Справа № 308/5735/26
про залишення позовної заяви без руху
22 квітня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, про стягнення моральної та матеріальної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до Закарпатської обласної ради, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну та моральну шкоду у розмірі 10 000 000, 00 грн.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Згідно п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.
Позивач, обґрунтовуючи відсутність обов'язку сплати судового збору, посилається саме на дану норму, вважаючи, що заявлені ним вимоги підпадають під передбачену законом пільгу.
Однак із змісту позовної заяви вбачається, що підставою звернення до суду є незаконне звільнення позивача з посади та подальше невиконання судового рішення про поновлення на роботі. Заявлена вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від трудового спору та безпосередньо пов'язана з порушенням трудових прав позивача.
Правові засади справляння судового збору, коло осіб, звільнених від його сплати, та підстави такого звільнення визначені Законом України «Про судовий збір» і підлягають буквальному тлумаченню.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 05 березня 2024 року у справі № 712/11930/23 (провадження № 61-2357ск24) дійшов висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди, заявлені у зв'язку з незаконним звільненням, є вимогами, пов'язаними з порушенням трудових прав працівника, а тому не підпадають під дію пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» (аналогічної за змістом норми щодо звільнення від сплати збору).
У зазначеній ухвалі Верховний Суд наголосив, що предметом спору у такій категорії справ є порушення трудових прав працівника, а не відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями органу влади у розумінні пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 725/5849/20 (провадження № 61-4525св21), у якій зазначено, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає пільг щодо сплати судового збору за вимоги про відшкодування моральної шкоди у трудових спорах.
Таким чином, з огляду на предмет та підстави заявленого позову, суддя приходить до висновку, що заявлені вимоги є такими, що випливають із трудових правовідносин, а тому посилання позивача щодо його звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними.
Крім того, як підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, щоб звільнити позивача від сплати судового збору на підставі зазначеної норми суд має переконатися, що збитки, про відшкодування яких заявлено позов, виникли саме в результаті кримінального правопорушення, факт вчинення якого підтверджується таким, що вступив у законну силу обвинувальний вирок суду, або постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Внесення слідчим, дізнавачем, прокурором відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на що посилається позивач у позовній заяві, не дає підстав для висновку про вчинення кримінального правопорушення, оскільки до ЄРДР, за змістом частини 1 статті 214 КПК України, вносяться відомості про обставини, які лише можуть свідчити (а не свідчать беззаперечно) про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, матеріали позову не містять даних про те, що збитки, про відшкодування яких просить позивач, завдані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а отже й не має підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як убачається з позовної заяви, позивач просить стягнути відповідача матеріальну та моральну шкоду у розмірі по 10 000 000,00 грн.
Разом з тим, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн. Відтак: 0,4 розміру прожиткового мінімуму становить 1 331, 20 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму становлять 16 640 грн.
Оскільки 1 % від ціни позову (100 000 грн.) перевищує максимальний розмір ставки судового збору, встановлений законом (5 прожиткових мінімумів), судовий збір підлягає сплаті у граничному розмірі -16 640 грн.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:
Отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37975895
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку - отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача - UA308999980313141206000007493
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, згідно з вимогами ч. ч. 2, 4, ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Звертаю увагу на порядок засвідчення копій документів, а саме відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».
Як вбачається з доданих до копії позовної заяви документів, такі належним чином не засвідчені, відтак позивачу слід подати до суду належним чином засвідчені копії документів.
У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, три дні, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, про стягнення моральної та матеріальної шкоди,- залишити без руху.
Позивач має право протягом строку, три дні, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані недоліки. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило