апеляційне провадження №22-ц/824/1081/2026
справа №759/5344/24
21 квітня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Жабокриком Денисом Анатолійовичем, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Єросова І.Ю., дата складення повного рішення не зазначена,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У березні 2024 року ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказує, що 29 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ "МІЛОАН" укладено кредитний договір №101915203, відповідно до умов якого відповідачка отримала 7 000,00 гривень із сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строки, визначеними умовами кредитного договору.
Відповідачка зі свого боку не виконала умов Кредитного договору, у зв'язку з чим за відповідачкою утворилась заборгованість у загальному розмірі 24 850,00 грн, з яких 7 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 17 500,00 гривень - заборгованість за відсотками; 350 гривень -заборгованість за комісією.
31 січня 2023 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" укладено договір відступлення прав вимоги №90-МЛ/Т від 31 січня 2023 року, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" право вимоги за кредитним договором №101915203 від 29 жовтня 2022 року.
Мотивуючи наведеним, просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №101915203 від 29 жовтня 2022 року в розмірі 24 850,00 гривень. Стягнути судові витрати, що складаються з витрат із сплати судового збору у розмірі 3 028,00 гривень.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 101915203 від 29 жовтня 2022 року у розмірі 24 850,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції вказав, що ТОВ "МІЛОАН" свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором №101915203 від 29 жовтня 2022 року виконав в повному обсязі, надавши їй визначені договором кредитні кошти, натомість відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов'язання перед ТОВ "МІЛОАН" не виконала, оскільки не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідачки утворилась заборгованість.
Суд також вказав, що ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" є новим кредитором за кредитним договором №53381531 від 29 жовтня 2022 року на підставі укладеного між ним та ТОВ "МІЛОАН" договору відступлення прав вимог. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідачки.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Жабокрик Д.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності заявленого розміру заборгованості за кредитним договором. Звертає увагу, що відповідачка визнавала лише суму тіла кредиту 7 000,00 грн і комісію 350,00 грн, заперечуючи проти нарахування 17 500,00 грн відсотків, оскільки вони нараховані після припинення дії договору 08 листопада 2022 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №90-МЛ/Т від 31 січня 2023 року та карткою обліку виконання договору. При цьому позивач не навів і суд не встановив обставин припинення договору, а доводи відповідачки не були спростовані.
Зазначає, що згідно із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц, після спливу строку кредитування право нараховувати договірні проценти припиняється, а застосуванню підлягає частина 2 статті 625 ЦК України, тому нарахування відсотків після 08 листопада 2022 року є безпідставним. Водночас суд, всупереч статті 264 ЦПК України, не перевірив ці доводи та не врахував зазначені правові висновки.
Зазначає, що обґрунтовуючи правомірність нарахування відсотків, суд послався на 100-денний строк кредитування (10 днів пільгового та 90 днів поточного періоду) та відомість щоденних нарахувань, однак цей розрахунок є суперечливим, оскільки містить посилання на підпункт 2.3.1.2, який відсутній у договорі, що унеможливлює перевірку порядку та ставки нарахування процентів, а тому не може уважатися належним доказом. Суд безпідставно прийняв цей розрахунок, не надавши оцінки запереченням відповідачки та помилково поклавши на неї обов'язок подання альтернативного розрахунку.
Крім того, суд не врахував невідповідність умов договору (строку та процентної ставки) погодженим умовам в анкеті-заяві позичальника.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року змінити, зменшити розмір заборгованості за договором про споживчий кредит №101915203 до 7 350,00 гривень.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
13 червня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" на апеляційну скаргу.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу посилається на необґрунтованість та безпідставність апеляційної скарги.
Зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а між ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_1 29 жовтня 2022 року укладено договір про споживчий кредит №101915203, за яким відповідачка отримала 7 000,00 грн кредиту і зобов'язалась його повернути, сплатити проценти та інші платежі.
Договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає частинам 1, 2 статті 205 ЦК України та частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» і прирівнюється до письмової форми; при цьому його істотні умови погоджені сторонами відповідно до статей 628, 638, 1054 ЦК України.
Щодо нарахування процентів вказує, що відповідно до статті 1048, частини 2 статті 1050, частини 2 статті 1054, статті 1056-1 ЦК України їх розмір і порядок нарахування визначаються договором, а позичальник зобов'язаний їх сплачувати.
Умовами договору, зокрема пунктами 1.3, 1.4, 7.1 передбачено строк кредитування 100 днів (10 днів пільгового та 90 днів поточного періоду) з 29 жовтня 2022 року до 06 лютого 2023 року, із обов'язком повернення у рекомендовану дату 08 листопада 2022 року, але не пізніше кінцевої дати.
Звертає увагу, що відсотки нараховувались у межах цього строку з 30 жовтня 2022 року по 30 січня 2023 року: у пільговий період за ставкою 0,10% на день на підставі пункту 1.5.2, у поточний період 3,00% на день, що відповідає умовам договору, а нарахування відсотків після 08 листопада 2022 року є правомірним у зв'язку з невиконанням зобов'язання у рекомендований строк.
Підписавши договір, відповідачка підтвердила ознайомлення з умовами кредитування та усвідомлення їх наслідків, у тому числі у разі прострочення.
Мотивуючи наведеним, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.
5. Позиція учасників справи.
20 червня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла відповідь адвоката Жабокрика Д.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 на відзив ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" на апеляційну скаргу.
Відповідно до чинного Цивільного процесуального кодексу України під час апеляційного перегляду справи не передбачено подання окремої відповіді на відзив. Зокрема, розділ ЦПК, що регулює апеляційне провадження, містить процедуру подання апеляційних скарг, відзивів та додаткових документів, однак окремо не передбачає подання відповіді на відзив.
У зв'язку з цим, подана 20 червня 2025 року адвокатом Жабокриком Д.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , відповідь на відзив підлягає оцінці та враховується судом апеляційної інстанції як письмові пояснення учасника справи, що передбачено ЦПК України.
Вказує, що позивач у відзиві не спростував ключових доводів апеляційної скарги, зокрема того, що кредитний договір №101915203 від 29 жовтня 2022 року припинив дію 08 листопада 2022 року. Ця обставина, на думку скаржниці, підтверджується матеріалами справи, витягом з Реєстру боржників та карткою обліку виконання договору, де прямо зазначено дату закінчення договору 08 листопада 2022 року, а також структуру заборгованості; при цьому витяг підписаний обома сторонами, що свідчить про обізнаність позивача щодо припинення дії договору.
Посилання позивача на строк кредитування 100 днів є безпідставним, оскільки строк кредитування не може перевищувати строк дії договору, а доказів його продовження відповідачем не надано. Відповідно після 08 листопада 2022 року право кредитодавця нараховувати договірні проценти припинилось, а правовідносини перейшли в охоронні, де застосовується частина 2 статті 625 ЦК України.
В іншому, відповідь на відзив дублює доводи апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині нарахування процентів за користування кредитом, відтак в іншій частині колегією суддів не переглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
Установлено, що 29 жовтня 2022 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №101915203, відповідно до якого Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений пунктом 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у пункті 1.2. Договору, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно пункту 1.4. Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до пункту 1.2. - 1.4. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 7 000,00 гривень.
Кредит надається загальним строком на 100 днів з 29 жовтня 2022 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.
Пільговий період складає 10 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 08 листопада 2022 року.
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 06 лютого 2023 року.
Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 08 листопада 2022 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 06 лютого 2023 року (останнього дня строку кредитування).
Згідно пункту 1.5.1. - 1.5.3. 1.5.1. комісія за надання кредиту: 350,00 грн, яка нараховується за ставкою 5,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 70,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (пункт 1.5.2)
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 18 900,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (пункт 1.5.3).
З даних відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ "МІЛОАН", убачається, що з 30 жовтня 2022 року по 08 листопада 2022 року кредитодавцем нарахування процентів здійснювалось на підставі пункту 1.5.2. договору та становить 7,00 гривень на день.
З 09 листопада 2022 року по 30 січня 2023 року нарахування процентів здійснювалось на підставі пунктів 1.6, 2.3.1.2. договору та становить 210,00 гривень у день (а.с. 26).
31 січня 2023 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" укладено договір відступлення прав вимоги №90-МЛ/Т від 31 січня 2023 року, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" право вимоги за кредитним договором №101915203 від 29 жовтня 2022 року.
Відповідно до даних витягу з Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги ТОВ "МІЛОАН" відступило ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 24 850,00 гривень, з яких: 7 000,00 гривень - залишок по тілу кредиту, 17 500,00 гривень - залишок по відсотках, 350,00 гривень - залишок по комісії. У графі дата закінчення договору значиться 08 листопада 2022 року, у графі кількість прострочення 83 (а.с. 32).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина 12 статті 11 Закону №675).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).
Отже із аналізу означених норм матеріального права суд робить висновок, що договір, який укладається його сторонами в електронній формі, безумовно повинен містити електронний цифровий підпис, зокрема, у конкретному випадку позичальника (відповідача). або електронний підпис одноразовим ідентифікатором сторони, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надісланий іншій стороні цього договору (позикодавцю).
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо неправомірності нарахування процентів за користування кредитом після 08 листопада 2022 року, колегія суддів виходить з того, що такі доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні умов укладеного між сторонами договору та норм матеріального права.
З матеріалів справи убачається, що кредитний договір передбачає загальний строк кредитування тривалістю 100 днів, який включає пільговий та поточний періоди, а кінцевою датою виконання зобов'язання визначено 06 лютого 2023 року. Водночас визначення у договорі рекомендованої дати платежу 08 листопада 2022 року не свідчить про припинення дії договору в цю дату, а лише встановлює більш сприятливий для позичальника строк виконання зобов'язання без застосування підвищеної процентної ставки.
Посилання скаржниці на дані витягу з реєстру боржників щодо зазначення дати 08 листопада 2022 року як дати закінчення договору не може бути прийняте судом як належний та достатній доказ припинення дії кредитного договору, оскільки такий витяг не змінює умов основного зобов'язання, визначених договором, та не є правочином про його припинення або зміну. Жодних доказів розірвання договору, його дострокового припинення чи зміни строку кредитування матеріали справи не містять.
Посилання в апеляційній скарзі щодо застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо припинення нарахування договірних процентів після спливу строку кредитування не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки у цьому випадку строк кредитування не сплив 08 листопада 2022 року, а тривав до 06 лютого 2023 року, у зв'язку з чим підстав для переходу до правовідносин, врегульованих частиною 2 статті 625 ЦК України, не виникло.
Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недоведеності розміру нарахованих процентів з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, умовами договору передбачено нарахування процентів у пільговий період за ставкою 0,10 % на день, що становить 7,00 грн щоденно (7000 ? 0,10 %), а в поточний період - 3,00 % на день, що становить 210,00 грн (7000 ? 3 %). Враховуючи тривалість поточного періоду у 90 днів, загальний розмір процентів за цей період становить 18 900,00 грн (210 ? 90), що узгоджується з умовами договору та поданим позивачем розрахунком.
Фактично заявлена до стягнення сума процентів у розмірі 17 500,00 грн є меншою за розрахункову, що свідчить про відсутність порушення прав відповідачки у цій частині.
Твердження скаржниці про суперечливість розрахунку через посилання на окремі пункти договору не спростовують факту погодження сторонами розміру процентної ставки та порядку їх нарахування, які визначені у пунктах 1.5.2, 1.5.3 договору, і не впливають на правильність визначення загальної суми заборгованості.
За установлених обставин, колегія суддів робить висновок, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду першої інстанції, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Жабокриком Денисом Анатолійовичем, залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова