СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/9449/26
ун. № 758/17569/25
23 квітня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши заяву відповідача про відвід судді Бабич Н.Д. від розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
06.04.2026 р. до суду надійшов вказаний позов на підставі ухвали Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 12.03.2026 р. Ціна позову 16 980,00 грн.
Ухвалою судді від 17.04.2026 справу прийнято до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.
22.04.2026 р. до суду подано заяву про відвід судді Бабич Н.Д., яка мотивована тим, що головуюча у справі - суддя Бабич Н.Д. не може брати участі у справі, оскільки її дії під час розгляду справи викликають у позивача сумніви щодо неупередженості судді, яка вже розглядала справу відносно неї та ухвалила рішення на користь фінансової установи, ігнорує норми воєнного стану.
Суд, ознайомившись із заявою про відвід судді, доходить висновку про її необгрунтованість виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК УКраїни суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
У відповідності до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Частиною 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У судовій практиці використовується презумпція особистої безсторонності суду, яка
передбачає такий стан, допоки не надано доказів протилежного (зокрема, ухвала ВС від 15
липня 2019 р. у справі № 9901/116/19.
У п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) Суд зазначив, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення ЄСПЛ у справі «Kyprianou v. Cyprus», заява № 73797/01, п. 119).
Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію може надати вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення ЄСПЛ у справі «Pullar v. the United Kingdom», заява № 22399/93, п. 32).
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд уважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа "Білух проти України", заява № 33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Судом не встановлено обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності головуючого судді Бабич Н.Д., а також обставин встановлених статтею 37 ЦПК України.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, в порядку ст.ст. 33, 40 ЦПК України, передає заяву про відвід судді для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду в даній справі.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд,-
Визнати необгрунтованою заяву відповідача про відвід судді Бабич Н.Д. від розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Матеріали справи передати до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу іншому судді відповідно до ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д. Бабич