03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 356/103/25 Головуючий у суді першої інстанції - Лялик Р.М.
Номер провадження № 88-ц/824/27/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
20 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Марченко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, відповідно до якого просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь пеню за несвоєчасну виплату аліментів з 05 квітня 2017 року по грудень 2023 року в сумі 133 341, 66 грн.
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 26 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 05 квітня 2017 року по грудень 2023 року у розмірі 133 341, 66 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Березанського міського суду Київської області від 26 серпня 2025 року скасовано та ухвалено у вказаній справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів.
В подальшому, 18 березня 2026 року ОСОБА_1 було подано засобами поштового зв'язку заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року у даній справі, в якій вказує, що при ухваленні постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року були відсутні документи на спростування доводів апеляційної скарги, тому нею були зроблені запити до Березанського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ).
Вказує, що нею фактично отримано грошові кошти у розмірі 691 381,06 грн як аліменти. Разом з тим, комісійні витрати при перерахуванні аліментів покладаються на платника аліментів і не повинні утримуватися із суми, призначеної на утримання дитини.
Як убачається з матеріалів справи та пояснень банківської установи, у разі здійснення органом державної виконавчої служби цільового перерахування аліментних платежів комісія з отримувача не стягувалася б.
Незважаючи на обізнаність про цільове призначення зазначених коштів як аліментів, орган державної виконавчої служби здійснював їх перерахування шляхом звичайного зарахування на рахунок, що призвело до утримання банківської комісії із сум, призначених дитині. Такі дії свідчать про неналежне виконання державним виконавцем своїх обов'язків та недотримання принципу пріоритетності прав та інтересів дитини.
Водночас, відповідно до відповіді начальника Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області № 8725 від 16 березня 2026 року, остання зазначає, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з її вини та вказує на вжиття заходів щодо встановлення місця роботи боржника та належного спрямування виконавчих документів.
ОСОБА_1 вважає, що вказане не було враховано судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року, тому просить переглянути таку постанову за нововиявленими обставинами.
Позивачка у справі ОСОБА_1 при розгляді справи наполягала на перегляді ухваленого апеляційним судом судового рішення - постанови від 25 лютого 2026 року за нововиявленими обставинами та її скасування і залишення без змін рішення Березанського міського суду Київської області від 26 серпня 2025 року. Зокрема вважала, що нововиявленою обставиною яка є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення, є надані нею письмові докази до поданої заяви про неотримання нею у повному обсязі аліментів присуджених з ОСОБА_2 на її користь на утримання внучки ОСОБА_3 листи державної виконавчої служби, постанови державних виконавців, якими підтверджується про неможливість стягнення аліментів у повному обсязі.
Відповідач у справі ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явився.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги положення ч. 3 ст. 271 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи, які не з'явилися в судове засідання, та їхніх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, відповідно до якого просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь пеню за несвоєчасну виплату аліментів з 05 квітня 2017 року по грудень 2023 року в сумі 133 341, 66 грн.
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 26 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 05 квітня 2017 року по грудень 2023 року у розмірі 133 341, 66 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Березанського міського суду Київської області від 26 серпня 2025 року скасовано та ухвалено у вказаній справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів.
Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві.
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України, не є нововиявленими обставинами; неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами (пункт 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»).
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суду слід виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Крім того, у пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17, провадження № 14-41цс21 зазначено, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
Частина третя статті 429 ЦПК України визначає, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Таким чином перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Обставини, на які посилається заявник ОСОБА_1 , як на нововиявлені, зокрема, що на момент прийняття оскаржуваного рішення були відсутні документи на спростування доводів апеляційної скарги, тому нею були зроблені запити до Березанського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) та отримано відповідь від 16 березня 2026 року №8724, відповідно до якої вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з її вини та вказує на вжиття заходів щодо встановлення місця роботи боржника та належного спрямування виконавчих документів, не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи), не спростовують факти, покладені в основу судового рішення апеляційного суду, й фактично зводяться до незгоди заявника з постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року та переоцінки доказів, оцінених апеляційним судом у процесі розгляду справи.
Крім того, додані заявницею до такої заяви документи на підтвердження вказаних вище обставин, зокрема відповідь Березанського ВДВС у Броварському районі Київської області КМУ МЮ України від 16 березня 2026 року № 8726, також не впливають на факт того, що доводи ОСОБА_1 не підпадають під положення статті 423 ЦПК України.
Апеляційний суд звертає увагу, що неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами та залишає відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 429 ЦПК України).
Керуючись ст. 423, 429 ЦПК України, апеляційний суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року, та залишити вказану постанову в силі.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 22 квітня 2026 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв