Справа № 166/1194/21
Провадження № 1-кп/156/21/26
22 квітня 2026 року сел. Іваничі
Колегія суддів Іваничівського районного суду Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_4 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглядаючи в режимі відкритих судових засідань у залі суду № 1 у сел. Іваничі Волинської області (із застосуванням засобів відеоконференції) кримінальне провадження (№ за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021) щодо обвинувачення:
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст. 185, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 360 КК України;
ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 360 КК України;
ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 360 КК України,
1. Щодо відкладення судового засідання
1.1. Іваничівським районним судом Волинської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021 щодо обвинувачення: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст. 185, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 360 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 360 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 360 КК України. Чергове судове засідання щодо розгляду справи було призначено на 22.04.2026 на 13 год 30 хв.
1.2. У судовому засіданні 25.03.2025 суд визначив порядок та обсяг дослідження доказів у кримінальній справі № 166/1194/21, на теперішній час здійснюється дослідження письмових доказів, наданих стороною обвинувачення.
1.3. Захисники - адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у судовому засіданні 22.04.2026 заявили клопотання щодо необхідності відкладення судового розгляду кримінальної справи № 166/1194/21 з причини необхідності для адвокатів брати участь в інших судових процесах, призначених на цю саму дату. Усі інші присутні учасники кримінального провадження не заперечували проти задоволення таких клопотань захисників.
1.4. За змістом ст. 324 КПК України неможливість участі захисників у судовому розгляді кримінального провадження з поважних причин є підставою для того, щоб суд відклав судовий розгляд, визначивши дату, час та місце проведення нового засідання.
1.5. Згідно зі ст. 322 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку; при цьому не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження.
1.6. З огляду на це, колегія суддів уважає за необхідне для забезпечення участі захисників - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інших судових процесах відкласти судове засідання щодо розгляду кримінальної справи № 166/1194/21 на 21.05.2026 на 10 год 30 хв, про що повідомити учасників кримінального провадження.
2. Щодо клопотання сторони захисту з приводу зміни запобіжного заходу у виді застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6
2.1. Адвокат ОСОБА_9 , котрий здійснює захист прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_6 , 21.04.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу у виді застави, раніше застосованого до ОСОБА_6 , на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
2.2. Захисник повідомив, що до його підзахисного ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 22.04.2021 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 2000000 грн.. У подальшому, 17.05.2021 ОСОБА_6 звільнено з-під варти, оскільки необхідну суму застави внесли ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .. При цьому на ОСОБА_6 ухвалою суду були покладені певні обов'язки, котрих обвинувачений повинен дотримуватись у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021 (не виїздити без дозволу суду з населеного пункту за місцем проживання, повідомляти суд про зміну місця проживання, прибувати за викликами до суду за першою вимогою).
2.3. Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 14.12.2023 строк дії таких обов'язків, покладених на обвинуваченого, було продовжено до 11.02.2024. Надалі прокурор не звертався до суду із клопотаннями щодо продовження строку дії певних обов'язків, покладених на ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021.
2.4. Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 25.03.2025 було частково задоволено клопотання сторони захисту, зменшено розмір застави, визначеної для обвинуваченого, до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у грошовому вираженні - 242240,00 грн.).
2.5. Також ОСОБА_6 08.02.2024 було затримано в порядку ст. 208 КПК України як підозрюваного у межах іншого кримінального провадження, тривалий час обвинувачений утримувався під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.02.2025 під час продовження строку дії раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою було визначено розмір застави на рівні 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у грошовому вираженні - 532480,00 грн.).. Після внесення визначеного розміру застави 19.02.2026 ОСОБА_6 було звільнено з-під варти, на нього покладені певні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
2.6. За твердженнями захисника, за весь час судового розгляду кримінального провадження № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021 ОСОБА_6 не допускав жодних процесуальних порушень, своєчасно за викликом брав участь у судових засіданнях, не здійснював протиправного виливу на свідків та представника потерпілої особи, не намагався переховуватись від правосуддя. Сторона захисту на теперішній час вважає заставу, визначену для ОСОБА_6 , недієвим і обтяжливим для заставодавця запобіжним заходом, оскільки щодо особи підсудного не доведено існування ризиків з числа тих, що передбачені ст.177 КПК України, а навіть якщо такі ризики існували би, то для стримування таких ризиків цілком достатньо дії запобіжного заходу у виді застави в значно більшому розмірі, застосованої Святошинським районним судом м. Києва в іншому кримінальному провадженні. Адвокат ОСОБА_9 просив суд змінити раніше застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави, повернувши кошти заставодавцеві, та застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання (із покладенням обов'язків повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати до суду за першою вимогою).
