.04.2026 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Сивкович О.А.,
розглянувши в залі суду в м.Херсон в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення №2/ЮС від 13.06.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн, в обґрунтування постанови зазначено, що позивач будучи належним чином оповіщений повісткою про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вказаний виклик не з'явився і продовжував використовувати свій час на власний розсуд, а також вказано, що позивачем не було оновлено персональні данні в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 рік, в повному обсязі. Вказана постанова на думку позивача є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки про явку до відповідача він повідомлений не був, повістку не отримував, а персональні данні були оновлені, відповідачем ні у протоколі ні у постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме данні позивач не уточнив, при цьому обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, установлений у примітці до ст. 210 КУпАП відповідачем суду не надано, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, у їх задоволенні просить відмовити, оскільки системою «Оберіг» була сформована повістка про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку було направлено «Укрпоштою», згідно системи «Оберіг» повістка вважається врученою, оскільки згідно трекінгу поштового відправлення №0610232924481 вона повернута 12.03.2025 року з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою.
Відповідь на відзив не надходила.
Суд зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 286 КАС України§ 2. «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Глави 11 «Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ».
Відповідно до ч.2ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277,280-283,285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Згідно з ч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_4 було створено повістку №2608028 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 06.03.2025 року о 14:00 для уточнення даних. Зазначено адресу на яку направляється повістка. Наявні відомості накладання електронного підпису керівника районного ТЦК та СП, яким створено повістку.
Згідно опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610232924481, ОСОБА_1 було направлено повістку ІНФОРМАЦІЯ_5 №2608028 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з офіційного сайту Укрпошта поштове відправлення №0610232924481 було повернуто відправнику оскільки Одержувач відсутній за вказаною адресою.
13.06.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була винесена постанова №2/ЮС за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 будучи таким, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порушення вимог ст. І Закону України «Про військовий обов?язок, ст.22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду будучи належним чином оповіщеним повісткою N?2608028, сформованою реєстром «Оберіг» та направленою Укрпоштою, про необхідність явки 06.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, на вказаний виклик не з'явився;
- вивченням облікової карти системи «Оберіг» встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питання проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», в умовах особливого періоду, не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону України від 11 .04.2024 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто в період з 18.05.2024 р. п 16.07.2024 р., в повному обсязі свої персональні дані в територіальному центу комплектування та соціальної підтримки, визначені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовослужбовців та резервістів, а саме
17-') відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов?язку;
Отримати ці дані з інших інформаційних систем оператори реєстру «Оберіг» самостійно не змогли.
Також вказаною постановою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн за вчинене правопорушення.
Згідно витягу із застосунку ОСОБА_1 . Резерв + вбачається, що останнім уточнено персональні данні 26.01.2023 року, дата проходження ВЛК 26.01.2023 року.
Так, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Положеннями частини 3статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Об'єктивною стороною вказаного правопорушення є порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період, відмова від отримання повісток, проходження медичного огляду, тощо.
Згідно з ч. 1, 2ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу вимог статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду вказаної адміністративної справи, як і на момент вчинення позивачем вищенаведених дій та винесення оскаржуваної постанови, правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII(далі Закон №3543-XII) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5статті 1 Закону №3543-XIIвизначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону №3543-XIIвизначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Частиною 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, крім іншого:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Слід також зазначити, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із частин 1 та 2ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Стаття 280 КпАП України встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд зазначає, що відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024р. №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Як вбачається із матеріалів справи, що спірна повістка була направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача, проте, не була вручена та повернута адресанту (відповідачу) у зв'язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою. Вказані відмітки містяться у трекінгу Укрпошти який долучено до матеріалів відзиву відповідачем.
Відповідно до п.73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 5 березня 2009р. №270, інформація про надходження повідомлення про вручення поштового відправлення надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв'язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв'язку.
Відповідно до п.82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 5 березня 2009р. №270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу).
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що ОСОБА_1 відповідно до абз.2 п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024р. №560, був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проте, з оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто за два правопорушення, зазначено, що останній не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону України від 11 .04.2024 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто в період з 18.05.2024 р. п 16.07.2024 р., в повному обсязі свої персональні дані в територіальному центу комплектування та соціальної підтримки, визначені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовослужбовців та резервістів, а саме 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов?язку.
Судом під час розгляду справи було встановлено, що позивачем були оновлені його данні, що підтверджується витягом із додатку Резерв +.
Відповідачем не зазначено в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення, які саме дані позивач не уточнив. При цьому, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, установлений у примітці до ст. 210-1 КУпАП, відповідачем у матеріалах справи про адміністративне правопорушення не міститься.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.
Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, відповідачем покладено в основу притягнення позивача до адміністративної відповідальності дві окремі обставини, а саме: неявку за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та неуточнення персональних даних у визначений законом період. Водночас зазначені дії є самостійними, вчиняються у різний час та за різних фактичних умов, а відтак кожна з них підлягає окремому встановленню та належному доведенню.
Однак, як встановлено судом, відповідачем фактично об'єднано різні за своєю правовою природою та часовими межами порушення в межах однієї постанови без належної конкретизації обставин кожного з них, без чіткого визначення часу, місця та часу їх вчинення, а також без наведення належних і допустимих доказів на підтвердження кожної з інкримінованих дій.
Зокрема, відповідачем не конкретизовано, які саме персональні дані не були уточнені позивачем, у чому саме полягало порушення та чому такі відомості не могли бути отримані у передбачений законом спосіб.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не містить належного обґрунтування, не відповідає вимогам повноти та визначеності, а викладені у ній висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на належних та допустимих доказах.
Таким чином, враховуючи відсутність належних доказів вчинення позивачем інкримінованих правопорушень, а також істотні порушення при складанні та винесенні оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання її протиправною та скасування, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.2,9,77,90139,241-246,255,257,286 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП №2/ЮС від 13.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.04.2026 року
СуддяЯ. В. Шестакова