Справа № 161/3528/26
Номер провадження: 3/161/1356/26
місто Луцьк 23 квітня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Гриня Олександра Миколайовича, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 -
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З УПП у Волинській області до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 588350 від 11 лютого 2026 року вбачається, що 11 лютого 2026 року о 01:45 за адресою: м. Луцьк, пр-т. Василя Мойсея, 2 ОСОБА_1 керувала тз Fiat Punto днз НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння згідно показників газоаналізатора Alcotest Drager 6810, тест № 3105, результат огляду 0,74 % проміле.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані як порушення вимог п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У всіх судових засіданнях ОСОБА_1 та її захисники адвокат Романовський В.О., адвокат Зачепіло З.Я., адвокат Ковальчук С.О. вину не визнали просили провадження у даній справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з підстав викладених у письмових поясненнях поданих адвокатом Зачепіло З.Я.
Пояснення адвоката Зачепіло З.Я. є наступного змісту:
«У провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебувають матеріали справи № 161/3528/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважаємо за потрібне надати письмові пояснення по даній справі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не вбачаємо підстав для притягнення до відповідальності в порядку, передбаченому законодавством.
Щодо зафіксованих обставин справи.
11.02.2026 о 02:15:04 год., за адресою: Волинська область, м. Луцьк, проспект Василя Мойсея, 2, інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону, Управління патрульної поліції у Волинській області лейтенантом поліції Пікалюк Богданою Петрівною було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 588350.
Згідно з вказаним протоколом 11.02.2026 01:45:00 за адресою: Волинська область м. Луцьк, проспект Василя Мойсея, 2, водій ОСОБА_1 керувала тз Fiat Punto, днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки тз за допомогою газоаналізатора Аlсоtest 6810 Drager, результат огляду 0,74%, що підтверджується тестом, чим порушив п. 2.9а ПДР України - керування транспортними засобами особами в стані алк., нарк, чи ін. сп'яніннях то знижують їх увагу та швидкість реакції.
Щодо пояснень особи, яка притягається до відповідальності.
По-перша, відповідно до протоколу 11.02.2025 о 01:50:42 год. лейтенантом поліції Пікалюк Богданою Петрівною було здійснено зупинку транспортного засобу Fiat Punto, д.н.з НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 .
Звертаємо увагу суду, що на відео з бодікамер, наданого суду працівниками поліції не фіксується ані рух автомобіля, ані факт того, що ОСОБА_1 перебувала за кермом автомобіля у момент руху транспортного засобу. Інші порушення правил дорожнього руху, а також факт керування автомобілем, також відсутні.
Відтак, дана зупинка була здійснена безпідставно, оскільки порушень правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 вчинено не було. Працівник патрульної поліції, не пояснивши причини зупинки транспортного засобу, підійшов до ОСОБА_1 та звинуватив у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 1 статті 130 КУПАП. Жодних підтверджень щодо вчинення з її боку адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейським, яким було здійснено зупинку транспортного засобу, надано не було.
Вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу передбачений ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного
засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
11) якщо с наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу с особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Наведений вище перелік підстав зупинки транспортного засобу с вичерпним.
Тобто, під час зупинки транспортного засобу працівник поліції зобов'язаний був поінформувати особу про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»). Безпідставна зупинка транспортного засобу є незаконною.
Як убачається з матеріалів справи, після зупинки транспортного засобу працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 конкретної та чітко визначеної причини такої зупинки, що суперечить вимогам чинного законодавства. Зокрема, відповідно до положень Закон України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний невідкладно поінформувати особу про підставу зупинки транспортного засобу із зазначенням відповідної правової норми.
Працівники поліції фактично обмежилися лише загальним посиланням на те, що транспортний засіб було зупинено у зв'язку з рухом під час комендантської години. Водночас жодних конкретних обставин, які б свідчили про порушення встановлених обмежень, належним чином не зазначено.
Крім того, до матеріалів справи не долучено жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт існування на момент зупинки відповідного рішення уповноваженого органу державної влади або військового командування щодо встановлення обмеження чи заборони руху транспортних засобів у період комендантської години на відповідній території. Відсутність такого рішення або його належним чином засвідченої копії у матеріалах справи унеможливлює перевірку законності дій працівників поліції та свідчить про недоведеність правових підстав для зупинки транспортного засобу.
Отже, за відсутності належних доказів встановлення відповідних обмежень, а також з огляду на неповідомлення особі конкретної підстави зупинки, дії працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу не можуть вважатися належним чином обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства.
По-друге, звертаємо увагу суду, що відео з нагрудних камер, надані працівниками поліції, є неповними, початок запису відсутній, у зв'язку із чим неможливо об'єктивно оцінити обставнии, що також свідчить про порушення правила безперервності проведення відеофіксації.
Як було наголошено раніше, на відеозаписі, наданому суду працівниками поліції, не фіксується момент зупинки транспортного засобу, зазначеного у протоколі, а саме - автомобіля Fiat Punto, д.н.з НОМЕР_3 . Також безпосередня відеофіксація руху автомобіля, порушення правил дорожнього руху, а також факт керування автомобілем, відсутні.
Для того, щоб працівники поліції мали змогу притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, необхідною умовою є додержання вимог, встановлених законодавством.
Частиною 1 статті 130 КУпАП, у редакції, що була чинною на момент складання протоколу про адміністративного правопорушення, вказані наступні лії, що підлягають покаранню: «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
У першу чергу, положення даної статті передбачає, що водій повинен був керувати автомобілем, а це означає, що транспортний засіб мав би рухатись.
На відеозаписі з боді-камери працівника патрульної поліції не зафіксовано ані факту руху транспортного засобу Fiat Punto, д.н.з НОМЕР_4 , ані факту керування даним транспортним засобом.
Тобто, обставина, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, не підтверджена належним чином працівниками поліції.
Постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14.02.2020 по справі № 193/1563/19 про притягнення особи до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено:
«Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб мас бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПД та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія».
Так, у своєму рішенні від 15.03.2019 ВС у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли с факт правопорушення.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміні напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не с в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що підтверджують виту ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху.
Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт порушення водієм правил дорожнього руху і як наслідок його законне зупинення за таке порушення. Викликаний в судове засідання інспектор поліції ОСОБА_4 в судове не з'явився, відеозапис з бодікамери, який би підтвердив факт правопорушення, не надав, крім того в копії протоколу, відсутні дані щодо номера бодікамери, на яку було здійснено аудіо та відеофіксацію; отже, на думку суду в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУПА відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП».
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року Л? 1026, п. 5 розділу І передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків, та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеорестратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ці ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, вказати на наявність цих ознак свідкам та відібрати у них пояснення з цього приводу або зафіксувати їх за допомогою відеозапису.
Зокрема, наявне недотримання працівниками поліції вимог КУпАП та інших нормативних актів, зокрема Інструкції № 1026 щодо порядку фіксування безпосереднього керування особою транспортним засобом.
Долучені компакт-диски відеозаписів не містять будь-яких записів або ж запис розпочинається, наприклад, у момент, коли працівник поліції складає адміністративний протокол щодо водія, що свідчить про неналежне фіксування події та факту вчинення правопорушення (див. справи № 128/1008/21 провадження № 33/801/23/2022, справа № 127/30780/21 провадження № 33/801/39/2022, справа № 141/950/21 провадження № 33/801/172/2022, справа № 127/23772/21 провадження № 33/801/188/2022).
На момент початку запису відео на боді-камеру патрульного поліцейського транспортний засіб, не перебував у стані руху, і при цьому, ОСОБА_1 не перебувала за кермом вказаного транспортного засобу.
Відтак, відеозаписи, надані працівниками поліції, не відтворюють в повній мірі обставини ситуації, що склалася, не відображає відомостей про вчинення правопорушення та свідчить про їх упередженість, тому не може бути визнаний належним доказом.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню під час судового розгляду, та інших обставин, які мають значення для розгляду справи, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Вказані обставини засвідчують недотримання працівниками поліції під час оформлення матеріалів адміністративного правопорушення положень ст. 256 КУпАП, якою встановлені вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, а саме зазначені у ньому обставини, які не відповідають фактичним обставинам справи та діям, що відбулися під час фіксації адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
По-третє, на відео також не зафіксовано момент процедури складення протокол,. під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 також не було роз'яснено її права, зокрема гарантоване статтею 63 Конституції України право відмовитися від надання пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, що мало передувати складанню протоколу за ст. 130 КУпАП.
Стаття 63 Конституції України гарантує кожній особі право не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Обов'язок поліцейського роз'яснити права особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 268 КУпАП, яка визначає права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, одним з прав є право надавати пояснення.
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати, докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Стаття 256 КУпАП вимагає, щоб у протоколі зазначалися, окрім іншого, пояснення особи, яка притягається до відповідальності, про роз'яснення її прав і обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затверджена наказом МВС № 1395 від 07.11.2015): пункт 4 Розділу ІІІ Інструкції, який визначає зміст протоколу та прямо вказує, що у протоколі зазначається про роз'яснення особі її прав і обов'язків, передбачених статтею 268 КУпАП.
Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, в тому числі права на отримання правової допомоги є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Такий висновок міститься у постанові від 18.02.2020 у справі № 524/9827/1б-а.
За таких обставин наявність підпису ОСОБА_1 у бланку пояснень не може вважатися належним підтвердженням виконання працівниками поліції своїх процесуальних обов'язків, оскільки відеозапис реальної процедури, як об'єктивний доказ, не підтверджує ознайомлення ОСОБА_1 з цим правом.
По-четверте лейтенантом поліції Пікалюк Богданою Петрівною не було роз'яснено ОСОБА_1 порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто того, яким чином має проводитись такий огляд. Також їй повноцінно не було роз'яснено прав та обов'язків, що призвело до грубого порушення прав в силу того, що вона не є юридично обізнаним у процедурі проведення медичного огляду та складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтак, неможливо встановити такі обставини:
1.Чи були законні підстави зупинки тз Fiat Punto днз НОМЕР_1 ?
2.Чи було роз'яснено поліцейським ОСОБА_1 порядок проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я?
3.Чи було роз'яснено поліцейським прав ОСОБА_1 , а також наслідків її відмови у проходженні тесту на драгері та огляду у медичному закладі?
Звертаємо увагу суду, що ці обставини є істотними для можливості встановлення в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, але зважаючи на відсутність належних і достатніх доказів, дані обставини не можуть бути взяті до уваги.
Таким чином, порушення допущені при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та проведенні огляду на наявність стану алкогольного сп'яніння, свідчать про недотримання порядку його проведення, а тому, на підставі ч. 5 ст. 266 КУпАП, результати такого огляду повинні бути визнані недійсними.
Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому, порушення зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або не проведення у точній відповідності з законом, тягне за собою недійсність результатів такого огляду.
Згідно з положеннями п. п. 6, 7 розділу І Спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Так, ознаками, алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт З вказаної Інструкції).
Також пунктом 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння, як визначено пунктом 6 наведеної останньою Інструкції проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з правилом пункту 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на Його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 5, 6, 10 розділу ІІ Спільного наказу перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Більш того, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Проте в даному випадку, свідки залучені не були.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України N? 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
Так, у своєму рішенні від 15 березня 2019 року ВС у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руку, то вимоги інспектора до 60дія про пред'явлення документів на право керування с неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.
В той же мас, як зазначено у п. 6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу, від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії полія щодо ухилення від огляду. Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
Зазначене повністю зіставляється з положеннями п. 1 Розділу ІІ зазначеної Інструкції, у відповідності з якими, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Отже, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського с підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними МОЗ і МВС України.
Окрім того, обов'язковим є доведення підстав для такого огляду особи. У протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє зазначення будь-яких ознак алкогольного сп'яніння, проте з наданих відеозаписів вбачається, що працівник поліції наголошувала на таких ознаках, як: тремтіння пальців рук та різкий запах алкоголю з рота. Однак, у ході спілкування з поліцейським та під час складання відносно неї адміністративних матеріалів, поведінка ОСОБА_1 та її дії є адекватними, забарвлення обличчя с природнім, пальці не тремтять.
Так, підстави для проведення огляду водія на стан сп'яніння не ґрунтуються на вимогах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а самим поліцейським не вчинено усіх належних дій щодо виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння. визначених у пункті 4 Розділу І вказаної Інструкції.
Так, працівниками поліції не доведено факт наявності у ОСОБА_1 вказаних ознак алкогольного чи іншого сп'яніння, а тому й підстав, згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, для пропонування працівниками поліції пройти огляд не було.
Так, стосовно ОСОБА_1 у поліцейських не було достатньо підстав вважати, що вона перебувала у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А отже, наявне порушення працівниками поліції положень інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
По - п'яте, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення водій керував автомобілем з ознакою алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. На вимогу працівника поліції зі згоди ОСОБА_1 було проведено її огляд за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», за результатами якого встановлено 0,74 проміле. Так, поліція стверджувала про порушення п. 2.9а ПДР України та встановила факт вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.
З даного відеозапису не вбачається, що перед проведенням огляду поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про порядок застосування приладу Драгер та надає можливість ознайомитись з сертифікатом відповідності та свідоцтвом про його повірку: Окрім того працівник поліції не зробив контрольний перевірочний тест Драгера, з метою перевірки його точності та чистоти від парів алкоголю. Таким чином, поліцейський не зафіксував свої дії щодо підготовки газоаналізатора до роботи, порушивши при цьому вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МО3 за № 1452/735 від 09.11.2015.
Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводила себе адекватно, чітко відповідала на всі запитання, її поведінка цілком відповідала обстановці, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні.
Таким чином із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустила будь-які порушення правил дорожнього руху, за які її слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції остання не була зобов'язана виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно неї не можуть бути належними та допустимими доказами її вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Такі висновки повністю узгоджуються з вказаною вище позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17.
Згідно з Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається 1 рік. Тобто, технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння. проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.
Відповідно до п. 7 Розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої
Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, станом сп'яніння с результат спеціального технічного засобу з цифровим показником більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Чернігівський апеляційний суд у справі № 728/1571/24 від 16.08.2024, постанову суду в частині притягнення водія за ст.130 КУПА скасував, адже:
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія не вбачалося зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння. Поліцейський, який пропонував продути прилад, не назвав за якими ознаками у водія він пропонує проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу.
У акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зазначається, що водій проходив огляд у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини. На відеокамері очі водія звичайного кольору, запах алкоголю відеокамера не передає, крім того присутність запаху може бути виключно суб'єктивною думкою поліцейського. Крім того, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відсутній підпис про згоду з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу.
Крім того, згідно технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/- 0,08 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле.
Отже, коли у водія взагалі не було зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, показник технічного приладу показав перевищення від норми, що з урахуванням границі допустимої похибки та норм міжнародного законодавства може бути розцінене як природна норма алкоголю у повітрі, що видихається.
Профільна Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння (п.п. 3-4 Розділу ІІ) передбачає, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.
Крім того, нормами частини 2 статті 8 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Звертаємо увагу суду, що дія Свідоцтва про державну реєстрацію № 7261/2007 згідно з наказом МОЗ України від 10.02.2010 року № 95 приладу Drager «Alcotest 6810» закінчилася ще 10.02.2015.
Відповідно до відомостей державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення до переліку дозволених для застосування на території України медичних виробів «Газоаналізатори Drager Alcotest» виробництва Drager Safety AG & Co свідоцтво про державну реєстрацію 14455/2014 належать: Газоаналізатор Drager Alcotest 3000, Газоаналізатор Drager Alcotest 5510, Газоаналізатор Drager Alcotest 5510, Газоаналізатор Drager Alcotest 5510 з конфігуруванням, Газоаналізатор Drager Alcotest 6820, Газоаналізатор Drager Alcotest з конфігуруванням, Газоаналізатор Drager Alcotest ХТ, Газоаналізатор Drager Alcotest 6810 (Свідоцтво про державну реєстрацію № 7261/2007) у зазначеному реєстрі - відсутній та не внесений в перелік технічних засобів, дозволених для використання на території України.
Наказом МОЗ № 95, від 10.02.2010 про регулювання питання державної реєстрації (перереєстрацію) медичних виробів та внесення змін у реєстраційні матеріали було встановлено Перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Даним Наказом врегульовано питання використання Приладів електроліагностичні Drager Safety AG, Alcotest 7410 Plus com, Alcotest 6510, Alcotest 6810, свідоцтво про реєстрацію: № 7261/2007, від 10.02.2010.
Наказом регулюється також питання реєстраційної процедури зазначених приладів: вимога щодо перереєстрації на 5 років, зв'язку з закінченням терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію та зміною назви виробу. Отже, строк дії Свідоцтва: № 7261/2007 від 10.02.2010 сплив 10.02.2015.
Наказ МОЗ № 95 «Про затвердження Переліку технічних засобів, то використовуються в підрозділах Державтоінспекий МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» від 01.03.2010 № 33 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 1052 від 26.12.2018. Саме даним Наказом було встановлено Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху а саме вищезазначених:
газоаналізатора «AlcoQuant 6020»;
газоаналізатора «Alcotest 6510»;
газоаналізатора «Alcotest 6810»;
газоаналізатора «Alcotest 7410 Plus com».
Відповідно до матеріалів справи дії працівника поліції, який складав протокол відносно водія не відповідають встановленим законом вимогам, оскільки в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про калібрування засобу вимірювальної техніки «Alcotest 6810», тому роздруківку результату проведеного огляду необхідно визнати недопустимим доказом, а справу про адміністративне правопорушення відносно останнього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Профільна Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння (п.п. 3-4 Розділу ІІ) передбачає, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.
Крім того, нормами частини 2 статті 8 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
З наведеного вбачається, що технічне обслуговування (перевірка калібровки) газоаналізатору «Alcotest 6810» має проводитись кожні 12 місяців, згідно з вимогами інструкції з експлуатації даного технічного засобу, оскільки відповідне передбачено Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності.
Більш того, у матеріалах справи відсутній сертифікат налаштування (калібрування) алкотестера «Драгер» та свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки. У матеріалах справи також відсутній документ, що підтверджує проходження лейтенантом поліції ОСОБА_2 навчання по використанню та експлуатації приладу «Драгер Алкотест», документ, що підтверджує ознайомлення інспектора з керівництвом експлуатації приладу Драгер Алкотест, документ, то підтверджує, який зарядний пристрій використовувався до приладу Драгер Алкотест, з якого проводився тест на стан алкогольного сп'яніння 11.02.2026.
А відтак, використання медичних виробів «Газодналізатори Drager Alcotest 6810», виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA (Germany), які були завезені та реалізовані на території України та введені у експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірюваних.
Частиною 5 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним.
Будь-які інші докази, які б підтверджували вину водія у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
По-шосте: Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2019 у справі № 175/1459/19 встановлено:
«Враховуючи те, що при розгляді справи доказів, що стверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП України не було встановлено, а за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, вина особи не може встановлюватися тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, звертаючи увагу на те, що дії працівників поліції щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення є протиправними та були позбавлені ознак законності з огляду на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу, відсутність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, незалучення із метою присутності при проведенні процедури огляду двох свідків, задокументована відмова від проходження огляду зроблена під впливом оманливої інформації працівників поліції, невідсторонення від керування транспортним засобом, суд вважає, що необхідно закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. Іст. 130 КУпАП України».
В силу положень п. 1 ст. б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен мас право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке. Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення. Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій ст. 6 Конвенції.
За ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, регулюється КУпАП (пункт 2.1. мотивувальної частини Рішення КСУ від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП).
Таким чином, огляд особи на місці зупинки транспортного засобу було проведено з порушенням процедури проведення такого огляду, описаного вище, а саме без проведення контрольного перевірочного тесту Алкотестеру Драгер, без пред'явлення технічної документації щодо справності та повірки даного приладу, тому протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за . 1 ст.130 КУпАП не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини; викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
3 метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративно відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, шо пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).».
Суд такі пояснення вважає необґрунтованими з наступних підстав.
По тезово.
1.«Працівниками поліції не фіксується ані рух автомобіля, ані факт того, що ОСОБА_1 перебувала за кермом автомобіля у момент руху транспортного засобу. Інші порушення правил дорожнього руху, а також факт керування автомобілем, також відсутні».
Такі доводи судом до уваги не беруться, оскільки на відеозаписі з 00:00:20 по 00:00:40 чітко видно, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 що її тз зупинено через рух у комендантську годину.
Відтак, судом встановлено, що транспортний засіб зупинений працівниками патрульної поліції у період дії комендантської години. Жодних заперечень з приводу причини зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не висловлювала, такі заперечення на відеозаписах не зафіксовані.
Визначення терміну комендантська година міститься у п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а саме це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Порядок введення комендантської години встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану».
Комендантська година та встановлення спеціального режиму світломаскування запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням або військовою адміністрацією (у разі її утворення), який доводиться до відома військових адміністрацій (у разі їх утворення) або ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Мінекономіки, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, МОЗ, МЗС, АТ «Українська залізниця», відповідних органів Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, військових командувань, з'єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються час, протягом якого діють комендантська година та спеціальний режим світломаскування, межі території їх запровадження, способи здійснення заходів щодо підтримання правопорядку, порядок руху залізничного, автомобільного, морського, річкового, повітряного транспорту, порядок створення, функціювання і місцезнаходження комендатури та її склад.
Накази військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) про запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування доводяться до відома підприємств, установ, організацій та населення сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями (у разі їх утворення) або радами оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя та через засоби масової інформації.
На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Без перепусток під час комендантської години на вулицях та в інших громадських місцях дозволено перебування та рух транспортних засобів Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, а також транспортним засобам спеціалізованого призначення, які виконують невідкладне службове завдання, за умови ввімкнення спеціальних світлових сигнальних пристроїв.
Під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування продовжують виконувати свої завдання Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС.
Також особи, які вчинили кримінальні та адміністративні правопорушення, затримуються у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Якщо людина в заборонений час протягом комендантської години перебуває на вулиці, то комендантський патруль має право її затримати, перевірити в неї наявність документів, які б давали право на перебування на вулиці, чи підтвердити обставину про відсутність таких документів у даної особи, а також встановити причину порушення комендантської години.
Відтак, транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 було зупинено поліцейськими відповідно до вимог чинного законодавства.
2.«Зупинка була здійснена безпідставно, оскільки порушень правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 вчинено не було. Працівник патрульної поліції, не пояснивши причини зупинки транспортного засобу, підійшов до ОСОБА_1 та звинуватив у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 1 статті 130 КУПАП. Жодних підтверджень щодо вчинення з її боку адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейським, яким було здійснено зупинку транспортного засобу, надано не було».
Такі доводи судом до уваги не беруться, оскільки частково були спростовані в попередньому пункті, а щодо тверджень про безпідставне звинувачення поліцейським ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає, що такі твердження нічим не підтвердженні, крім того з відеозапису з 00:01:30 по 00:05:00 чітко вбачається, що працівник поліції лише спитав ОСОБА_1 чи пройде вона тест на визначення стану алкогольного сп'яніння на що остання без жодних заперечень погодилась, сама розпакувала пакет муштука і добровільно продула прилад алкотестер, крім того ОСОБА_1 на цьому відрізку відеозапису сама стверджує, що вживала алкоголь.
3.«Під час зупинки транспортного засобу працівник поліції зобов'язаний був поінформувати особу про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»). Безпідставна зупинка транспортного засобу є незаконною.»
Такі твердження суд до уваги не бере, оскільки вони спростовані у першому пункті.
4.«за відсутності належних доказів встановлення відповідних обмежень, а також з огляду на неповідомлення особі конкретної підстави зупинки, дії працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу не можуть вважатися належним чином обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства».
Такі твердження суд до уваги не бере, оскільки вони спростовані у першому пункті.
5.« відео з нагрудних камер, надані працівниками поліції, є неповними, початок запису відсутній, у зв'язку із чим неможливо об'єктивно оцінити обставини, що також свідчить про порушення правила безперервності проведення відеофіксації.»
Такі твердження суд до уваги не бере вважає їх надуманими, оскільки відеозапис є повним, інше стороною захисту не доведено, крім того працівниками поліції в повному обсязі дотримано вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП.
6.безпосередня відеофіксація руху автомобіля, порушення правил дорожнього руху, а також факт керування автомобілем, відсутні.
Такі твердження не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки вона сама такий факт визнала під відеозапис у періоді з 00:00:00 по 00:00:20 вказавши на звернення поліцейського, що «це ми вот тільки з Проміня виїхали».
7.На відеозаписі з боді-камери працівника патрульної поліції не зафіксовано ані факту руху транспортного засобу Fiat Punto, д.н.з НОМЕР_4 , ані факту керування даним транспортним засобом. Тобто, обставина, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, не підтверджена належним чином працівниками поліції.
Такі твердження суд до уваги не бере, оскільки вони спростовані у шостому пункті.
1.На момент початку запису відео на боді-камеру патрульного поліцейського транспортний засіб, не перебував у стані руху, і при цьому, ОСОБА_1 не перебувала за кермом вказаного транспортного засобу. Відтак, відеозаписи, надані працівниками поліції, не відтворюють в повній мірі обставини ситуації, що склалася, не відображає відомостей про вчинення правопорушення та свідчить про їх упередженість, тому не може бути визнаний належним доказом.
Такі твердження суд до уваги не бере, оскільки вони спростовані у шостому пункті. Крім того у періоді відеозапису з 00:00:00 по 00:00:20 чітко видно, що саме ОСОБА_1 перебуває за кермом транспортного засобу, який стоїть із увімкненим двигуном.
2.На відео також не зафіксовано момент процедури складення протокол,. під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 також не було роз'яснено її права, зокрема гарантоване статтею 63 Конституції України право відмовитися від надання пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, що мало передувати складанню протоколу за ст. 130 КУпАП.
Такі твердження суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення тобто Закон зобов'язує працівника поліції застосувати технічні засобі відеофіксації лише при проведенні огляду особи на визначення стану алкогольного сп'яніння та у певних випадках з врахуванням відповідної Інструкції у медичному закладі.
Щодо не роз'яснення ОСОБА_1 її прав суд зазначає, що це спростовується п. 13 протоколу про адміністративне правопорушення де стоїть підпис ОСОБА_1 про роз'яснення їй прав та обов'язків зокрема визначених ст. 63 Конституції України, крім того вона не позбавлена права надати свої пояснення суду. Крім того такі твердження спростовуються відеозаписом з 00:07:00 по 00:09:30.
3.Лейтенантом поліції Пікалюк Богданою Петрівною не було роз'яснено ОСОБА_1 порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто того, яким чином має проводитись такий огляд. Також їй повноцінно не було роз'яснено прав та обов'язків, що призвело до грубого порушення прав в силу того, що вона не є юридично обізнаним у процедурі проведення медичного огляду та складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, неможливо встановити такі обставини: Чи були законні підстави зупинки тз Fiat Punto днз НОМЕР_1 ? Чи було роз'яснено поліцейським ОСОБА_1 порядок проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я? Чи було роз'яснено поліцейським прав ОСОБА_1 , а також наслідків її відмови у проходженні тесту на драгері та огляду у медичному закладі?
Щодо законності підстав зупинки ОСОБА_1 судом була надана відповідь у п.1, 2, 6. Щодо того, що не встановлено чи було роз'яснено поліцейським ОСОБА_1 порядок проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я та чи було роз'яснено поліцейським права ОСОБА_1 , а також наслідків її відмови у проходженні тесту на драгері та огляду у медичному закладі то такі твердження повністю спростовуються частково п. 9 та відеозаписом у період часу з 00:07:00 по 00:09:30
4.Оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського с підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними МОЗ і МВС України. Працівниками поліції не доведено факт наявності у ОСОБА_1 вказаних ознак алкогольного чи іншого сп'яніння, а тому й підстав, згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, для пропонування працівниками поліції пройти огляд не було.
Такі твердження судом до уваги не беруться, оскільки розділом ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі по тексту Інструкція №1452/75) передбачено наступне: «За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів», таке положення надає поліцейському право провести відповідний огляд, запропонувати його пройти, якщо у нього є підозра, на можливе перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, при цьому така підозра поліцейського повинна виникати на підставі його бачення в особи ознак сп'яніння визначених пунктом 3 розділу І Інструкції №1452/75, однак оголошувати такі ознаки водію працівник поліції обов'язку не має.
5.З даного відеозапису не вбачається, що перед проведенням огляду поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про порядок застосування приладу Драгер та надає можливість ознайомитись з сертифікатом відповідності та свідоцтвом про його повірку: Окрім того працівник поліції не зробив контрольний перевірочний тест Драгера, з метою перевірки його точності та чистоти від парів алкоголю.
Таке твердження суд до уваги не бере, оскільки контрольний перевірочний тест Драгера не передбачений ані інструкцією з експлуатації Alcotest Drager 6810 (https://www.draeger.com/Content/Documents/Content/IfU-Alcotest-6810-9033187.pdf) ані Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, більше того пп. 2.3.1.4. інструкції з експлуатації Alcotest Drager 6810, передбачено, що перед початком тестування аналізатор проведе автоматичний забір проби навколишнього повітря і якщо в навколишньому повітрі буде встановлено наявність алкоголю то на дисплеї приладу з'явиться повідомлення «помилка ID: 618», чого у даному випадку не було.
Варто зауважити, що пп. 2.3.1.2 з врахуванням п. 2.2.7 інструкції з експлуатації Alcotest Drager 6810 передбачено, встановлення у прилад нового муштука, що у даному випадку було виконано, оскільки на періоді відеозапису з 00:02:20 по 00:02:45 вбачається, що працівник поліції надає ОСОБА_1 новий запакований муштук, який вона самостійно розпаковує.
Щодо не надання ОСОБА_1 сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку повірку приладу Alcotest Drager 6810 то суд звертає увагу, що надання таких документів передбачено виключно на вимогу особи, яка проходить відповідне тестування (п. 5 розділу ІІ Інструкції 1452/75) у даному випадку такої вимоги не було.
6.Згідно технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/- 0,08 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Отже, коли у водія взагалі не було зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, показник технічного приладу показав перевищення від норми, що з урахуванням границі допустимої похибки та норм міжнародного законодавства може бути розцінене як природна норма алкоголю у повітрі, що видихається.
Таке твердження суд вважає не підтвердженим та голослівним в силу не встановлення вказаних обставин у інструкції з експлуатації Alcotest Drager 6810 (https://www.draeger.com/Content/Documents/Content/IfU-Alcotest-6810-9033187.pdf).
7.Звертаю увагу суду, що дія Свідоцтва про державну реєстрацію № 7261/2007 згідно з наказом МОЗ України від 10.02.2010 року № 95 приладу Drager «Alcotest 6810» закінчилася ще 10.02.2015.
До таких тверджень суд ставиться критично та зазначає, що закінчення дії Свідоцтва про державну реєстрацію № 7261/2007 згідно з наказом МОЗ України від 10 лютого 2010 року № 95 приладу Drager «Alcotest 6810» не означає неможливість використання такого приладу за умови отримання умов експлуатації, технічного обслуговування, калібрування та повірки такі висновки суду базуються на неодноразовому посиланні судів України (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108475407, https://reyestr.court.gov.ua/Review/108268158, https://reyestr.court.gov.ua/Review/107854028, ) на лист заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 992 від 11 грудня 2014 року згідно якого використання медичних виробів: приладів електродіагностичних, зокрема Alcotest 6810, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені в експлуатацію протягом часу дії Свідоцтва про державну реєстрацію № 7261/2007 від 10 лютого 2010 року, після закінчення дії означеного Свідоцтва є можливим за умов дотримання умов експлуатації, технічного обслуговування, калібрування та повірки.
Як встановлено із самого чеку Drager «Alcotest 6810» останнє калібрування такого приладу відбулось 19 листопада 2025 року.
8.Відповідно до матеріалів справи дії працівника поліції, який складав протокол відносно водія не відповідають встановленим законом вимогам, оскільки в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про калібрування засобу вимірювальної техніки «Alcotest 6810», тому роздруківку результату проведеного огляду необхідно визнати недопустимим доказом, а справу про адміністративне правопорушення відносно останнього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Суд відмовляє у визнанні роздруківки результату проведеного огляду недопустимим доказом, оскільки у самій роздруківці результату проведеного огляду чітко вказано, що останнє калібрування такого приладу відбулось 19 листопада 2025 року.
9.У матеріалах справи відсутній сертифікат налаштування (калібрування) алкотестера «Драгер» та свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки. У матеріалах справи також відсутній документ, що підтверджує проходження лейтенантом поліції ОСОБА_2 навчання по використанню та експлуатації приладу «Драгер Алкотест», документ, що підтверджує ознайомлення інспектора з керівництвом експлуатації приладу Драгер Алкотест, документ, то підтверджує, який зарядний пристрій використовувався до приладу Драгер Алкотест, з якого проводився тест на стан алкогольного сп'яніння 11.02.2026.
Суд до уваги такі твердження не бере, оскільки у самій роздруківці результату проведеного огляду чітко вказано, що останнє калібрування такого приладу відбулось 19 листопада 2025 року, щодо проходження відповідного навчання лейтенантом поліції Пікалок Богданою Петрівною то таке нічим не передбачено.
Щодо посилань сторони захисту на рішення судів першої та апеляційної інстанції суд їх до уваги не бере в силу відсутності такого обов'язку визначеного законом, а також індивідуальності кожних правовідносин.
Щодо посилань сторони захисту на рішення ВС у справах, які розглядались в порядку визначеному КАС України суд зазначає, що у даному випадку справа розглядається згідно норм КУпАП та такі висновки ВС суду не є релевантними до таких правовідносин, оскільки в межах даної справи досліджується наявність складу адміністративного правопорушення визначеного ст. 130 КУпАП і рішення у такій справі ухвалює саме суддя за результатами сукупного аналізу усіх зібраних стороною обвинувачення доказів.
Надавши оцінку письмовим поясненням сторони захисту, поясненням наданим в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 588350 від 11 лютого 2026 року, чеком Alcotest Drager 6810, тест № 3105, результат огляду 0,74 % проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапортом, відеозаписом з місця подій.
Відповідно до п. 2.9А Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд встановив, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки тз та згідно чеку Alcotest Drager 6810, тест № 3105, результат огляду 0,74 % проміле та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Аналізуючи досліджені докази у сукупності у суду немає об'єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд, дослідивши обставини справи в їх сукупності, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому, приймаючи до уваги дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч.1 ст. 130 КУпАП,-.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь