Справа № 524/2018/24 Номер провадження 22-ц/814/2525/26Головуючий у 1-й інстанції Рибалка Ю. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
22 квітня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дорош А. І.
суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Автозаводського районного суду м Кременчука Полтавської області від 08 січня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», треті особи: Полтавська обласна рада, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про зобов'язання здійснити перерахунок, -
Рішенням Автозаводського районного суду м Кременчука Полтавської області від 08.01.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», треті особи: Полтавська обласна рада, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про зобов'язання здійснити перерахунок - відмовлено. Повний текст рішення складено - дата не вказана.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , направивши 24.03.2026 засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду та зазначає, що справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи. В день проголошення рішення суду, воно не було йому вручено. Копію рішення він отримав в приміщенні суду 13.03.2026.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. ст. 17, 352 ЦПК України учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, гарантовано право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
В контексті дотримання права на справедливий суд, яке гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини звертав увагу, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (пункт 53 рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06.12.2007, заява №15123/03).
«Право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним непрямим шляхом, особливо коли йдеться про умови прийнятності апеляції (пункт 33 рішення ЄСПЛ у справі «Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії» від 19.12.1997, заява №155/1996/774/975). У багатьох випадках ЄСПЛ вирішував, що перш за все національні органи влади, зокрема суди, повинні вирішувати проблеми тлумачення національного законодавства. Це стосується, зокрема, тлумачення судами норм процесуального характеру, таких як строки, що регулюють подання документів або подання скарг. Підхід ЄСПЛ стосовно цього полягає в тому, що процесуальні обмеження не будуть сумісні з пунктом 1 статті 6, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти. Загалом, процесуальні норми не повинні обмежувати або зменшувати доступ особи таким чином або до такої міри, щоб порушити саму суть права (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» від 16.02.2017, заява № 18986/06).
ЄСПЛ визнав, що норми, які регулюють умови прийнятності апеляцій, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, і що зацікавлені особи повинні очікувати, що ці правила будуть застосовані (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі «Мікулова проти Словаччини» від 06.12.2005, заява № 64001/00).
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно з ч.1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. У цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК, а саме: а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (постанов Верховного Суду від 04.06.2025 у справі №477/735/16-ц).
Згідно матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
При цьому ОСОБА_1 , як позивач був обізнаний про розгляд даної справи судом першої інстанції. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 27.02.2024 повернулася без вручення ОСОБА_1 із зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 32). Крім того, повний текст рішення Автозаводського районного суду м Кременчука Полтавської області від 08.01.2025 ОСОБА_1 отримав в електронному вигляді в електронному кабінеті системи «Електронний суд» 14.01.2025 о 18.31 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 111) та є підтвердженням вручення судового рішення відповідно ч. 6 ст. 272 ЦПК України.
Водночас, колегія суддів зазначає, що наведені у скарзі обставини щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження через несвоєчасне вручення судом першої інстанції повного тексту рішення суду першої інстанції не є обставинами непереборної сили.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Колегія суддів також зазначає, що норма про відмову у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК), не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадам (принципам) цивільного судочинства, зокрема таким, як «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд даної справи судом першої інстанції, апеляційна скарга ним подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м Кременчука Полтавської області від 08 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», треті особи: Полтавська обласна рада, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про зобов'язання здійснити перерахунок.
Ухвала набирає законної сили з дня її ухваленнята може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов