Справа № 761/10508/26
Провадження № 1-кп/761/3449/2026
16 квітня 2026 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва кримінальне провадження №22025000000000885 від 31.07.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України,
В провадження Шевченківського районного суду м. Києва року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22025000000000885 від 31.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
З огляду на вимоги закріплені ст. 32, 314, 615 КПК України, в ході підготовчого судового засідання судом було поставлено на обговорення питання щодо підсудності даного обвинувального акту Шевченківському районному суду м. Києва.
Прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, уважає, що справа підсудна Шевченківському районному суду м. Києва. Одночасно просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, оскільки раніше встановлені ризики не зникли, так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується, враховуючи його сімейне становище, вік, стан здоров?я, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів,
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник в суді не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта Шевченківським районним судом м. Києва. Захисник ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заперечувала з приводу клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, визначені у ст. 177 КПК, та які враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу, необґрунтовані, та з початком судового розгляду зменшилися. Просили врахувати дані про особу ОСОБА_5 який не залишав свого місця проживання, проживає з сім'єю, дітьми, позитивно характеризується. Просили визначити розмір застави або застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження та заслухавши думку прокурора, захисника, дійшов такого висновку.
Під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання, передбачені частиною 3 статті 314 КПК України.
Одним з питань є направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України дане питання підлягає першочерговому вирішенню, оскільки судове рішення підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Питання територіальної юрисдикції безпосередньо пов'язане із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Як убачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні інкримінованих дій, передбачених ч.7 ст. 111-1 КК України, вчинених за адресою в м. Херсон, вул. Маяковського, 10.
Відповідно ч.1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Частиною 9 статті 615 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Вища рада правосуддя 30 травня 2023 року під № 566/0/15-23 ухвалила рішення про відновлення з 01 червня 2023 року роботи Херсонського міського суду Херсонської області, датою початку процесуальної діяльності вказаного суду визначено 12 червня 2023 року.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22025000000000885 від 31.07.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_5 надійшов в провадження Шевченківського районного суду м. Києва 19.03.2026 року, тобто після відновлення процесуальної діяльності Херсонського міського суду Херсонської області.
Проте підтверджені дані про неможливості з об'єктивних причин здійснювати правосуддя відповідним судом за місцем вчинення злочину в м.Херсоні, з огляду на вказане рішення Вищої ради правосуддя - відсутні.
Отже, на момент надходження обвинувального акта в провадження суду відсутні правові підстави для розгляду цього обвинувального акту Шевченківським районним судом м. Києва згідно правил територіальної підсудності чи у відповідності до правил ст.615 КПК України щодо особливого режиму кримінального провадження в умовах воєнного стану.
З урахуванням Рішення Вищої ради правосуддя від 30 травня 2023 року №566/0/15-23 «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області» кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, за правилами територіальної підсудності, ст. 615 КПК України, має здійснюватися Херсонським міським судом Херсонської області.
Статтею 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
За таких обставин до початку судового розгляду справа підлягає направленню до Київського апеляційного суду для вирішення питання про звернення з поданням до Касаційного кримінального суду Верховного Суду про направлення кримінального провадження з Шевченківського районного суду міста Києва до Херсонського міського суду Херсонської області в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов'язків, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд дійшов висновків, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, здійснити незаконний вплив на свідків, інших причетних осіб, що на даний час не зменшилися та не змінилися, з урахуванням особливої тяжкості злочину, проти основ національної безпеки України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , тяжкості покарання, яке загрожує в разі визнання винним, даних про інкриміновані дії протягом певного періоду.
Такі висновки також ґрунтуються на відомостях, що ОСОБА_5 з високою ймовірністю має зв'язки на тимчасово окупованій території України, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану.
Суд враховує особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працював, що свідчить про наявність у нього підтверджених міцних сімейних, соціальних зв'язків, проте такі дані не є достатніми для переважання встановлених ризиків. Одночасно під час розгляду клопотання не наведені такі фактичні дані та обставини, які б забезпечували належну процесуальну поведінку обвинуваченого без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії кримінального провадження.
Необхідно врахувати інші дані про обвинуваченого: його вік та стан здоров'я, відсутність даних про неможливість подальшого перебування під вартою, відсутність належних гарантій, які б переважали наявні ризики.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що на даній стадії судового розгляду ступінь ризиків не зменшилася, запобігти встановленим ризикам можливо виключно лише шляхом продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що свідчать наведені дані, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення встановлених ризиків, зокрема домашній арешт. Суду не надано будь-яких фактичних даних про стан здоров'я ОСОБА_5 , які б свідчили про суттєве зменшення чи зникнення раніше встановлених ризиків, встановлених ст. 177 КПК України, неможливість перебування в умовах установи ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Згідно ч.6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбаченні ст.ст. 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437 - 442 КК України.
Отже, враховуючи обсяг обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, проти Національної безпеки України, в період воєнного стану, з урахуванням даних, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, даних, що характеризують особу, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, підстави для зміни запобіжного заходу не встановлені.
Керуючись ст.ст.177, 199, ст. 314-315 КПК України, суд,-
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22025000000000885 від 31.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про звернення з поданням до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з Шевченківського районного суду м. Києва до Херсонського міського суду Херсонської області в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою визначити строком до 14 червня 2026 року включно.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів із дня її оголошення.
Суддя