2.7. Обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтримав клопотання, котре було заявлено в його інтересах захисником ОСОБА_9 ..
2.8. Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення такого клопотання сторони захисту, вказав, що застава коштів у великому розмірі продовжує виконувати свою функцію у кримінальному провадженні в той час, коли ОСОБА_6 перебуває на волі, щодо обвинуваченого продовжують існувати ризики переховуватись від правосуддя та вчинити інше кримінальне правопорушення, судовий розгляд кримінального провадження ще не завершений, застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання може бути недостатнім з огляду на серйозність висунутих обвинувачень.
2.9. Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 їхній захисник - адвокат ОСОБА_10 не заперечували проти задоволення судом клопотання захисника ОСОБА_9 ..
2.10. Розглядуване клопотання сторони захисту колегія суддів вирішує таким чином.
2.11. За змістом ч.1 ст. 92 КПК України, за загальним правилом, обов'язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора.
2.12. Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл. 18 КПК.
2.13. Згідно зі ст. 177 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
2.14. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії.
2.15. Наведене дозволяє дійти висновку про те, що підставою для скасування раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, відповідно, є відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
2.16. Оцінюючи наведені підстави для продовження у даній конкретній справі щодо ОСОБА_6 раніше застосованого запобіжного заходу у виді застави, суд звертає увагу на таке.
2.17. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).
2.18. Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
2.19. Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
2.20. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Саме така правова позиція висловлена у п.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».
2.21. Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21.04.2011, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти і інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_6 до вчинення умисних особливо тяжких злочинів проти власності та проти авторитету органів державної влади, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
2.22. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28.10.1994 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява №14310/88, зазначив, що факти,які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Як вбачається із додатків до обвинувального акта,стороною обвинувачення зібрані певні докази у кримінальному провадженні, котрі дозволяють об'єктивному спостерігачу з великим ступенем упевненості стверджувати про причетність ОСОБА_6 до скоєння кримінальних правопорушень. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи.
2.23. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 органом досудового розслідування пред'явлені обвинувачення, зокрема, у скоєнні особливо тяжких умисних кримінальних правопорушень, кваліфікованих за ч.3 ст. 185 КК України (санкція відповідної частини статті КК передбачає застосування до винної особи покарання у виді позбавлення волі на строку від трьох до шести років),
ч.5 ст. 185 КК України (санкція відповідної частини статті КК передбачає застосування до винної особи покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна), ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 360 КК України (санкція відповідної частини статті КК передбачає застосування до винної особи покарання у виді штрафу від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або у виді позбавлення волі на строк від шести до восьми років).
2.24. Обвинувачений не є працевлаштованим, не має міцних соціальних зв'язків, мешкає у населеному пункті на території Дніпропетровської області (за межами територіальної юрисдикції суду, котрий розглядає кримінальну справу), під впливом суворості можливого покарання за скоєння особливо тяжких злочинів може намагатись уникнути суду, наслідки та ризик втечі для обвинуваченої у цьому випадку можуть бути визнані менш небезпечними, ніж покарання за скоєні злочини та процедура його відбування. Суд враховує на фоні складної суспільно-політичної обстановки в Україні, запровадженні в державі воєнного стану та збройної агресії російської федерації проти України високу імовірність виїзду особи на територію, котра є тимчасово непідконтрольною державній владі України, або за межі України, що тягнутиме за собою неминуче ускладнення процедури подальшого судового розгляду кримінальної справи.
2.25. Крім того, ОСОБА_6 у 2024 році повідомлено про підозру у скоєнні умисних особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки та у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (що підтверджено копіями ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва, наданими стороною захисту).
2.26. Ці обставини свідчать про існування щодо ОСОБА_6 ризику переховуватись від правосуддя та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення. Водночас варто відзначити, що стримування таких ризиків значною мірою забезпечується додатковою дією запобіжного заходу у виді застави в значно більшому розмірі (532480,00 грн.), застосованої до ОСОБА_6 Святошинським районним судом м. Києва в іншому кримінальному провадженні.
2.27. Існування інших ризиків з числа тих, що передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведено.
2.28. Як убачається зі змісту документів, наданих стороною захисту, ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 22.04.2021 було застосовано запобіжний захід до ОСОБА_6 у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 2000000 грн.. У подальшому, 17.05.2021 обвинуваченого звільнено з-під варти, оскільки необхідну суму застави внесли ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .. Надалі, ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 25.03.2025 було зменшено розмір застави, визначеної для обвинуваченого, до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у грошовому вираженні - 242240,00 грн.).
2.29. Тож колегія суддів не вбачає підстав для зміни раніше застосованого до ОСОБА_6 у кримінальному провадженні (№ за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021) запобіжного заходу у виді застави на більш м'який з причини констатованих щодо цієї особи двох ризиків з числа визначених ст. 177 КПК України та з огляду на можливість скасування запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні, котрий на теперішній час діє для обвинуваченого. Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання може виявитись недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні з огляду на серйозність висунутих обвинувачень та на значну кількість правопорушень, скоєних цією особою впродовж відносно короткого проміжку часу.
2.30. Таким чином, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 щодо зміни запобіжного заходу у виді застави для обвинуваченого ОСОБА_6 суд відмовляє.
3. Щодо клопотання сторони захисту з приводу зміни запобіжного заходу у виді застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 .
3.1. Адвокат ОСОБА_10 , котрий здійснює захист прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , 26.03.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу у виді застави, раніше застосованого до ОСОБА_7 , на більш м'який - особисте зобов'язання.
3.2. Захисник повідомив, що до його підзахисного ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 22.04.2021 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 2000000 грн.. Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 07.09.2023 продовжено строк тримання обвинуваченого під вартою, змінено розмір застави, визначеної для ОСОБА_7 , встановлено заставу на рівні 805200 грн.. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09.11.2023 ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 02.11.2023 про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою в частині визначення розміру застави змінено застава визначена на рівні 348920 грн.. У подальшому, 16.11.2023 ОСОБА_7 був звільнений з-під варти після внесення застави заставодавицею ОСОБА_15 ..
3.3. На ОСОБА_7 після внесення застави ухвалою суду були покладені певні обов'язки, котрих обвинувачений повинен дотримуватись у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021 (прибувати за викликами до суду за першою вимогою; не виїздити без дозволу суду з населеного пункту за місцем проживання, повідомляти суд про зміну місця проживання та/або перебування; здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, котрі дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у цьому ж кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю). Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 14.12.2023 строк дії таких обов'язків, покладених на обвинуваченого, було продовжено до 11.02.2024. Надалі прокурор не звертався до суду із клопотаннями щодо продовження строку дії певних обов'язків, покладених на ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021.
3.4. Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 25.03.2025 було частково задоволено клопотання сторони захисту, зменшено розмір застави, визначеної для обвинуваченого, до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у грошовому вираженні - 242240,00 грн.).
3.5. За твердженнями захисника, за весь час судового розгляду кримінального провадження № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021 ОСОБА_7 не допускав жодних процесуальних порушень, своєчасно за викликом брав участь у судових засіданнях, не здійснював протиправного виливу на свідків та представника потерпілої особи, не намагався переховуватись від правосуддя.
3.6. Сторона захисту на теперішній час вважає заставу, визначену для ОСОБА_7 , недієвим і обтяжливим для заставодавиці ОСОБА_15 запобіжним заходом, оскільки щодо особи підсудного не доведено існування ризиків з числа тих, що передбачені ст.177 КПК України. Адвокат ОСОБА_10 просив суд змінити раніше застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави, повернувши кошти заставодавиці ОСОБА_15 , та застосувати до підсудного більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
3.7. Обвинувачений ОСОБА_7 повністю підтримав клопотання, котре було заявлено в його інтересах захисником ОСОБА_10 ..
3.8. Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення такого клопотання сторони захисту, вказав, що застава коштів у великому розмірі виконує свою функцію у кримінальному провадженні, коли ОСОБА_7 перебуває на волі, є дієвим засобом стримування підсудного від спроб переховуватись від правосуддя. Судовий розгляд кримінального провадження ще не завершений, тому дія запобіжного заходу у виді застави має бути збережена.
3.9. Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник - адвокат ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_8 не заперечували проти задоволення судом клопотання захисника ОСОБА_10 ..
3.10. Розглядуване клопотання сторони захисту колегія суддів вирішує таким чином.
3.11. За змістом ч.1 ст. 92 КПК України, за загальним правилом, обов'язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора.
3.12. Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл. 18 КПК.
3.13. Згідно зі ст. 177 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.14. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії.
3.15. Наведене дозволяє дійти висновку про те, що підставою для скасування раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, відповідно, є відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Підставою для зміни раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу є істотне зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
3.16. Оцінюючи наведені підстави для можливого продовження у даній конкретній справі щодо ОСОБА_7 раніше застосованого запобіжного заходу у виді застави, суд звертає увагу на таке.
3.17. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).
3.18. Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
3.19. Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
3.20. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Саме така правова позиція висловлена у п.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».
3.21. Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21.04.2011, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти і інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_7 до вчинення умисних особливо тяжких злочинів проти власності та проти авторитету органів державної влади, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
3.22. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28.10.1994 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява №14310/88, зазначив, що факти,які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Як вбачається із додатків до обвинувального акта,стороною обвинувачення зібрані певні докази у кримінальному провадженні, котрі дозволяють об'єктивному спостерігачу з великим ступенем упевненості стверджувати про причетність ОСОБА_7 до скоєння кримінальних правопорушень. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи.
3.23. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_7 органом досудового розслідування пред'явлені обвинувачення, зокрема, у скоєнні особливо тяжких умисних кримінальних правопорушень, кваліфікованих за ч.5 ст. 185 КК України (санкція відповідної частини статті КК передбачає застосування до винної особи покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна), ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 360 КК України (санкція відповідної частини статті КК передбачає застосування до винної особи покарання у виді штрафу від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або у виді позбавлення волі на строк від шести до восьми років).
3.24. Обвинувачений не є працевлаштованим, не має міцних соціальних зв'язків, мешкає у населеному пункті на території Дніпропетровської області (за межами територіальної юрисдикції суду, котрий розглядає кримінальну справу), під впливом суворості можливого покарання за скоєння особливо тяжких злочинів може намагатись уникнути суду, наслідки та ризик втечі для обвинуваченої у цьому випадку можуть бути визнані менш небезпечними, ніж покарання за скоєні злочини та процедура його відбування. Суд враховує на фоні складної суспільно-політичної обстановки в Україні, запровадженні в державі воєнного стану та збройної агресії російської федерації проти України високу імовірність виїзду особи на територію, котра є тимчасово непідконтрольною державній владі України, або за межі України, що тягнутиме за собою неминуче ускладнення процедури подальшого судового розгляду кримінальної справи.
3.25. Ці обставини свідчать про існування щодо ОСОБА_7 ризику переховуватись від правосуддя, водночас такий ризик певним чином зменшується з плином часу. Існування інших ризиків з числа тих, що передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведено.
3.26. У кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи (ч. 1 ст. 176 КПК): особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Види цих заходів законодавцем наведено у порядку зростання ступеня суворості; відповідно найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
3.27. Будь-якими особами, котрі заслуговували б на довіру, на час розгляду судом питання про можливість застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу не були взяті зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а тому запобіжний захід у виді особистої поруки до згаданої особи не може бути застосований.
3.28. Оцінюючи в сукупності особу обвинуваченого ОСОБА_7 , обставини вчинення кримінальних правопорушень, котрі ставляться в вину цій особі, необхідність забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, водночас зважаючи на те, що ОСОБА_7 за час судового розгляду кримінального провадження жодного разу не допускав невиконання покладених на нього обов'язків, сумлінно, без будь-якого примусу чи спонукання брав участь у всіх судових засіданнях, на теперішній час ОСОБА_7 не було повідомлено про підозру у будь-яких інших кримінальних провадженнях, ризик переховуватись від правосуддя, котрий існує щодо ОСОБА_7 , з плином часу істотно зменшився, колегія суддів вважає за потрібне змінити раніше застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави на більш м'який - у виді особистого зобов'язання.
3.29. При цьому на ОСОБА_7 доцільно покласти обов'язки: прибувати до прокурора, суду за першим викликом у разі необхідності; повідомляти прокурора, суд про необхідність зміни свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, що є представниками потерпілої юридичної особи, свідками, експертами у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021; здати на зберігання до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності у обвинуваченого таких документів). Згадані обов'язки необхідно покласти на обвинуваченого на строк з 22.04.2026 до 20.06.2026, що відповідає часовим межам строку, передбаченим нормами ч. 7 ст. 194 КПК України.
3.30. Отже розглядуване клопотання сторони захисту підлягає частковому задоволенню. Разом з цим, відповідно до ч.11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Тому сума коштів, внесених як застава у розмірі 242240,00 грн., підлягає поверненню заставодавиці ОСОБА_15 ..
4. Щодо клопотання сторони захисту з приводу зміни запобіжного заходу у виді застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 .
4.1. Адвокат ОСОБА_10 , котрий здійснює захист прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_8 , 26.03.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу у виді застави, раніше застосованого до ОСОБА_8 , на більш м'який - особисте зобов'язання.
4.2. Захисник повідомив, що до його підзахисного ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 22.04.2021 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 2000000 грн.. Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 07.09.2023 продовжено строк тримання обвинуваченого під вартою, змінено розмір застави, визначеної для ОСОБА_8 , встановлено заставу на рівні 402600 грн.. У подальшому, 08.09.2023 ОСОБА_8 був звільнений з-під варти після внесення застави заставодавицями ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ..
4.3. На ОСОБА_8 після внесення застави ухвалою суду були покладені певні обов'язки, котрих обвинувачений повинен дотримуватись у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021 (прибувати за викликами до суду за першою вимогою; не виїздити без дозволу суду з населеного пункту за місцем проживання, повідомляти суд про зміну місця проживання та/або перебування; здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, котрі дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у цьому ж кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю). Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 14.12.2023 строк дії таких обов'язків, покладених на обвинуваченого, було продовжено до 11.02.2024. Надалі прокурор не звертався до суду із клопотаннями щодо продовження строку дії певних обов'язків, покладених на ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021.
4.4. Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 25.03.2025 було частково задоволено клопотання сторони захисту, зменшено розмір застави, визначеної для обвинуваченого, до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у грошовому вираженні - 242240,00 грн.).
4.5. За твердженнями захисника, за весь час судового розгляду кримінального провадження № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021 ОСОБА_8 не допускав жодних процесуальних порушень, своєчасно за викликом брав участь у судових засіданнях, не здійснював протиправного виливу на свідків та представника потерпілої особи, не намагався переховуватись від правосуддя.
4.6. Сторона захисту на теперішній час вважає заставу, визначену для ОСОБА_8 , недієвим і обтяжливим для заставодавиці ОСОБА_18 запобіжним заходом, оскільки щодо особи підсудного не доведено існування ризиків з числа тих, що передбачені ст.177 КПК України. Адвокат ОСОБА_10 просив суд змінити раніше застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави, повернувши кошти заставодавиці ОСОБА_18 , та застосувати до підсудного більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
4.7. Обвинувачений ОСОБА_8 повністю підтримав клопотання, котре було заявлено в його інтересах захисником ОСОБА_10 ..
4.8. Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення такого клопотання сторони захисту, вказав, що застава коштів у великому розмірі виконує свою функцію у кримінальному провадженні, коли ОСОБА_8 перебуває на волі, є дієвим засобом стримування підсудного від спроб переховуватись від правосуддя. Судовий розгляд кримінального провадження ще не завершений, тому дія запобіжного заходу у виді застави має бути збережена.
4.9. Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник - адвокат ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення судом клопотання захисника ОСОБА_10 ..
4.10. Розглядуване клопотання сторони захисту колегія суддів вирішує таким чином.
4.11. За змістом ч.1 ст. 92 КПК України, за загальним правилом, обов'язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора.
4.12. Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл. 18 КПК.
4.13. Згідно зі ст. 177 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
4.14. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії.
4.15. Наведене дозволяє дійти висновку про те, що підставою для скасування раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, відповідно, є відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Підставою для зміни раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу є істотне зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
4.16. Оцінюючи наведені підстави для можливого продовження у даній конкретній справі щодо ОСОБА_8 раніше застосованого запобіжного заходу у виді застави, суд звертає увагу на таке.
4.17. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).
4.18. Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
4.19. Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
4.20. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Саме така правова позиція висловлена у п.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».
4.21. Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21.04.2011, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти і інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_8 до вчинення умисних особливо тяжких злочинів проти власності та проти авторитету органів державної влади, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
4.22. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28.10.1994 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява №14310/88, зазначив, що факти,які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Як вбачається із додатків до обвинувального акта,стороною обвинувачення зібрані певні докази у кримінальному провадженні, котрі дозволяють об'єктивному спостерігачу з великим ступенем упевненості стверджувати про причетність ОСОБА_8 до скоєння кримінальних правопорушень. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи.
4.23. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 органом досудового розслідування пред'явлені обвинувачення, зокрема, у скоєнні особливо тяжких умисних кримінальних правопорушень, кваліфікованих за ч.5 ст. 185 КК України (санкція відповідної частини статті КК передбачає застосування до винної особи покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна), ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 360 КК України (санкція відповідної частини статті КК передбачає застосування до винної особи покарання у виді штрафу від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або у виді позбавлення волі на строк від шести до восьми років).
4.24. Обвинувачений не є працевлаштованим, не має міцних соціальних зв'язків, мешкає у населеному пункті на території Дніпропетровської області (за межами територіальної юрисдикції суду, котрий розглядає кримінальну справу), під впливом суворості можливого покарання за скоєння особливо тяжких злочинів може намагатись уникнути суду, наслідки та ризик втечі для обвинуваченої у цьому випадку можуть бути визнані менш небезпечними, ніж покарання за скоєні злочини та процедура його відбування. Суд враховує на фоні складної суспільно-політичної обстановки в Україні, запровадженні в державі воєнного стану та збройної агресії російської федерації проти України високу імовірність виїзду особи на територію, котра є тимчасово непідконтрольною державній владі України, або за межі України, що тягнутиме за собою неминуче ускладнення процедури подальшого судового розгляду кримінальної справи.
4.25. Ці обставини свідчать про існування щодо ОСОБА_8 ризику переховуватись від правосуддя, водночас такий ризик певним чином зменшується з плином часу. Існування інших ризиків з числа тих, що передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведено.
4.26. У кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи (ч. 1 ст. 176 КПК): особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Види цих заходів законодавцем наведено у порядку зростання ступеня суворості; відповідно найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
4.27. Будь-якими особами, котрі заслуговували б на довіру, на час розгляду судом питання про можливість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу не були взяті зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а тому запобіжний захід у виді особистої поруки до згаданої особи не може бути застосований.
4.28. Оцінюючи в сукупності особу обвинуваченого ОСОБА_8 , обставини вчинення кримінальних правопорушень, котрі ставляться в вину цій особі, необхідність забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, водночас зважаючи на те, що ОСОБА_8 за час судового розгляду кримінального провадження жодного разу не допускав невиконання покладених на нього обов'язків, сумлінно, без будь-якого примусу чи спонукання брав участь у всіх судових засіданнях, на теперішній час ОСОБА_8 не було повідомлено про підозру у будь-яких інших кримінальних провадженнях, ризик переховуватись від правосуддя, котрий існує щодо ОСОБА_8 , з плином часу істотно зменшився, колегія суддів вважає за потрібне змінити раніше застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави на більш м'який - у виді особистого зобов'язання.
4.29. При цьому на ОСОБА_8 доцільно покласти обов'язки: прибувати до прокурора, суду за першим викликом у разі необхідності; повідомляти прокурора, суд про необхідність зміни свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, що є представниками потерпілої юридичної особи, свідками, експертами у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021; здати на зберігання до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності у обвинуваченого таких документів). Згадані обов'язки необхідно покласти на обвинуваченого на строк з 22.04.2026 до 20.06.2026, що відповідає часовим межам строку, передбаченим нормами ч. 7 ст. 194 КПК України.
4.30. Отже розглядуване клопотання сторони захисту підлягає частковому задоволенню. Разом з цим, відповідно до ч.11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Тому сума коштів, внесених як застава у розмірі 242240,00 грн., підлягає поверненню заставодавиці ОСОБА_19 .
Керуючись ст. 7,8, 177,179,182, 194, 318, 322, 331 КПК України, колегія суддів
У зв'язку з необхідністю участі захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у судових засіданнях в інших судах - відкласти судове засідання щодо розгляду кримінальної справи № 166/1194/21 на 21.05.2026 на 10 год 30 хв, про що повідомити учасників кримінального провадження.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 щодо зміни запобіжного заходу у виді застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021- відмовити.
Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді застави на рівні 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому вираженні становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
Клопотання захисника ОСОБА_10 щодо зміни запобіжного заходу у виді застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021, на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Змінити з 22.04.2026 раніше застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на обвинуваченого такі обов'язки:
- прибувати до прокурора, суду за першим викликом у разі необхідності;
- повідомляти прокурора, суд про необхідність зміни свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з особами, що є представниками потерпілої юридичної особи, свідками, експертами у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021;
- здати на зберігання до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності у обвинуваченого таких документів).
Згадані обов'язки покласти на обвинуваченого на строк до 20.06.2026.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього судом обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Контроль за виконанням обвинуваченим ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання покласти на прокурора Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_5 .
Повернути грошові кошти, сплачені як застава у кримінальному провадженні, у розмірі 242240,00 грн. заставодавиці ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Клопотання захисника ОСОБА_10 щодо зміни запобіжного заходу у виді застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021, на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Змінити з 22.04.2026 раніше застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на обвинуваченого такі обов'язки:
- прибувати до прокурора, суду за першим викликом у разі необхідності;
- повідомляти прокурора, суд про необхідність зміни свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з особами, що є представниками потерпілої юридичної особи, свідками, експертами у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021090120000017 від 01.02.2021;
- здати на зберігання до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності у обвинуваченого таких документів).
Згадані обов'язки покласти на обвинуваченого на строк до 20.06.2026.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього судом обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Контроль за виконанням обвинуваченим ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання покласти на прокурора Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_5 .
Повернути грошові кошти, сплачені як застава у кримінальному провадженні, у розмірі 242240,00 грн. заставодавиці ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Копію цієї ухвали направити для відома та для виконання прокурору ОСОБА_5 , обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , їхнім захисникам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення (складення) та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст цієї ухвали суду виготовлено в нарадчій кімнаті, проголошено, надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження 23.04.2026 о 12 год 45 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3