Справа № 757/18643/25
Провадження № 1-кп/761/835/2026
15 квітня 2026 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальне провадження №12024000000002733 від 17.12.2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина Держави Ізраїль, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.2 ст. 15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115 КК України,-
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження №12024000000002733 від 17.12.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.2 ст. 15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115 КК України.
В підготовчому судовому засіданні судом поставлені на обговорення питання, віднесені до даної стадії судового провадження, визначені ст. 314-315 КПК України.
Прокурор зазначив, що справа підсудна Шевченківському районному суду м. Києва, просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. Одночасно просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, оскільки раніше встановлені ризики не зменшились та продовжують існувати, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_12 покладених на нього процесуальних обов?язків, враховуючи наявність обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров?я особи, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що він може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів.
Одночасно прокурор заперечував щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 про його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Вказав, що згідно з ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Одночасно відповідно до інформування Бюро економічної безпеки України, ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №72023000410000034 від 11.08.2023 підозрюється вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.200 та ч.5 ст.191 КК України, у період з 26.03.2013 по 18.02.2014.Таким чином, уважає перебіг строків давності у кримінальному провадженні, в якому обвинувачується ОСОБА_11 , переривався з 18.02.2014 та спливає в 2029 році.
У той же час відповідно до інформування Бюро економічної безпеки України ОСОБА_11 є підозрюваним у кримінальному провадженні № 72024000410000019 від 16.08.2024 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, яке було виділено стосовно останнього з матеріалів кримінального провадження № 72023000410000034 від 11.08.2023. Наразі досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт передано до суду для розгляду по суті.
За таких обставин, зазначив, що підстави для звільнення ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності у порядку, визначеному ст. 49 КК України та ст. 286 КПК України, - відсутні на даній стадії, таке звільнення буде суперечити завданням кримінального провадження, визначеним законом.
Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисники в підготовчому судовому засіданні уважають, що справа підлягає закриттюпідставі ч.1ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. В обґрунтування клопотання вказали, що у відповідності до обвинувального акту ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, п.п. 11, 12, ч.2 ст.115 КК України, а саме: у підбуренні до закінченого замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчиненого на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до п.5. ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п?ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Зі змісту обвинувального акту випливає, що інкриміновані обвинуваченому дії щодо підбурювання до злочину були вчинені найпізніше 07 липня 2003 року, а сам замах - 16 серпня 2003 року.
Відтак, строк притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, сплив ще 07 липня 2018 року (15 років від інкримінованих дій) або 16 серпня 2018 року (15 років від замаху на вбивство), тобто понад 6 років тому.
З урахуванням, що за вказаний злочин не може бути призначене довічне позбавлення волі згідно ч.4 ст. 68 КК України, обвинувачувана особа в будь-якому випадку підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків притягнення до відповідальності за наявності згоди ОСОБА_11 та визначених в статті 49 КК України підстав.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_11 зауважив, що як до, так і після закінчення строків притягнення до відповідальності за інкриміновані у даному кримінальному провадженні діяння, ним не вчинялось нових злочинів, що свідчить про відсутність обставин переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. На підтвердження своїх доводів сторона захисту надала витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», в якому зазначено про відсутність відомостей про наявність незнятої або непогашеної судимості у ОСОБА_11 .
Захисники та обвинувачений наголосили, що повідомлення про підозру та висунуте обвинувачення в інших кримінальних провадженнях за відсутності вироків, які набрали законної сили, не підтверджують вчинення нових кримінальних правопорушень в розумінні ст.49 КК України та не є підставою для переривання строку притягнення до кримінальної відповідальності.
За таких обставин захисник ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні уточнив клопотання про зміну запобіжного заходу та просив скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 , оскільки строки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчились, що є підставою для скасування запобіжного заходу.
Вивчивши доводи сторін кримінального провадження, діючи з дотриманням засад змагальності та диспозитивності у відповідності до правил ст. 22, 26 КПК України, суд дійшов висновку, що необхідно призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Так, підсудність вказаного кримінального провадження ухвалою Київського апеляційного суду від 16.09.2025 року визначена за Шевченківським районним судом м. Києва.
Вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 про наявність підстав щодо звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно обставин обвинувачення, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні 16.08.2003 року злочину, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст.115 КК України, який є особливо тяжким злочином.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули строки п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Згідно правил частини 2,3 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 КК України строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у разі, якщо закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обґрунтовуючи своє клопотання в підготовчому судовому засіданні про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_11 та закриття кримінального провадження, обвинувачений та захисники посилаються на ті обставини, що перебіг давності за вказаний злочин не переривався, особа не ухилялася від притягнення до кримінальної відповідальності. Вироки суду, що набрали законної сили, на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_11 будь - яких злочинів до закінчення строків, зазначених у частинах першій та другій статті 49 КК України, - відсутні, він є таким, що не має судимості. Наполягали, що дані про повідомлення ОСОБА_11 про підозру, обвинувачення у вчиненні інших злочинів після періоду інкримінованих дій у вказаній справі не можуть підтверджувати переривання перебігу давності за відсутності вироку, що набрав законної сили. При цьому також посилалися на судову практику в постановах Верховного Суду щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, згідно якої у відповідності до статті 62 Конституції України, ст.2 КК України, ч.1 ст.17 КПК України переривання перебігу давності відбувається, якщо вчинення особою нового кримінального правопорушення підтверджено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.
В суді прокурор навів обставини в обґрунтування своїх заперечень проти закриття кримінального провадження на даній стадії підготовчого провадження в суді.
Проте вирішення питання про наявність підстав для застосування положень ст. 49 КК України потребує встановлення фактичних обставин, зокрема: моменту вчинення кримінального правопорушення; характеру та тяжкості кримінального правопорушення; обставин, які можуть свідчити про переривання або зупинення перебігу строків давності; поведінки обвинуваченого, у тому числі щодо можливого ухилення від органів досудового розслідування чи суду.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання, визначені цією нормою, однак дослідження доказів по суті обвинувачення на цій стадії не здійснюється.
Суд враховує, що питання застосування строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не є виключно формальним та потребує встановлення сукупності фактичних обставин кримінального провадження. З огляду на серйозність висунутого обвинувачення ОСОБА_11 такі обставини виключають формальний підхід до оцінки фактичних даних та вимагають від суду більш ретельної перевірки наявності підстав для закриття кримінального провадження.
Так, застосування положень ст. 49 КК України можливе лише після встановлення фактичних обставин, які впливають на перебіг строків давності; суд зобов'язаний перевірити, чи не було підстав для зупинення або переривання строків давності, і такі обставини підлягають встановленню в ході судового розгляду; висновок про закінчення строків давності не може ґрунтуватися виключно на формальному обчисленні часу.
Зокрема, ухилення особи від слідства або суду, а також інші обставини, передбачені ст. 49 КК України, підлягають доказуванню та оцінці судом на підставі досліджених доказів, що є можливим лише під час судового розгляду по суті.
Окремо суд звертає увагу, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є правом суду, яке реалізується за умови встановлення всіх необхідних обставин, що мають значення для правильного застосування закону.
Крім того, передчасне закриття кримінального провадження без дослідження матеріалів справи може свідчити про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд фактично робить висновки без належної доказової бази, порушується принцип безпосередності дослідження доказів, який передбачений ст.23 КПК України, не забезпечується повнота судового розгляду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що встановлення наявності або відсутності підстав для застосування ст. 49 КК України є можливим виключно після дослідження доказів та встановлення суттєвих обставин, зокрема, щодо перебігу строків давності, у судовому розгляді, що виключає можливість прийняття рішення про закриття кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання.
Таким чином, на даному етапі суд позбавлений можливості надати належну правову оцінку обставинам, які мають істотне значення для вирішення питання щодо закінчення строків давності, без дослідження матеріалів кримінального провадження в ході судового розгляду.
За таких обставин клопотання обвинуваченого прозвільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ч.1ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності є передчасним та не підлягає задоволенню на стадії підготовчого судового провадження за наведених обставин.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 , суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов'язків, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд дійшов висновків, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що на даний час не зменшилися та не змінилися, з урахуванням особливої тяжкості інкримінованого злочину, направленого проти життя та здоров'я особи, за попередньою змовою осіб, тяжкості покарання, яке загрожує в разі визнання винним.
Такі висновки також ґрунтуються на відомостях, що ОСОБА_11 є громадянином іноземної держави, стосовно нього здійснюються інші кримінальні правопорушення, в яких він підозрюється та обвинувачується у вчиненні низки інших злочинів, в тому числі особливо тяжких.
Суд враховує особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання на території України, раніше не судимий, має сімейні, соціальні зв'язки, проте такі дані не є достатніми для переважання встановлених ризиків та не гарантують належної процесуальної поведінки. Одночасно під час розгляду клопотання не наведені такі фактичні дані та обставини, які б забезпечували належну процесуальну поведінку обвинуваченого без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даній стадії кримінального провадження.
При цьому суд також враховує інші дані про обвинуваченого, його вік та незадовільний стан здоров'я, відсутність даних про неможливість перебування під вартою за станом здоров'я, відсутність належних гарантій, які б переважали наявні ризики.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що на даній стадії судового розгляду ступінь ризиків не зменшилася, запобігти встановленим ризикам можливо виключно лише шляхом продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що свідчать наведені дані, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення встановлених ризиків, зокрема домашній арешт, передача на поруки чи застава. Суду не надано будь-яких фактичних даних про стан здоров'я ОСОБА_11 , які б свідчили про суттєве зменшення чи зникнення раніше встановлених ризиків, встановлених ст. 177 КПК України, неможливість перебування в умовах установи попереднього ув'язнення.
Отже, враховуючи обсяг обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, тяжкість наслідків, які настали, з урахуванням даних, наведених прокурором про існування реальних ризиків незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, з урахуванням відносин, які інкриміновані та з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, даних, що характеризують особу, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу не встановлені.
Таким чином, суд дійшов висновку, що підстави для закриття кримінального провадження відсутні.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України.
Перешкод щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта не встановлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 26, 49, 177, 199, 201, 284, 286, 314-315, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - залишити без задоволення.
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні з обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.2 ст. 15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115 КК України,
який відбудеться у приміщенні суду за адресою: м.Київ, Дегтярівська, 31А,
на 27 квітня 2026 року о 11.00 годин.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні судом колегіально у складі трьох суддів.
Викликати в судове засідання сторони кримінального провадження, потерпілого та його представника.
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою визначити строком до 13 червня 2026 року включно.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- залишити без задоволення.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів із дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3