Іменем України
22 квітня 2026 року м. Кропивницький
справа № 398/6921/25
провадження № 22-ц/4809/640/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Дуковського О.Л. (суддя - доповідач),
суддів - Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Клафута Дарія Володимирівна, на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру і зміну способу стягнення аліментів.
ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , 28.10.2025 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить зменшити розмір аліментів стягнутих на утримання доньки ОСОБА_4 відповідно до рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.03.2015 у справі №398/7389/14-ц з 1/4 частини всіх видів доходу до фіксованої суми 1200 гривень щомісячно, але не менше п'ятдесяти відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання цього позову до суду.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.12.2025 відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру і зміну способу стягнення аліментів.
Не погодившись із рішенням районного суду, ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Клафута Д.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів на користь відповідача на утримання дитини з 1/4 частки всіх видів доходу до 1/8 частки всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції допущено грубі порушення норм матеріального і процесуального права, а оскаржувана ухвала є незаконною та ґрунтується на даних, що не відповідають фактичним обставинами справи.
Отже скаржник вказує, що необхідність зменшення розміру аліментів у позовній заяві обґрунтована погіршенням його стану здоров'я, інвалідністю та зміною сімейного стану, а саме те, що він у 2018 році одружився і взяв на себе обов'язки утримання дружини, яка не має постійного місця роботи та стабільного доходу.
Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідає зазначеним вимогам чинного законодавства.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.03.2015 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17.11.2014 і до досягнення нею повноліття.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведення факту погіршення здоров'я позивача та отримання ним інвалідності внаслідок захисту Батьківщини, однак ця обставина згідно зі ст. 192, 182 СК України не може бути єдиною підставою для зменшення аліментів. Для цього позивач має довести, що погіршення його здоров'я призвело до фінансової неспроможності продовжувати сплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі, але таких доказів позивач не надав.
Також судом враховано, що позивач, надаючи докази про те, що він отримав поранення і травми, пов'язані із захистом Батьківщини і згідно висновку ВЛК є придатним до військової служи, а також отримуючи дохід із військової частини, не надав суду жодних з пояснень та доказів з приводу того чи продовжує він військову службу, чи має статус учасника бойових дій та чи має він право скористатися передбаченими ст. 12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 11 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» правом на безоплатне лікування, одержання ліків, лікарських засобів. Також позивач не надав жодних пояснень про те чи має він право на пільги щодо оплати комунальних послуг та щорічну виплату до Дня незалежності.
Враховуючи те, що саме на позивача покладається обов'язок довести погіршення свого матеріального стану після отримання травм і поранень, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази є недостатніми для доведення цієї обставини.
Оскільки, тягар доказування погіршення матеріального стану лежить на позивачеві, а він не надав доказів того, що змушений нести неспівмірні з його доходами витрати на лікування, які не покриваються державою, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що заявлені підстави для зменшення аліментів недоведеними.
Отже, рішення суду в яких переглядається апеляційним судом, підставою для зменшення розміру стягуваних за судовими рішеннями аліментів на утримання дитини є погіршення майнового стану платника аліментів, проте, всупереч вимогам ст.ст.12, 81 ЦПК України відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту такого погіршення його майнового стану, як платника аліментів, після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів на дочку, що стало б підставою для зменшення розміру аліментів відповідно до норми, передбаченої ст.192 СК України.
Відповідно до судового рішення розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення без підтвердження погіршення матеріального становища платника аліментів не буде спрямоване на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам.
Також, в апеляційній скарзі з'являється вимога, якої не було при поданні позову, а саме про зменшення стягнення розміру аліментів до 1/8 частини всіх видів доходу, але ця вимога виходить за межі позову, який письмово не уточнювався та не редактувався.
Щодо вимоги про зменшення стягнення розміру аліментів до фіксованої суми 1200 гривень щомісячно, то це є зміною способу стягнення аліментів, який процесуально має право ініціювати лише стягувач, відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення обґрунтувань заявлених вимог, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Клафута Дарія Володимирівна - залишити без задоволення.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя: О.Л. Дуковський
Судді: Л.М. Дьомич
О.Л. Карпенко