Справа № 761/44847/25
Провадження № 2/761/5271/2026
07 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В.
за участю секретаря: Яцишина А.О.
представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
представника третьої особи: ОСОБА_5
розглянувши в загальному провадженні у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві питання прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя для спільного розгляду зі справою за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_2 про поділ майна подружжя -
У жовтні 2025 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про визнання права на частку в спільному майні подружжя та поділ спільного рухомого майна та доходів від здійснення підприємницької діяльності в натурі, в якому позивач просить суд:
1.визнати за ОСОБА_4 , право власності на частку в спільному майні подружжя, а саме:
- на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , загальною площею 296,4 кв.м., що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:88:029:0067, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2276566780000%
- на 1/4 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальним розміром 0,0615 га, з кадастровим номером 8000000000:88:029:0067, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1830289580000.
2. Визнати автомобіль «SEAT TOLEDO» 1,6 І, 2008 р.в., об'єктом спільного майна подружжя, де частка ОСОБА_4 становить 1/2 частину, та поділити дане рухоме майно наступним чином: - визнати за відповідачем ОСОБА_2 право власності на автомобіль «SEAT TOLEDO», 2008 р.в. - стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частини вартості даного майна в розмірі 145 460 грн. 00 коп.
3. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 частину усіх доходів, отриманих від підприємницької діяльності відповідача як фізичною особою - підприємцем, у період з 05.03.2021 року по 31.12.2024 року в сумі 850 000 грн.
Позовна заява мотивована тим, що з огляду на повне невизнання відповідачем права позивачки на частку у спільному майні подружжя, використання доходів від підприємницької діяльності не в інтересах сім'ї, остання вимушена звернутись з даним позовом до суду про визнання за нею права на частку у спільному нерухомому майні подружжя, стягнення компенсації вартості її частки в рухомому майні та стягнення 1/4 частини доходів від підприємницької діяльності за період 2021-2024 роки.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2025 року прийнято до розгляду відкрито провадження за вказаною позовною заявою. Розгляд справи вирішено проводити порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.
07.01.2026 відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій відповідач по первісному позову просив суд:
1. Визнати дохід, отриманий ОСОБА_4 від здійснення нею підприємницької діяльності, як фізичною особою-підприємцем у період шлюбу, об'єктом спільної сумісної власності колишнього подружжя.
1. Стягнути з ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_2 50 (п?ятдесят) відсотків доходу, отриманого нею від підприємницької діяльності у період спільного проживання подружжя, у попередньо визначеному розмірі 100 000 гривень, що становить 1/2 частину орієнтовного доходу у сумі 200 000 грн., - з подальшим уточненням розміру грошових вимог після отримання офіційної інформації від органів Державної податкової служби України відповідно до вимог ЦПК України.
3. Визнати боргове зобов'язання, що виникло на підставі розписки від 10 жовтня 2006 року, відповідно до якої ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 100 000 (сто тисяч) доларів США, спільним зобов'язанням колишнього подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
В судовому засіданні 07.04.2026 поставлено на обговорення питання щодо прийняття для спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя (справа № 761/44847/25, провадження № 2/761/7518/2026).
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні заперечував в часині щодо прийняття зустрічної позовної заяви.
Представник відповідача за первісним позовом просив прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.
Відповідач за первісним позовом просив прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.
Представник третьої особи підтримав прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.
Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв'язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв'язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.
Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов'язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.
Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є поділ спільного майна подружжя. Предметом зустрічного позову є також поділ спільного майна подружжя.
Згідно ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали зустрічного позову суд приходить до висновків, що вказаний зустрічний позов поданий у встановлений судом строк, відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, первісний та зустрічний позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, всі позовні вимоги пов'язані договором позики та поруки, тому суд вважає за необхідне прийняти до спільного розгляду з первісним позовом прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 193, 194, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -
прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
Вказаний зустрічний позов (провадження № 2/761/7518/2026) об'єднати в одне провадження з первісним позовом та присвоїти загальний номер справи : №761/44847/25, провадження №2/761/5271/2026.
Встановити відповідачці за зустрічним позовом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачам за зустрічним позовом, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а щодо відзиву - протягом п'яти днів із дня його отримання, а також протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали подати заяви з процесуальних питань, передбачені ст. ст. 182, 183 ЦПК України.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud2610/.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: