Справа №:755/4562/26
Провадження №: 1-кс/755/1589/26
"21" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025102500000055 від 29.07.2025 року, про арешт майна,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
До Дніпровського районного суд м. Києва надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025102500000055 від 29.07.2025 року, про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що на території міста Києва по вулиці Вишгородська, 33/1 та вул. Саксаганського, 103, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 організували незаконну діяльність підпільних казино, в яких проводяться азартні ігри в карти (покер).
Працівники вказаного клубу проводять, так звані, турніри, під час яких адміністрація вказаних закладів організовує азартну гру покер (азартна гра з внесенням ставок, що дають право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.
Так, працівники покерного клубу проводять азартну гру (покер), під час якої учасники гри власні грошові кошти обмінюють на фішки, які за ігровим столом доступні їм для здійснення ставок.
Вказана гра не має часових рамок, має чітко фіксовані непрогресуючі ставки, які гравець зобов'язаний зробити до того, як він отримає карти (блайндами). Крім цього, у ході кеш-гри адміністрація закладу відраховує з гравців від кожного Лоту (сформований банк) комісію на користь грального закладу з метою отримання прибутку від проведення вказаної азартної гри. Водночас, гравці в будь-який момент можуть припинити участь у грі, а гральні фішки, які в них залишаться обготівкувати безпосередньо у гральному закладі.
Між тим, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , на першому поверсі знаходиться підпільне казино «Urban poker».
Вказана інформація підтверджується допитом свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які показали, що їм відома діяльність незаконних закладів, де надається доступ до гри в покер за адресами: м. Київ, вул. Вишгородська, 33/1 та м. Київ, вул. Саксаганського, 103, які діють без ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино.
Моніторингом сайту Державного агентства України «Плейсіті» «https://playcity.gov.ua» встановлено відсутність інформації щодо адреси розташування грального закладу, а саме: АДРЕСА_1 , щодо наявності суб'єктів господарювання з правом на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор за вказаною адресою.
Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна право власності приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
02 квітня 2026 року за результатами проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 103, вилучено наступні речі: чорний кейс, у якому знаходяться 466 фішок, та покерний стіл.
Враховуючи викладене, з метою збереження вказаного майна для забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, прокурор звернувся із клопотанням про накладення арешту на вказане майна.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна був повідомлений належним чином про дату та час розгляду клопотання, відповідно до ст. 172 КПК України неприбуття за судовим викликом власника майна, не є перешкодою для розгляду клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Також відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст .9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення, та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч. 6 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права, а також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на вказане майно.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 103, у приміщенні кафе «Нора», а саме: чорний кейс, у якому знаходяться 466 фішок, та покерний стіл, шляхом заборони користування та розпорядження.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: