Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/2178/26
Провадження №3/279/650/26
21 квітня 2026 року м. Коростень
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Пацко О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , за ст.126 ч.5 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №576630, 27.01.2026 року о 12:00 годині, траса Київ -Ковель - Яготин 160 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "AUDI А4" д.н.з. " НОМЕР_1 ", будучи позбавленим права керування Шевченківським районним судом м. Києва у справі №761/12386/24 від 03.09.2024 року на три роки, при цьому правопорушення вчинив повторно постанова серії ЕНА 6261255 від 01.12.2025 року, чим порушив пункт 2.1а Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, відповідальність передбачена за ст.126 ч.5 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та день розгляду справи. Будь-яких заяв, клопотань суду не надавав. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.268 КУпАП, якою визначено справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 126 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Так, ч.5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Диспозицією ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п.2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вина особи, що притягується до відповідальності, доводиться протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 № 576630 від 27.01.2026 року, копією постанови ЕНА № 6573713 від 27.01.2026 року, довідкою УПП в Житомирській області про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії від 28.01.2026 року, копією постанови серії ЕНА № 6261255 від 02.12.2025 року, копією постанови Шевченківського районного суду міста Києва №761/12386/24 від 03.09.2024 року, рапортом інспектора взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Житомирській області від 27.01.2026 року, рапортом інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Житомирській області від 30.03.2026 року.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При призначенні виду адміністративного стягнення з ОСОБА_1 в межах санкції КУпАП, суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про перебування у приватній власності таких транспортних засобів.
На підставі ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.126 ч.5, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.126 ч.5 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач ГУК у Житомир обл./Житомир обл./21081300/, код за ЄДРПОУ 37976485, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , 665,60 грн. судового збору, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач ГУК у м.Києві /22030106/, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути зверну та до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).
Відповідно до ч.1 ст.307 та ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15-и днів з дня отримання постанови, а в разі її оскарження (внесення подання) - протягом 15-и днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги (подання) без задоволення, постанова підлягає примусовому виконанню, у порядку якого з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір зазначеного у постанові штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Ольга ПАЦКО