Провадження № 11-кп/824/2316/2026 Категорія: ч. 2 ст. 309 КК України
ЄУН: 754/15703/24 Суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1
8 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12024100030002667 за обвинуваченням
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 16.02.2024 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2025 року,
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2025 року ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік три місяці.
Цим же вироком вирішено питання процесуальних витрат та доля речових доказів.
Вироком суду встановлено, що 24 жовтня 2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_7 побачив на ґрунтовому покритті - один прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,113 грамів, та один прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною світло-рожевого кольору, яка в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,289 грамів, після чого у нього виник умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_7 підняв раніше виявлений ним 1 (один) прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,113 грамів, та один прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною світло-рожевого кольору, яка в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,289 грамів, тим самим незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено, яку у подальшому ОСОБА_7 поклав до передньої кишені кофти, в яку він був одягнутий, тим самим почав незаконно зберігати вищевказану психотропну речовину загальною масою 0,402 грами при собі без мети збуту, яку в подальшому переніс за адресою: м. Київ, вул. Рональда Рейгана, буд. 21, де 24 жовтня 2024 року приблизно о 14:54 год. був зупинений працівниками поліції.
У подальшому, 24 жовтня 2024 року в період часу з 17:49 год. по 18:06 год., в ході проведення огляду місця події ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції з передньої кишені кофти, у яку він був одягнутий, один прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,113 грамів, та один прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною світло-рожевого кольору, яка в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,289 грамів, загальною масою 0,402 г., яку ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 виправдати, кримінальне провадження закрити за недоведеністю провини.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим, як вважає захисник, вирок підлягає до скасування.
Зокрема, захисник вказує на те, що всі слідчі та процесуальні дії у справі відбувались за відсутності захисника. У той же час, в матеріалах кримінального провадження міститься заява ОСОБА_7 про, нібито, його відмову від захисника, що, як вважає апелянт, не відповідає вимогам закону та грубо порушує права обвинуваченого на захист, оскільки, як стверджує захисник, під час проведення усіх процесуальних дій участь адвоката не була забезпечена.
Також апелянт зазначає, що, судом не було надано належної оцінки показанням обвинуваченого про те, що він працює на об'єкті колишнього торгового центру за адресою вул. Рональда Рейгана, 21, там і проживає, де також зберігається робочий одяг та інструменти. Також він має відносини із жінкою ОСОБА_9 , яка часто залишається у нього на ніч та зберігає особисті речі. При цьому, 24 жовтня 2024 року приблизно о 15.30 год. до приміщення, де перебував підзахисний, зайшли поліцейські ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які стали ритись у речах ОСОБА_9 , де і знайшли два зіп-пакети. Проте, будучи обізнаними про те, що ОСОБА_7 раніше судимий за ч. 1 ст. 309 КК України, наполягали, що ці пакти з речовиною зберігав саме ОСОБА_7 . Хоча ОСОБА_7 вказував, що знайдені пакети йому не належать, поліцейські вмовили його, що йому дадуть умовний термін, а тому під психологічним тиском він був вимушений погодитись.
Крім того, захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснювала, що вона співмешканка ОСОБА_7 , її речі зберігаються у приміщенні, де він проживає, а знайдені зіп-пакети з амфетаміном належать їй, оскільки вона вживає психотропні речовини. ОСОБА_7 за її проханням взяв провину у вчиненні злочину на себе.
Обвинувачений та захисник, належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з'явились, будь-яких заяв та клопотань не подавали.
Вислухавши позицію прокурора, зважаючи на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, те, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, від останнього не надходила заява про обов'язкову участь під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, з метою перевірки доводів апеляційної скарги дослідивши докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
За змістом ст.. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94цього Кодексу
Згідно ст.. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Частиною 2 статті 94 КПК Українивизначено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дотримався наведених вимог закону.
Так, за змістом показань обвинуваченого під час судового розгляду він вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, не визнав та суду показав, що амфетамін у нього не вилучали, а вилучили за місцем його проживання, що вказана речовина йому не належить, а належить його знайомій ОСОБА_9 , яка періодично проживає разом з ним. Просив суд його виправдати.
Суд першої інстанції, з дотриманням положень ст. 337 КПК України, заслухавши показання обвинуваченого, свідків, забезпечивши сторонам усі можливості для реалізації їхніх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону, дослідив надані сторонами докази, повно, всебічно та неупереджено дослідив всі обставини даного кримінального провадження, об'єктивно та за своїм внутрішнім переконанням оцінив кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, детально навів досліджені докази у вироку, дав їм оцінку та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.
За змістом показань свідка ОСОБА_10 він працює старшим дільничним Деснянського УП ГУ НП у м. Києві, обвинуваченого знає у зв'язку з роботою. Приблизно в жовтні 2024 року надійшла інформація, що за адресою: вул. Р. Рейгана, 19, в м. Києві знаходиться двохповерхова прибудова, і там знаходиться особа, яка зберігає заборонені в обігу речі, які вона там на території чи продає, чи виготовляє. Він ( ОСОБА_10 ) був на патрулюванні прилеглої території зі своїм колегою ОСОБА_11 , де вони побачили обвинуваченого. На запитання, чи має він при собі заборонені речі, останній повідомив, що є для власного вживання, та добровільно надав порошкоподібну речовину. Яку саме, він ( ОСОБА_10 ) не пам'ятає. Після цього була викликана слідчо-оперативна група.
Відповідно до показань під час судового розгляду свідка ОСОБА_11 він працює старшим дільничним офіцером поліції Деснянського УП ГУ НП у м. Києві, обвинуваченого знає у зв'язку з роботою. Приблизно у вересні 2024 року надійшла інформація щодо осіб, які можуть вживати наркотичні засоби. По даній категорії справ вони в основному працюють у цивільному одязі. При відпрацюванні території разом з колегою ОСОБА_10 біля недобудови за адресою вул. Р. Рейгана в м. Києві, буд. 21, точно не пам'ятає, побачили обвинуваченого, до якого підійшли, представились та запитали, чи є у нього при собі заборонені речі, на що останній повідомив, що є. Що саме за речовина, він ( ОСОБА_11 ) не пам'ятає, виглядала, як біла порошкоподібна, у зв'язку з чим було проведено поверхневу перевірку. Дану речовину обвинувачений показав їм для огляду, а потім поклав назад до кишені. Після цього вони згідно з процедурою викликали слідчу оперативну групу та очікували на її приїзд. Після приїзду СОГ у присутності двох понятих обвинувачений добровільно надав вказану речовину, з будь-якими зауваженнями, скаргами, заявами обвинувачений не звертався.
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_12 під час судового розгляду він знає обвинуваченого, оскільки приблизно восени 2024 року був залучений як свідок. У той день він повертався з автостоянки додому та біля колишнього магазину «Сільпо» на перетині вулиць О.Бальзака та ОСОБА_13 він був зупинений працівниками поліції, які запропонували побути свідком при вилученні в особи, яку було зупинено, пакетиків з якоюсь речовиною. Після цього в його присутності в особи, якою був обвинувачений, були вилучені пакетики, які були запаковані до спеціально пакету для експертиз, на якому він ( ОСОБА_12 ) розписався. Під час вилучення обвинувачений зазначав, що ці пакетики належать йому, однак що саме за речовина там була, він ( ОСОБА_12 ) не пам'ятає. Слідчий вже був на місці події, коли його запросили як свідка. Також, крім нього, залучався ще один свідок.
Судом враховано, що в судовому засіданні 1 квітня 2025 року прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_14 , і така відмова прийнята судом.
Також судом досліджені докази, надані стороною обвинувачення, а саме:
- рапорт старшого ДОП Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 від 24 жовтня 2024 року, згідно з яким 24 жовтня 2024 року за адресою: м. Київ, вул. Р. Рейгана 21-Б, в ході відпрацювання території був зупинений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на запитання, чи має заборонені речі, повідомив, що в кишені кофти має 2 зіп-пакети із забороненою речовиною, а саме, амфетамін, близько 2 гр. в пакетах; що він знайшов їх на зупинці громадського транспорту та залишив для власного вживання (ас. 41);
- протокол огляду від 24 жовтня 2024 року з додатками до нього у виді ілюстративної таблиці та CD-R диску з відеозаписом проведення огляду, згідно з даними якого об'єктом огляду є ділянка місцевості розміром приблизно 2х2 м2, що має асфальтобетонне покриття та розташована приблизно на відстані 50 м від будівлі № 21 по вул. Р.Рейгана у м. Києві. На вказаній ділянці перебуває особа чоловічої статі, одягнена у взуття темного кольору відкритого типу, штани темно-зеленого кольору, кофту сірого кольору з капюшоном, кепку чорного кольору. Зазначена особа представилась як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 . На запитання слідчого, чи має він при собі заборонені речі чи речовини, останній зазначив, що у кишені кофти, в яку він одягнений, має наркотичну речовину «фен», яку зберігав для власного вживання. На пропозицію слідчого добровільно у присутності двох понятих видати зазначену речовину для вилучення, ОСОБА_7 погодився. Далі ОСОБА_7 власною рукою з кишені кофти, в яку одягнений, дістав два поліетиленові прозорі зіп-пакети з наявною в середині них кристалічною речовиною, які у подальшому вилучені та поміщені до спеціального пакету № CRI1010780 (ас. 43-47);
- даними висновку експерта № СЕ-19/111-24/62502-НЗПРАП від 28 жовтня 2024 року, згідно якого надані на дослідження порошкоподібні речовини світло-рожевого та білого кольорів містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну у речовинах становить 0,113 г та 0,289 г. Загальна маса амфетаміну складає 0,402 г. (а.п. 51-54).
За клопотанням сторони захисту судом повторно допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а також свідок ОСОБА_9 .
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_9 обвинувачений її цивільний чоловік, працює сторожем на будівництві за адресою вул. Р. Рейгана 21 в м. Києві. Вона періодично приходить до нього, у зв'язку з чим там також знаходяться і її речі, серед який був і амфетамін. Восени 2024 року, коли працівники поліції вилучали у ОСОБА_7 речі, то вилучили наркотичну речовину, яка належить їй. Працівники поліції обшукували приміщення, звідки і вилучили з її речей вказану речовину. Особисто вона під час цих подій не була. Знає про дані обставини зі слів ОСОБА_7 .
За змістом показань свідка ОСОБА_11 під час повторного допиту обвинувачений був затриманий поза межами території приміщення 21, що за адресою вул. Р. Рейгана в м. Києві, де на запитання, чи є заборонені речі, останній повідомив, що є, і саме у зв'язку з цим була викликана СОГ, після чого у присутності двох понятих в обвинуваченого було вилучено білу порошкоподібну речовину. Під час того, як вони очікували СОГ, дійсно була розмова за можливі види покарання за вказані правопорушення, де вони розповідали за практику призначення покарання. Будь-яких домовленостей чи обіцянок за конкретний вид покарання з обвинуваченим мови не йшло, оскільки це не в межах їхньої компетенції. До кімнати в недобудові за адресою АДРЕСА_2 , де проживає обвинувачений, вони заходили напередодні з метою перевірки, чи не проживають там безхатченки, але не того дня, коли було вилучення забороненої речовини в обвинуваченого.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_10 ОСОБА_7 був зупинений саме біля приміщення за адресою вул. Р.Рейгана 21 в м Києві, а не в ньому. У вказаному приміщенні вони перебували іншого разу, раніше, при відпрацюванні інформації щодо виявлення осіб, що вживають наркотичні речовини. Про те, що там проживає обвинувачений, їм не було відомо. Їм надійшла інформація, що біля вказаного приміщення можуть перебувати особи, які вживають наркотичні засоби. ОСОБА_7 було зупинено між вказаним приміщенням недобудови та поліклінікою.
Судом перевірялись доводи сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не доведена винуватість обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у зв'язку з чим захисник та обвинувачений просиливиправдати ОСОБА_7 у зв'язку із недоведеністю його винуватості та закрити кримінальне провадження.
Однак, оцінюючи та аналізуючи зібрані у провадженні докази, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти ОСОБА_7 обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення у ході судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України.
При цьому суд судом відхилені показання обвинуваченого та визнана неспроможною версія обвинуваченого, яка є способом захисту від пред'явленого обвинувачення, оскільки показання обвинуваченого щодо непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення спростовуються сукупністю зібраних та досліджених доказів в їх сукупності, а саме, письмовими документами, наданими стороною обвинувачення, які досліджені безпосередньо у судовому засіданні та наведені вище та якими підтверджуються обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які є логічними, послідовними, узгоджуються з зібраними доказами в їх сукупності та підтверджують обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений діяв з прямим умислом, чітко усвідомлюючи, що він вчиняє незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України.
За встановлених обставин судом оцінені критично й показання свідка ОСОБА_9 , як такі, що надані зацікавленою особою, яка намагається виправдати обвинуваченого з метою ухилення останнього від покарання за вчинення кримінального правопорушення.
Судом визнані належними, допустимими та достовірними досліджені під час судового розгляду докази, а їх взаємозв'язок достатнім та взаємоузгодженим у розумінні критерію «поза розумним сумнівом» на підтвердження встановлених обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Так з дослідженого під час апеляційного розгляду відеозапису огляду ОСОБА_7 вбачається, що зафіксована на відеозаписі подія відбувається на вулиці, недалеко від будинків. Слідчим оголошується, яка подія відбувається, хто при цьому присутній, особи називають свої анкетні дані; слідчим роз'яснюються всім особам, які беруть участь у цій слідчій дії, їхні права та обов'язки, у т.ч. ОСОБА_7 право на захист; слідчий з'ясовує, чим зрозумілі вказаним особам права, і лише після цього слідчий звертається до обвинуваченого з приводу наявності в останнього будь-яких заборонених речовин. Послідовність подій, які зафіксовані відеозаписом, відображена у протоколі огляду. При цьому колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_7 без будь-якого примусу видав наявну у нього речовину, та будь-яких заяв, клопотань, зауважень, заперечень ні з боку ОСОБА_7 , ні з боку понятих заявлено не було.
Більш того, матеріали справи містять пам'ятку про роз'яснення прав підозрюваному, у т.ч. право на захист. Однак, ОСОБА_7 не заявлялось про необхідність участі захисника.
З огляду на те, що обвинуваченим не подавалась заява про залучення захисника, а також те, що відсутні передбачені ч. 1 ст. 49 КПК України підстави для обов'язкового залучення захисника, на переконання колегії суддів, доводи захисника про порушення права обвинуваченого на захист під час досудового розслідування є непереконливими.
Також, на переконання колегії суддів, дослідженим відеозаписом, який є об'єктивним доказом, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, спростовуються доводи апеляційної скарги захисника про те, що виявлена психотропна речовина була віднайдена у приміщенні за місцем проживання обвинуваченого та належить свідку ОСОБА_9 .
На думку колегії суддів, є безпідставними й доводи захисника про те, що судом без належного обґрунтування не прийняті до уваги показання свідка ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні пояснювала, що вона співмешканка ОСОБА_7 , її речі зберігаються у приміщенні, де він проживає, а знайдені зіп-пакети з амфетаміном належать їй, оскільки вона вживає психотропні речовини, і ОСОБА_7 за її проханням взяв провину у вчиненні злочину на себе.
Так, з наявних у справі доказів встановлено, що ОСОБА_7 був зупинений на вулиці, і саме під час проведення огляду останній визнав належність йому психотропних речовин, вилучених у нього. Свідок ОСОБА_9 у цей час була відсутня. Як зазначила свідок під час судового розгляду, про події, які відбулись, їй стало відомо зі слів ОСОБА_7 , а, відтак, і просити останнього взяти на себе провину у вчиненні злочину до зупинення ОСОБА_7 і вилучення у нього психотропної речовин у свідка не було ні підстав, ні можливості.
За встановлених обставин колегія суддів доходить висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
Призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК Українита є необхідним для досягнення його мети, тобто, необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
При перевірці законності вироку суду першої інстанції колегія суддів дійшла висновку, що місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи та надана належна оцінка зібраним доказам, правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду, а тому апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2025 року щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 309 КК України - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
____________________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ст. 309 ч. 2 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
При призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує наступні норми КК України.
Так, згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до норм ст. 50 ч. 2 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Дотримання загальних засад призначення покарання на підставі ст.ст. 50, 65 КК України є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, особу винного, а саме:
- раніше судимий, 16.02.2024 Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік (а.п. 68-69);
- за місцем проживання характеризується посередньо, веде бродяжницький спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, періодично порушує громадський порядок. Може бути схильним до вчинення майнових злочинів та злочинів пов'язаних із незаконним обігом наркотичних речовин (а.п. 64);
- не перебуває під наглядом у лікаря - психіатра в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» (а.п. 65);
- не перебуває під наркотичним диспансерно - динамічним наглядом в КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «СОЦІОТЕРАПІЯ» (а.п. 66).
Обставин, які пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, та які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, який не зробив для себе належних висновків, а також те, що ОСОБА_7 , раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення у сфері обігу психотропних речовин, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення передбачені ст. 309 КК України, будучи вже раніше засудженим за цією ж статтею, що потягло за собою моральний злам особистості обвинуваченого, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та запобігання вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 нових кримінальних правопорушень, і надасть йому можливість в повній мірі відчути та зрозуміти наслідки кримінально-караного діяння та невідворотність покарання за вчинене, буде покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано його діяння - ст. 309 ч. 2 КК України, із застосуванням положень ст. 71 ч. 1 КК України (сукупність вироків).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Речовий доказ, в кримінальному провадженні №12024100030002667 від 25.10.2024, згідно постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 від 29.10.2024 (а.п. 59-60), переданий на зберігання до камери схову Деснянського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до квитанції №006688 від 29.10.2024 (а.п. 61).
Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно вимог ст. 124 КПК України з ОСОБА_7 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта в сумі 3 183,60 грн., оскільки під час досудового розслідування проводилась експертиза СЕ-19/111-24/62502-НЗПРАП від 28.10.2024.
Під час досудового розслідування та судового розгляду стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід не застосовувався,
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 615 ч.15 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
Згідно ст. 71 ч. 1 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року, та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік три місяці.
Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Речовий доказ, в кримінальному провадженні №12024100030002667 від 25.10.2024, а саме амфетамін, загальною масою 0,402 г., який знаходиться на зберіганні в камері схову Деснянського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до квитанції №006688 від 29.10.2024, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.