Справа № 452/2981/24
Провадження № 1-кп/452/79/2026
Іменем України
23 квітня 2026 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000000496 від 01 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Галич Івано-Франківської області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, працює на посаді лікаря-психіатра психіатричного відділення КНП Самбірської міської ради «Самбірська центральна лікарня», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України,
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області зі Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, 08 серпня 2024 року надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000000496 від 01 травня 2024 року.
Ухвалою судді від 13 серпня 2024 року призначено підготовче судове засідання, яке неодноразово (16.09.24 року та 17.10.2024 року) відкладалося за клопотанням прокурора.
Ухвалою суду від 06 листопада 2024 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України прийнято до провадження Самбірського міськрайонного суду Львівської області, справу призначено до судового розгляду на 16 грудня 2024 року.
У зв'язку з невизнанням обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні даних кримінальних правоворушень, з урахуванням визначеного обсягу доказів, які повинні досліджуватися судом та порядку іх дослідження, в даному кримінальному провадженні, судом призначалися 14 судових засідань, з яких 5 були відкладені за клопотаннями прокурора, 2 - за клопотаннями сторони захисту; судом досліджені всі письмові докази, надані стороною обвинувачення; допитані 9 свідків (з 16 запропоновах стороною обвинувачення).
23 квітня 2026 року захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду із письмовим клопотанням, в якому просив звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Також просив процесуальні витрати за проведення експертиз у даному кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Процесуальні витрати за проведення експертиз віднести на рахунок держави. Вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень не визнав. Зазначив, що свої висновки щодо військовозобов'язаних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зробив на час проведення обстеження за їх показаннями і важає їх правильними.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти заявленого клопотання, вважав, що оскільки з дня вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України минуло понад три роки є правові підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Процесуальні витрати вважав слід віднести на рахунок держави.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов до такого висновку.
Згідно обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України за таких обставин.
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді лікаря-психіатра дільничного психіатричного кабінету консультативно-діагностичного відділення КНП Самбірської міської ради «Самбірська центральна лікарня» та будучи включеним до складу позаштатної постійно діючої комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 як лікар-психіатр, являючись службовою особою, 13.02.2023 року провів огляд військовозобов'язаного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проходив обстеження, за результатами якого встановив необхідність проведення додаткового стаціонарного обстеження ОСОБА_6 у КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень що за адресою:
м. Львів вул. Б.Лепкого, 8, про що зазначив у направленні від 13.02.2023 року №9097. В подальшому, 17.02.2023 року за результатами проведеного стаціонарного обстеження військовозобов'язаного ОСОБА_6 складом лікарсько-консультативної комісії КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» останньому встановлено діагноз «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності з помірними психічними проявами», який згідно статті 156 графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України), передбачає ступінь придатності до військової служби - «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». В той же час, 24.02.2023 року ОСОБА_4 , маючи умисел на службове підроблення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що згідно Акту № 3097 дослідження стану здоров'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останньому на засіданні ЛКК КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» №145 від 17.02.2023 встановлено діагноз «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності з помірними психічними розладами», який у відповідності до ст. 15 б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення) передбачає ступінь придатності - «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», вніс недостовірні відомості до офіційних документів, а саме до Висновку лікаря-психіатра №4097 та Картки обстеження та медичного огляду (Додаток 13 до Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України») від 24.02.2023 року, встановивши ОСОБА_8 діагноз: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю зі стійким інтелектуально-мнестичним зниженням та відсутністю критики до свого стану», який у відповідності до ст. 15 а графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення) передбачає ступінь придатності - «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку», що призвело в подальшому до прийняття рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не придатності ОСОБА_9 до військової служби та виключення ОСОБА_10 з військового обліку. Зокрема, ОСОБА_4 власноручно вніс відомості в Висновок лікаря-психіатра №4097 від 24.02.2023, а саме в графі «Діагноз» здійснив запис «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю зі стійким інтелектуально-мнестичним зниженням та відсутністю критики до свого стану», у графі «Висновок лікаря про придатність до військової служби» здійснив запис «15а, з виключенням з в/обліку» та поставив власний підпис навпроти графи «Лікар», засвідчивши таким чином достовірність викладених ним відомостей у вказаному офіційному документі. В подальшому, ОСОБА_4 , власноручно вніс недостовірні відомості в Картку обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_9 від 24.02.2023 (Додаток 13 до Положення), а саме в пункті 10 «Результати медичного обстеження спеціалістами» під графою «Психіатр» власноручно здійснив запис: «Лаврів 24/02/23 F10.2. ст. 15а непридатний з викл. з в/обліку», будучи обізнаним, що діагноз встановлений ОСОБА_8 за результатами стаціонарного обстеження, проведеного у КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» у відповідності до ст. 15 б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення) передбачає ступінь придатності - «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Таким чином, ОСОБА_4 засвідчив достовірність викладених ним відомостей у вказаному офіційному документі, чим вчинив службове підроблення, що призвело в подальшому до прийняття рішення позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 про непридатність ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до військової служби та виключення останнього з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді лікаря-психіатра дільничного психіатричного кабінету консультативно-діагностичного відділення КНП СМР «Самбірська центральна лікарня» та будучи включеним до складу позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 як лікар-психіатр, не пізніше 12.10.2022 року, більш точний час досудовим розслідування не встановлений, перебуваючи за місцем проведення медичного огляду військовозобов'язаних військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 , точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, провів огляд військовозобов'язаного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проходив обстеження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якого встановив необхідність проведення додаткового стаціонарного обстеження військовозобов'язаного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (далі - КНП ЛОР «ЛОКПЛ») що за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 95, про що зазначив у своєму направленні №1697 від 12.10.2022. В подальшому, 01.12.2022, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, за результатами проведеного стаціонарного обстеження військовозобов'язаного ОСОБА_11 , складом лікарсько-консультативної комісії КНП ЛОР «ЛОКПЛ» останньому встановлено діагноз «Змішаний тривожний і депресивний розлад з помірно вираженими тривалими хворобливими проявами», який згідно статті 176 графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України), передбачає ступінь придатності до військової служби - «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
В той же час, 26.12.2022 ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що згідно Акту дослідження стану здоров'я призовника від 01.12.2022 №1176 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на засіданні ЛКК КНП ЛОР «ЛОКПЛ» встановлено діагноз «Змішаний тривожний і депресивний розлад з помірно вираженими тривалими хворобливими проявами», який у відповідності до ст. 17 б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення) передбачає ступінь придатності до військової служби - «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», вніс недостовірні відомості до офіційних документів: Висновку лікаря-психіатра №3574 від 26.12.2022 та Картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_11 (Додаток 13 до Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України»), встановивши ОСОБА_12 діагноз «Змішаний тривожний і депресивний розлад з вираженими тривалими хворобливими проявами» та кваліфікувавши вказаний діагноз як такий, що підпадає під ст. 17а графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення), що в свою чергу передбачає ступінь придатності - «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку», що в подальшому призвело до прийняття рішення щодо виключення ОСОБА_7 з військового обліку. Зокрема, 26.12.2022 ОСОБА_4 , на підставі Висновку лікаря-психіатра №3574 від 26.12.2022 та Картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_7 від 27.12.2022 (Додаток 13 до Положення), власноручно вніс відомості в Висновок лікаря-психіатра №3574 від 26.12.2022, а саме в графі «Діагноз» здійснив запис «Змішаний тривожно-депресивний розлад з вираженими та тривалими хворобливими проявами», у графі «Висновок лікаря про придатність до військової служби» здійснив запис «17а, з виключенням з в/обліку» та поставив власний підпис навпроти графи «Лікар» та відтиск печатки «Лікар ОСОБА_4 », засвідчивши таким чином достовірність викладених ним відомостей у вказаному офіційному документі.
В подальшому, ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що діагноз встановлений
ОСОБА_12 за результатами стаціонарного обстеження, проведеного у КНП ЛОР «ЛОКПЛ» у відповідності до ст. 17 б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення) передбачає ступінь придатності - «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», власноручно вніс недостовірні відомості в Картку обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_11 від 27.12.2022 (Додаток 13 до Положення), а саме в пункті 10 «Результати медичного обстеження спеціалістами» під графою «Психіатр» власноручно здійснив запис: «Лаврів 26/12/22 F41.2. ст. 17а непридатний з викл. з в/обліку». Після чого, ОСОБА_13 поставив власний підпис навпроти графи «Психіатр» та відтиск печатки «Лікар ОСОБА_4 » у Картці обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_7 від 26.12.2022, засвідчивши таким чином достовірність викладених ним відомостей у вказаному офіційному документі, чим вчинив службове підроблення, що призвело в подальшому до прийняття рішення позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 про непридатність ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до військової служби та виключення останнього з військового обліку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, вважається закінченим з моменту зокрема внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Згідно ч. 1 ст. 366 КК України складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів - караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Частина 1 статті 49 КК передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Отже, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, є нетяжким злочином, відтак строк давності притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України становить три роки.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК та у порядку, встановленому КПК.
У результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння (Постанова ВС від 18 лютого 2025 року у справі №712/8174/23).
Як встановлено судом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які вчинені 26 грудня 2022 року та 24 лютого 2023 року.
На момент розгляду судом клопотання захисника обвинуваченого про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України пройшло понад три роки. Перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, про що свідчать матеріали справи.
Таким чином, передбачений законом строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 366 КК України сплинув.
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо (Постанова ВП ВС від 17.06.2020 року у справі №589/1781/17).
Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила внаслідок спливу певного проміжку часу. Імперативний обов'язок звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності покладено на суд, а не на підозрюваного, обвинуваченого чи захист, які мають право заявити відповідне клопотання (Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 521/8873/18).
Обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою обставиною та роз'яснено суть обвинувачення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, право на судове провадження в повному обсязі в загальному порядку, однак останній наполягав на закритті даного кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Відтак, відсутні правові перешкоди щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах (Постанова ВС від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо (Постанова ВП ВС від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17).
Згідно Постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17 якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Як встановлено судом по даному кримінальному провадженню були призначені та проведені судово-почеркознавчі експертизи: №1704/-Е від 09.05.2024 року, № 1766-Е від 09.05.2024 року, № 1765-Е від 09.05.2024 року, № 1764-Е від 09.05.2024 року та судово- технічні експертизи: № 2141 від 23.07.204 року, № 2142 від 26.07.204 року, № 2143 від 18.07.204 року. Загальні витрати на проведення даних експертиз становлять 110941,52 грн.
Оскільки ініціатором проведення судових інженерно-транспортних експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, тому витрати на їх проведення не підлягають стягненню з ОСОБА_4 , а покладаються на державу.
На підставі ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів (том 1 а.с.103-106), після набрання вироком законної сили, необхідно вирішити таким чином: документи, вилучені 22.08.2023 року під час проведення обшуку на підставі ухвали сідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.08.2023 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме медичні документи щодо проходження ВЛК
ОСОБА_7 , ОСОБА_6 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов не заявлявся.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 02.05.2024 року відносно ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання (том 2 а.с.134-137), який ухвалами від 25.06.2024 року та від 29.07.2024 року продовжувався до 01.09.2024 року (том 2 а.с.155-161, 171-172).
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 02.05.2024 року ОСОБА_4 було відсторонено від посади члена позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 як лікаря-психіатра строком на 2 місяці, ообто до 01.07.2024 року (том 2 а.с.138-141), в подвльшому ухвалами слідчого судді від 25.06.2024 року та від 29.07.2024 року цей строк продовжений до 01.09.2024 року (том 2 а.с.162-168, 173-176).
Під час судового розгляду запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись статтями 12, 49 КК України, статями 284, 372, 376, 395 КПК України, суд,
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 366 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12024140000000496 від 01 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - закрити.
Процесуальні витрати за проведені експертиз №1704/-Е від 09.05.2024 року, № 1766-Е від 09.05.2024 року, № 1765-Е від 09.05.2024 року, № 1764-Е від 09.05.2024 року, № 2141 від 23.07.204 року, № 2142 від 26.07.204 року, № 2143 від 18.07.204 року - віднести на рахунок держави.
Речові докази в даному кримінальному провадженні: документи, вилучені 22.08.2023 року під час проведення обшуку на підставі ухвали сідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.08.2023 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме медичні документи щодо проходження ВЛК ОСОБА_7 , ОСОБА_6 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов не заявлявся.
Під час судового розгляду запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя