1[1]
25 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
особи, яка подала
апеляційну скаргу ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні скаргиОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої службової особи Державного бюро розслідувань, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 16.10.2024 про вчинення кримінального правопорушення (злочину).
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_5 не довів існування бездіяльності органу досудового розслідування, що, як наслідок, свідчить про необґрунтованість та безпідставність вимог скарги.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційні скарги, в яких просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 скасувати, мотивуючи тим, що
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 на підтримку вимог та доводів апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу . Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Як визначено у ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
У відповідності до положень ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, реєстрація кримінальних правопорушень, шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а також реєстрація осіб, які їх учинили, слідчим (прокурором), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, не суперечить положенням ст.ст. 214, 218 КПК України. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 6 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань відповідно до покладених на нього завдань та у межах своєї компетенції здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Державного бюро розслідувань, на підставах та в порядку, встановлених законом.
Частиною четвертою статті 216 Кримінального процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік випадків здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань.
Із матеріалів судового провадження убачається, що ОСОБА_5 подав скаргу у порядку ст. 303 КПК України, яка передана слідчому судді ОСОБА_6 20.08.2025 на службову бездіяльність уповноваженої службової особи Державного бюро розслідувань, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 16.10.2025 про вчинення кримінального правопорушення (злочину).
При цьому, листом від 09.10.2024 за підписом заступника керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 заявника повідомлено про відсутність ознак складу кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань та заяву направлено за належністю для розгляду в межах компетенції до Національної поліції України.
Суд першої інстанції в повному обсязі дослідив надані матеріали, та, на переконання колегії суддів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що скарга ОСОБА_5 бездіяльність уповноваженої службової особи Державного бюро розслідувань, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 16.10.2024 про вчинення кримінального правопорушення (злочину), задоволенню не підлягає, оскільки посадовою особою Державного бюро розслідувань вжито заходів в межах чинного законодавства за заявою ОСОБА_5 .
Переконливих доводів, які спростовували би правильність висновків слідчого судді в апеляційних скаргах не наведено та в ході апеляційного розгляду провадження встановлено не було. Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і відсутні підстави для її скасування, в зв'язку чим апеляційні скарги як безпідставні задоволенню не підлягають, а ухвала слідчого судді має бути залишена без зміни.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої службової особи Державного бюро розслідувань, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 16.10.2024 про вчинення кримінального правопорушення (злочину), - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: _______________ ______________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/719/2026
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_6
Доповідач: ОСОБА_1