Провадження № 22-ц/803/4619/26 Справа № 175/1688/25 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
23 квітня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Пищиди М.М.
суддів: Свистунової О.В.,Ткаченко І.Ю.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого - Пищиди М.М., суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат за просрочення виконання грошових зобов'язань, -
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2025 року вищезазначений позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
За наслідками автоматизованого розподілу справ від 09 лютого 2026 року колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді - Пищиди М.М., суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю. розподілена цивільна справа № 175/1688/25.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2026 року витребувано із Дніпровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 175/1688/25.
19 лютого 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2025 року - залишено без руху.
02 березня 2026 року на виконання ухвали суду, ОСОБА_1 подала клопотання про усунення недоліків .
Ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2026 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2025 року та призначено справу до розгляду на 11-35 год. 13 травня 2026 року.
22 квітня 2026 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Пищиди М.М., суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю. із підстав, визначених частиною першою, четвертою статті 36 ЦПК України, зокрема у зв'язку з іншими обставинами, які викликають сумнів в їх неупередженості та об'єктивності.
Відповідно до статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Колегія суддів вважає, що заявлений ОСОБА_1 відвід є необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Частиною 3 статті 39 ЦПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
З огляду на зміст частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим з наданням доказів щодо упередженості судді.
Зміст заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу суддів, а зводиться до засвідчення факту недовіри колегії суддів.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43).
При цьому, у контексті об'єктивного критерію при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Проте, право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований з посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ'єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.
Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ'єктивного суду.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Несприятлива позиція суду особами, які беруть участь у справі, з питань права, сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості. Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах. Припущення не є підставою для задоволення заяви про відвід.
Разом з тим, заявником, на підтвердження доводів упередженості колегії суддів належних та допустимих доказів не надано і матеріалами справи таких обставин не встановлено, а тому доводи, які ґрунтуються виключно на суб'єктивній оцінці заявника, не можуть бути підставою для відводу колегії суддів.
На думку колегії суддів, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Крім того, посилання ОСОБА_1 на порушення порядку автоматизованого розподілу справи є безпідставним.
Заявником не надано належних доказів втручання в автоматизовану систему або порушення вимог статті 33 ЦПК України.
Саме по собі посилання на протоколи автоматизованого розподілу без доведення їх неправомірності або технічного збою не може свідчити про порушення принципу випадковості визначення складу суду.
Отже, ОСОБА_1 не наведено доказів, на підставі яких можна було б зробити висновок про упередженість та необ'єктивність колегії суддів у цивільній справі №175/1688/25.
Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає заявлений відвід необгрунтованим, тому питання його вирішення підлягає розгляду у порядку, визначеному частиною 3 статті 40 ЦПК України.
Керуючись ст. 33, 36, 40, 259, 268 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого - Пищиди М.М., суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю визнати необґрунтованою.
Вирішення питання про відвід передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді