Справа № 293/1671/25
Провадження № 2/293/254/2026
14 квітня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
31.12.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шостак С.В., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АМ №1177479, звернулась до суду з позовом до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
За змістом позову просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Пекарщина, Черняхівського району Житомирської області терміном в 3 (три) місяці після вступу рішення в законну силу.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 в її будинку ніхто не проживав. У листопаді 2025 року в будинок дозволили поселитися односельцям, які виявили в ньому заповіт на ім'я позивача. До цього часу позивачу не було відомо про складений на його ім'я заповіт. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину ОСОБА_2 не має.
При зверненні у грудні 2025 до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В., з метою здійснення права на спадкування позивачу роз'яснено, що у зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку для прийняття спадщини йому слід звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про її прийняття.
Представник позивача вказує, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 з тих підстав, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини не проживав із ОСОБА_2 і про наявність заповіту дізнався поза межами строку для прийняття спадщини.
В зв'язку з викладеним представник позивача просить суд визнати поважною причину пропуску позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини та просить визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном в три місяці після вступу рішення в законну силу.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Ухвалою від 05.01.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 11:30 год. 05.02.2026 (а.с.19).
05.02.2026 представник позивача - адвокат Шостак С.В. подала до суду заяву, в якій просить підготовче судове засідання проводити без участі позивача та її представника. Та долучити до матеріалів справи копію роз'яснення нотаріуса від 24.12.2025 №589/01-16 (а.с.22-23).
05.02.2026 підготовче судове засідання у справі не проводилось у зв'язку з відсутністю електропостачання (а.с.24).
06.02.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подала клопотання про долучення доказів (а.с.26-31).
05.03.2026 сторони в підготовче судове засідання не з'явились. Представник позивача - адвокат Шостак С.В. подала до суду заяву про розгляд справи без участі сторони, просить призначити справу до судового розгляду по суті та судові засідання провести без участі позивача та представника позивача.
Представник відповідача - Черняхівська селищна ради Житомирського району Житомирської області подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за відсутністю представника селищної ради. Щодо рішення суду покладається на розсуд суду (а.с.33).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
05.03.2026 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 14.04.2026.(а.с.37).
14.04.2026 сторони в судове засідання не з'явились. У матеріалах справи містяться заяви сторін про розгляд справи у їх відсутності. Представник позивача позовні вимоги підтримує, а представник відповідача щодо рішення покладається на розсуд суду (а.с.22, 33).
Враховуючи вище зазначені заяви, суд проводить розгляд справи без участі сторін за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.4).
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Пекарщина, Черняхівського району Житомирської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).
Із довідок виконавчого комітету Черняхівської селищної ради №77, 76 від 16.12.2025 вбачається, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 рахується за померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За шість місяців до смерті, на день смерті та на протягом шести місяців після смерті спадкодавця в будинку за даною адресою ніхто не був зареєстрований і не проживав (а.с.10, 11).
Відповідно до заповіту від 05.08.2015, посвідченого секретарем Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області та зареєстровано в реєстрі за №50 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на випадок своєї смерті усе своє майно, яке буде належати їй на день смерті, в тому числі житловий будинок та земельну ділянку заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Згідно витягу зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - чинний.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заведена (а.с.7,8).
Приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. 24.12.2025 повідомлено ОСОБА_1 про те, що визначений ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ним пропущений та роз'яснено положення ч.3 ст.1272 ЦК України (а.с.23).
ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ОЦІНКА ДОКАЗІВ
Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що представник позивача звернулась до суду в порядку позовного провадження з вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною 1 ст.1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Стаття 1272 ЦК України визначає наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, відповідно до якої, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17.10.2019 у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30.01.2020 у справі №487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31.01.2020 у справі №450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Причиною пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 є те, що позивачу не було відомо про складений на нього заповіт.
Необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини лише для осіб, які не є спадкоємцями першої черги або кожної наступної черги, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
Водночас, судом встановлено, що позивач не є спадкоємцем першої черги або кожної наступної черги за законом.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк із часу відкриття спадщини. Зазначений висновок викладений в постанові ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14- 50цс24 ).
Видається справедливим, що при розв'язанні цього питання мають бути враховані дві обставини: 1) свобода заповіту як принцип спадкового права; 2) зв'язок спадкоємця із заповідачем.
Так, остання воля заповідача спрямована на призначення спадкоємцем певної особи, що обов'язково має враховуватися судом. При цьому необізнаність про існування заповіту нетотожна такій обставині, як відсутність інформації про смерть спадкодавця або спадкову масу.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За приписами ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Також суд при розгляді справ застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Дослідивши матеріали справи та відповідні правовідносини, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Із витягів зі спадкових реєстрів вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась. Заповіт складений на ім'я позивача - чинний. На момент смерті та протягом шести місяців після смерті ОСОБА_2 проживала одна. Як стверджує представник позивача в позовній заяві шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач пропустив з тієї причини, що йому не було відомо про існування заповіту, складеного на його ім'я.
За даних обставин, зважаючи, що позивач не є спадкоємцем першої черги або кожної наступної черги за законом, через необізнаність не міг знати про відкриття спадщини взагалі та про існування заповіту, тому не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк.
Суд вважає, що в даному випадку задоволення позовних вимог є дотримання принципу пропорційності між застосовуваним заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті ст.6 Конвенції, також задоволення позову і визначення позивачу додаткового строку на прийняття спадщини не буде суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості та не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб. Водночас відмова у задоволенні позову може становити непропорційне втручання у право особи на мирне володіння майном.
Отже, задоволення позову відповідатиме практиці Європейського суду з прав людини.
Виходячи з вищенаведеного суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що жодним рішенням відповідача права позивача не порушені та позивач не наполягає на компенсуванні понесених судових витрат, суд вважає за можливе не стягувати їх з відповідача та залишає їх за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1269, 1270 , 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 293, 315, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.
Визнати поважною причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Пекарщина, Черняхівського (нині Житомирського) району Житомирської області, терміном в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників у справі:
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
адреса: АДРЕСА_2
Відповідач:
Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, код ЄДРПОУ: 04344156, адреса місцязнаходження: вул.Майдан Рад,1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область.
Повний текст рішення суду складений та підписаний 23.04.2026.
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО