СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8192/26
пр. № 3/759/2631/26
22 квітня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського УП ГУНП у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Неповнолітній ОСОБА_1 23.03.2026 близько 14 год. 00 хв. перебуваючи у гіпермаркеті «Ашан» за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6, здійснив дрібну крадіжку товару на суму 702 грн. 66 коп. без ПДВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, просив суворо не карати, повідомив, що має змогу сплатити штраф.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №881035 від 23.03.2026, який складений відносно ОСОБА_1 ; рапорт ст. інспектора СЮП ВП Святошинського УП ГУНП у м. Києві Пікузи М. та інші матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Оцінивши докази у їх сукупності, доходжу висновку, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений приписами ст. 38 КУпАП, не закінчився.
Відповідно до положень ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Під час розгляду справи суддею встановлено, що ОСОБА_1 як на момент вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, так і на момент розгляду даної справи перебуває у віці 16 років.
Згідно зі ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції, установлених у санкції ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме у виді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які звільнені від оплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 13, 23, 33, 40-1, 51, 268 КУпАП,ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Неповнолітнього ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя К.О. Васильєва